Росія виснажує українську ППО перед ракетними ударами: Ігнат розповів про тактику ворога

Росія намагається виснажити українську протиповітряну оборону перед масованими ракетними ударами, запускаючи сотні ударних безпілотників. Перед останньою атакою російські війська протягом приблизно двох діб застосували по Україні понад 1100 дронів.

Про це в етері телеканалу "Апостроф" розповів начальник управління комунікацій командування Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат.

За його словами, під час чергової масованої атаки Росія використала широкий спектр озброєння. Зокрема, крилаті ракети "Іскандер-К" і Х-101, авіаційні ракети Х-59 та Х-69, а також балістичні ракети "Іскандер-М", "Циркон" і, ймовірно, KN-23. Тип частини боєприпасів мають уточнити після вивчення уламків.

Ігнат зазначив, що основними цілями атаки стали об'єкти критичної інфраструктури, передусім енергетики. За попередніми даними, українські захисники знищили або подавили три балістичні ракети та 49 крилатих ракет із 59 запущених.

"Усе було раніше: обстріл, і об'єкти, які атакує ворог, типові для таких комбінованих атак. Це об'єкти критичної інфраструктури, зокрема енергетика цікавила ворога. Сьогодні були атаковані саме об'єкти енергетики в основному. Противник застосовував "Іскандер-К", "Х-101", а також авіаційні ракети "Х-59", "Х-69". Окрім того, балістика — це "Іскандер-М", "Циркон", можливо, і "KN-23"", — сказав Ігнат.

Він додав, що станом на дев'яту ранку українська ППО знищила або подавила 257 ударних безпілотників із 289 запущених. Із 120 реактивних дронів вдалося збити або подавити 89. Попри високі показники перехоплення, частина повітряних цілей досягає своїх цілей і завдає значних пошкоджень.

Як Росія намагається виснажити українську ППО

Ігнат зазначив, що перед масованим ракетним ударом російські війська протягом приблизно двох діб запустили по Україні понад 1100 ударних безпілотників. Серед них були не лише дрони з двигунами внутрішнього згоряння, а й безпілотники-імітатори типу "Гербера".

За словами представника Повітряних сил, Росія намагається не лише уражати об'єкти, а й виснажувати українську протиповітряну оборону, змушуючи її витрачати боєприпаси ще до початку основної атаки.

Він наголосив, що Україні й надалі потрібні додаткові ракети та боєприпаси для протиповітряної оборони. Ефективність відбиття російських атак значною мірою залежить від постачання озброєння партнерами, зокрема зенітних ракетних комплексів різного радіуса дії та авіаційних платформ.

За словами Ігната, під час окремих атак частка реактивних безпілотників може сягати 90% і більше. Зокрема, такий показник спостерігається під час денних ударів по Київщині.

Водночас під час атак на західні регіони України Росія частіше використовує безпілотники з бензиновими двигунами. Ігнат наголосив, що виробництво реактивних дронів є технологічно складнішим і дорожчим, тому можливості Росії щодо їх застосування також мають обмеження.

"Сьогодні 120 було із 290. Під час окремих атак може бути і 90, і більше відсотків реактивних. Але спроможності ворога теж не безмежні. Реактивний БПЛА — це більш технологічна річ і значно дорожча річ, ніж звичайний "шахед"", — сказав Ігнат.

Він додав, що об'єкти енергетики залишатимуться серед пріоритетних цілей російських атак напередодні зими. Тому важливими є як активні заходи протиповітряної оборони, так і пасивний захист критичної інфраструктури.

"Апостроф" повідомляв, що у ніч проти 3 листопада Росія атакувала Україну балістичними та крилатими ракетами, а також 289 ударними безпілотниками. Станом на 09:00 сили протиповітряної оборони збили або подавили 309 повітряних цілей. Водночас зафіксували влучання на 23 локаціях.