У Києві готують резервні рішення на випадок тривалих відключень електроенергії та перебоїв із водою і теплом.
У Київраді запевняють, що для критичної інфраструктури передбачили резервне живлення, а проблемні ділянки теплопостачання мають отримати додаткові джерела.
Завершити основні роботи планують до кінця року, зокрема обіцяють не допустити повторення критичної ситуації на Троєщині.
Чи вистачить Києву електроенергії під час блекаутів
За словами депутата Київради від фракції "Європейська солідарність" Леоніда Ємця, внутрішня централізована генерація електроенергії в столиці повністю зупинена. Раніше три київські ТЕЦ виробляли близько 1,3 тисячі МВт за середньої зимової потреби міста приблизно у 2 тисячі МВт.
Депутатка Київради від фракції "Голос" Зоя Ярош зазначила, що зараз Київ отримує електроенергію ззовні. За її словами, місто не може повністю замінити її резервною когенерацією.
Для підтримки критичної інфраструктури вже встановили резервні джерела живлення. Леонід Ємець пояснив, що ці роботи тривали близько двох років і виконувалися не в межах плану стійкості.
Водночас резервна генерація не означає, що графіки відключень для населення стануть м'якшими. Якщо російські атаки й надалі пошкоджуватимуть енергетичну інфраструктуру, кількість відключень може зрости. Адже електроенергію насамперед спрямовуватимуть на об'єкти, необхідні для роботи критичної інфраструктури.
Ємець також повідомив, що російські розвідувальні та диверсійні служби намагаються виявити місця розташування когенераційних установок. За його словами, швидкість відновлення електроенергії, води й тепла залежатиме, зокрема, від роботи контррозвідки, ППО та ремонтних служб.
Чи буде вода в Києві під час тривалих відключень світла
Проблеми з електроенергією впливають і на водопостачання столиці. Зоя Ярош пояснила, що перебої з водою пов'язані з нестачею електроенергії, яку Київ отримує з єдиної енергосистеми України.
Водночас каналізаційна система, за її словами, повністю забезпечена резервним живленням. Голова Тимчасової контрольної комісії Київради Олександр Бродський також заявляв, що навіть за серйозних перебоїв зі світлом система має витримати. Окремим ризиком він назвав внутрішньобудинкові мережі під час сильних морозів і тривалих блекаутів.
Резервування водопостачання ще триває. Ярош сподівається, що його завершать до кінця року. Водночас її колеги називають терміном березень наступного року. До цього часу на насосних станціях мають встановити та налаштувати потужні дизельні генератори.
У разі перебоїв водоканал зможе використовувати мобільні генератори. За словами Леоніда Ємця, під час останніх масштабних проблем із водою на початку листопада резервне живлення вдалося запустити за вісім годин замість передбаченої доби.
Також у Києві всі бювети обладнані генераторами. Їх мають запускати протягом двох годин після зникнення води. Крім того, місто опрацьовує доставку води машинами до районів, де немає бюветів або їх недостатньо.
Як Київ готується до проблем із теплопостачанням
За словами депутатів Київради, значна частина плану стійкості столиці була зосереджена на ремонті та захисті ТЕЦ. Попри пошкодження після російських ударів, столичні теплоелектроцентралі продовжують виробляти тепло для будинків.
У разі погіршення ситуації місто планує використовувати резервні джерела теплопостачання. Для цього також опрацьовують маршрути доставки обладнання, щоб не зберігати його в одному місці.
Зоя Ярош пояснила, що швидко замінити великі ТЕЦ когенераційними установками неможливо. Для цього потрібно перебудувати інженерні мережі, зокрема системи подачі газу, теплоносія та електроенергії.
За її словами, резервування теплопостачання облаштовують саме на тих ділянках, де є найбільші проблеми з подачею тепла від ТЕЦ.
Завершити ці роботи планують до кінця року. Ярош запевнила, що за умови дотримання термінів критичних ситуацій, подібних до минулорічних, не повинно повторитися.
"Сподіваюсь, що вжиті заходи дозволять нам пройти зиму без таких критичних ситуацій, як минулого року", – зазначила депутатка.
Чому план стійкості Києва зіткнувся з проблемами фінансування
Однією з головних проблем підготовки столиці до зими депутати називають несвоєчасний початок робіт і труднощі з фінансуванням.
За словами Зої Ярош, активно готуватися до можливих проблем місто почало ще у 2024 році. Спочатку план стійкості передбачав фінансування у розмірі 60 млрд грн. Потім суму скоротили вдвічі, а згодом знову почали розширювати до 60 млрд грн, розповів Леонід Ємець.
Київ і центральна влада домовилися фінансувати план за принципом 50 на 50. Однак між ними виникли суперечки щодо готовності проєктів і розподілу коштів. За словами Ємця, фінансування наразі відновили, але лише частково.
Депутат також пояснив, що затримки з оплатою впливають на постачання обладнання з-за кордону. Через нестачу коштів його доставка може затримуватися на один-два місяці.
Нагадаємо, внаслідок нічної російської атаки руйнування зафіксували у 12 областях України. Під ударами опинилися електропідстанції, аграрні підприємства та житлові будинки. Одна людина загинула, ще восьмеро дістали поранення.