Російські дрони та ракети з касетними боєприпасами становлять смертельну небезпеку для цивільного населення, оскільки нерозірвані вибухові елементи можуть здетонувати від найменшого дотику або поштовху. У разі виявлення підозрілих уламків у містах, парках чи лісосмугах категорично заборонено наближатися до них. Про знахідку необхідно негайно повідомити поліцію та вибухотехніків.
Про це в етері телеканалу "Апостроф" розповів керівник безпекових програм Центру глобалістики "Стратегія XXI століття" Павло Лакійчук.
Чим небезпечні уламки ракет і дронів
За словами експерта, касетні боєприпаси призначені насамперед для ураження живої сили, тому бойові частини таких ракет або безпілотників начинені великою кількістю дрібних вибухових елементів із власними детонаторами. Якщо вони не спрацьовують одразу під час удару, то залишаються вкрай небезпечними за будь-якого фізичного контакту.
"Кожна боєголовка ракети чи дрона з так званими касетними боєприпасами начинена вибуховими елементами, маленькими. Це кульки, ну, от там на Стародолі, коли прилетіла ракета, не кульки такі, більш прямокутні елементи, наповнені вибухівкою і які мають власний детонатор. Фактично, якщо вони не вибухають відразу при ударі, при будь-якому поштовху, торканні до них вони можуть вибухнути. Це головна загроза", — пояснив експерт.
За словами фахівця, навіть військові не завжди можуть самостійно визначити, чи становить знайдений боєприпас загрозу. Тому вони не торкаються підозрілих предметів і чекають на фахівців із мінно-вибухової справи. Цивільним також не варто наближатися до уламків ракет і безпілотників.
Лакійчук звернув увагу, що уламки збитих російських ракет і дронів можуть падати не лише в межах населених пунктів, а й у лісах та парках. Зокрема, це стосується територій поблизу Києва, над якими українська протиповітряна оборона перехоплює повітряні цілі.
"Якщо ви гуляєте — навіть не гуляючи в місті, ось парки попід Києвом, де наші засоби протиповітряної оборони збивають ці дрони "Шахеди" і ворожі ракети, і це залізяччя сиплеться в ліси і парки, не чіпайте взагалі нічого, що схоже, власне кажучи, чого не розумієте, чого ви бачите і не розумієте, що це, не чіпайте. Якщо ви маєте можливість, зателефонуйте в поліцію, викличте вибухотехніків", — наголосив він.
Експерт закликав не торкатися невідомих предметів і не намагатися самостійно з'ясувати, що це за уламки. За його словами, контакт із ними може призвести до тяжких травм або загибелі.
Як можуть виглядати небезпечні боєприпаси
За словами фахівця, касетні елементи можуть мати різну форму залежно від типу боєприпасів. Зокрема, вони бувають кулькоподібними, конусоподібними, пірамідальними або циліндричними. Тому орієнтуватися лише на зовнішній вигляд предмета небезпечно.
Лакійчук також розповів про міни-пастки, які можуть маскувати під звичайні речі. Такі пристрої, зокрема, застосовують поблизу лінії фронту та під час дистанційного мінування територій.
"Б'ють зарядами з метою знищити, але поки що не відмічалися боєприпаси з начинкою з ловушок. Якщо попитати людей ближче до лінії фронту, де здійснюється і дистанційне мінування. А таким чином, в тому числі малогабаритними тими же "Лепестками" мінами начинені можуть бути. Можуть бути міни навмисні такі, а нелюдські міни-ловушки, які замасковані під предмети загального вжитку", — зазначив експерт.
Скільки часу боєприпаси можуть залишатися небезпечними
Термін, протягом якого боєприпас зберігає здатність вибухнути, залежить від його типу. Деякі елементи мають механізм самоліквідації, який спрацьовує після певного часу. За словами Лакійчука, це може відбуватися протягом двох тижнів.
Такі механізми використовують, зокрема, у боєприпасах, призначених для ураження противника перед просуванням власних військ. Водночас існують вибухонебезпечні предмети, які можуть залишатися в землі десятиліттями.
Лакійчук підкреслив, що, як і боєприпаси часів Другої світової війни, які досі знаходять в Україні, російські снаряди, міни та уламки дронів становитимуть потенційну небезпеку для цивільних ще багато років після завершення бойових дій.
"Апостроф" повідомляв, що у Київській області сапери Державної служби з надзвичайних ситуацій спільно зі спеціалістами Мобільного центру швидкого реагування безпілотних систем ДСНС провели складну операцію з вилучення та транспортування залишків російської крилатої ракети Х-101, бойові елементи якої після падіння не здетонували та становили серйозну небезпеку для людей і навколишньої території.