Кримінальне переслідування генерала СБУ Сергія Дуки може бути пов’язане з діяльністю спецслужби щодо виявлення можливих зв’язків співробітників НАБУ з російською агентурою.
Таку версію висловив медіаексперт Віктор Лешек, звернувши увагу на послідовність подій після повернення в Україну колишнього народного депутата від ОПЗЖ Федора Христенка.
За словами експерта, на момент висунення звинувачень Сергій Дука обіймав одну з керівних посад у Департаменті захисту національної державності СБУ, основним завданням якого є протидія загрозам конституційному ладу, суверенітету та державній безпеці України.
Лешек наголошує, що боротьба з наркотрафіком, незаконними колцентрами чи операціями з криптовалютами не належить до основної спеціалізації цього департаменту. Натомість його діяльність безпосередньо пов’язана з виявленням загроз національній безпеці, зокрема можливого проникнення російської агентури до державних органів.
У цьому контексті медіаексперт звертає увагу на кримінальні провадження, у межах яких СБУ перевіряла можливі зв’язки співробітників НАБУ з російськими спецслужбами. За його словами, йдеться не лише про детективів, а й про представників керівництва окремих підрозділів бюро.
Окремо Лешек виділяє справу колишнього народного депутата Федора Христенка, якого у вересні 2025 року повернули в Україну з Об’єднаних Арабських Еміратів за участю СБУ. Експерт стверджує, що у цій справі вже ухвалено судове рішення на підставі угоди про визнання винуватості. Водночас, на його думку, без належної публічної відповіді залишається питання, яким чином закриті матеріали НАБУ могли опинитися в осіб з оточення Христенка та хто міг бути причетним до їх витоку.
Лешек пов’язує подальше загострення конфлікту між правоохоронними органами саме з поверненням Христенка в Україну. На його переконання, після цього НАБУ і САП активізували інформаційну кампанію, спрямовану проти представників вищого державного керівництва.
Серед посадовців, які, за оцінкою експерта, опинилися в центрі публічних скандалів та звинувачень, він називає Андрія Єрмака, Германа Галущенка, Олексія Чернишова, Світлану Гринчук, Ростислава Шурму, Ірину Мудру, Ольгу Стефанішину, Руслана Кравченка, Андрія Пишного та низку інших представників державних органів.
Медіаексперт вважає, що в інформаційному просторі могли навмисно поєднуватися факти з різних кримінальних проваджень, зокрема багаторічних розслідувань у сфері енергетики, із твердженнями про причетність чинних і колишніх високопосадовців. На думку Лешека, масштаб публічних звинувачень не відповідає кількості доведених у суді фактів, а діяльність антикорупційних органів упродовж останнього року могла мати наслідком послаблення державних інституцій в умовах війни.
«Ціллю є не боротьба з корупцією. Ціллю є знищення керованості державою у час війни і цілковита компрометація керівництва країни», — стверджує медіаексперт.
Таким чином, Лешек пропонує розглядати справу генерала Дуки не ізольовано, а в ширшому контексті протистояння між СБУ та антикорупційними органами, зокрема розслідувань можливого російського впливу на співробітників НАБУ.