Росія намагається перетворити супутникову систему "Рассвет" із комерційного проєкту на інструмент військового зв'язку, який може використовуватися для керування безпілотниками та іншими засобами ураження. Проте розгортання угруповання відстає від запланованих темпів через технічні проблеми із супутниками та нестачу відповідних терміналів.

Про це в етері телеканалу "Апостроф" розповів незалежний експерт із космічної діяльності, ексрадник голови Державного космічного агентства України Андрій Колесник.

Для чого Росії потрібна супутникова система "Рассвет"

За словами експерта, "Рассвет" спочатку планували як комерційну супутникову мережу для забезпечення зв'язком віддалених районів Росії. Однак згодом у Москві побачили можливість використовувати її і для військових потреб — зокрема, для забезпечення широкосмугового інтернету на лінії бойового зіткнення та керування морськими й повітряними засобами ураження.

Колесник наголосив, що російська система не є повноцінним аналогом Starlink, хоча й надає подібні послуги. За його оцінкою, цього року розгортання "Рассвета" відбувається повільніше, ніж планувалося: технічні випробування виявили недоліки в роботі супутників, зокрема їхніх електричних двигунів.

Експерт зазначив, що росіяни розраховували щомісяця виводити на орбіту по 16 супутників і поступово збільшити угруповання приблизно до 140 апаратів. Це мало б забезпечити повне покриття території України та можливість наведення засобів ураження в реальному часі.

Водночас, за словами Колесника, частина супутників не змогла вийти на запланований режим роботи, а деякі з них зійшли з орбіти та згоріли у верхніх шарах атмосфери. Він припускає, що наступна версія системи — "Рассвет-4" — може стати суттєвим кроком у її розвитку.

"Що пройшло не так? Пішло не так те, що льотно-конструкторські випробування, які вони робили цими супутниками, вони продемонстрували, що дуже багато ще технічних недоліків в цій системі. В тому числі і робота електричних двигунів", — розповів експерт.

Колесник пояснив, що стабільність супутникового зв'язку росіяни вже підтвердили під час випробувань. Однак головною проблемою для них поки залишаються термінали — обладнання, за допомогою якого користувачі підключаються до супутникової мережі.

За словами експерта, стаціонарні термінали росіяни вже можуть використовувати, однак мобільні пристрої поки залишаються надто великими, важкими та енерговитратними. Через це їх складно встановлювати на повітряні засоби ураження.

"Термінали — це та частина будь-якої системи супутникової, без якої супутники на орбіті — це просто іграшки для того, щоб ними керувати. Термінали — це те, для чого це і робиться все на орбіті", — наголосив експерт.

Він пояснив, що через технічні характеристики терміналів їхнє використання на повітряних засобах ураження поки залишається складним. Водночас Росія може спробувати застосовувати "Рассвет" для керування морськими дронами.

За його словами, для повітряних засобів ураження потрібні компактніші пристрої, які будуть легшими та споживатимуть менше енергії. Росіяни поки працюють над їхньою розробкою, однак часу для України залишається небагато.

Що може завадити Росії розгорнути супутникове угруповання

Ще одним обмеженням для Кремля є можливості ракетно-космічної галузі. За словами Колесника, наразі Росія має лише одну ракету, пристосовану для запуску супутників такого типу, — "Союз-2.1б".

Її виробляють у ракетно-космічному центрі "Прогрес" у Самарі. 15 серпня цього року підприємство зазнало удару українськими ракетами "Фламінго", внаслідок якого було пошкоджено виробничі потужності.

Колесник додав, що відновлення виробництва може потребувати значного часу, а оцінити наслідки удару можна буде за динамікою подальших запусків російських супутників.

"Скільки часу знову ж він буде потребувати, щоб його поновити, важко сказати. І ми будемо дивитися по динаміці взагалі запусків супутників, не тільки розвіду території Російської Федерації, цих космодронів", — пояснив Колесник.

Іншим важливим об'єктом для російської космічної програми є космодром Плесецьк в Архангельській області. Експерт наголосив, що він має стратегічне значення для запусків військових супутників. Альтернативою може стати космодром "Восточний", однак для запусків із нього з необхідною інтенсивністю Росії ще потрібно виконати значний обсяг робіт.

Чи вистачить Росії іноземних компонентів

Окремою проблемою для російської супутникової програми залишається доступ до електроніки. Колесник пояснив, що самі платформи супутників, зокрема системи управління, терморегулювання, електричні двигуни та сонячні батареї, Росія здатна виробляти самостійно.

"Тобто саму платформу, на якій розташоване корисне навантаження, в даному випадку це транспондер для зв'язку, то самі платформи, які складаються з електро-електричних двигунів, систем терморегулювання, систем управління і інших систем, які є там, тобто в тому числі і сонячні батареї, акумуляторні батареї, то це вони роблять самі, і у них достатньо для цього ресурсів, і їхня інженерна школа дуже далеко вже пройшла на цьому шляху", — розповів експерт.

Водночас компоненти безпосередньо для системи зв'язку — транспондери та необхідну мікроелектроніку — Росії доводиться закуповувати за кордоном. За словами Колесника, головним постачальником такої продукції для країни є Китай, однак постачання відбувається через посередників і комерційні компанії.

"Апостроф" повідомляв, що Росія працює над новою моделлю супутника "Рассвет-4", яка, ймовірно, стане модернізованою версією попереднього апарата "Рассвет-3". Її планують використовувати в межах російської супутникової системи зв'язку, покликаної стати аналогом американської мережі Starlink.