Україна прискорює роботу над створенням власної космічної інфраструктури, щоб зменшити залежність від американської супутникової системи Starlink. Паралельно Київ розробляє засоби протидії новим загрозам, зокрема російським ракетам "Орешник".

Про це пише The Guardian.

Як розповів виданню голова підкомітету з питань державної безпеки парламентського комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський, Україна прагне забезпечити власну незалежну присутність у космічному просторі. Першим кроком у цьому напрямку стало створення супутника Obria Nano.

За інформацією журналістів, Україна вже провела щонайменше три випробування систем перехоплення цілей у навколокосмічному просторі. Одночасно триває робота над розгортанням власного угруповання супутників. Таким чином країна долучається до держав, які прагнуть посилити свої позиції та можливості у космічній сфері.

Важливим етапом стало оголошене минулого місяця успішне виведення на орбіту супутника Obria Nano. Проєкт реалізували спільно з данською компанією GomSpace. Цей апарат є тестовим елементом майбутньої незалежної української системи супутникового зв'язку, яку, за попередніми планами, мають сформувати приблизно 245 супутників.

Веніславський наголосив, що космічні технології відіграють важливу роль у забезпеченні обороноздатності України від початку повномасштабного вторгнення. Водночас нещодавні обмеження у роботі Starlink продемонстрували ризики залежності від іноземних комерційних систем зв'язку, адже погіршення їхньої роботи може безпосередньо впливати на управління українськими військами.

"Від початку війни космічна сфера має вирішальне значення для українських сил. Останні події лише підтвердили це: незалежно від того, було це зроблено за ініціативою уряду США (обмеження Starlink, – ред.), чи компанії SpaceX, ми побачили, як зниження якості зв'язку поставило під загрозу системи управління та контролю українських військових. Тепер нам потрібно вивести цю роботу на новий рівень. І не в останню чергу тому, що ворог уже загрожує українській території з міжнародного космічного простору за допомогою ракет "Орешник". Ми не можемо недооцінювати цей ризик", – заявив він.

Оскільки російські ракетні полігони розташовані за межами досяжності найдалекобійнішого українського озброєння, Україна працює над альтернативними способами протидії загрозам. Зокрема, йдеться про системи, здатні перехоплювати цілі за межами атмосфери, включно з озброєнням, яке запускають із літальних апаратів на надзвичайно великих висотах.

За словами Веніславського, такі розробки є одним із пріоритетних напрямків. Українська сторона вже провела відповідні випробування і тепер оцінює можливості налагодження серійного виробництва цих систем. Водночас він визнав, що реалізація таких проєктів потребуватиме значних фінансових ресурсів, яких в умовах повномасштабної війни бракує.

Війна поступово поширюється на космічну сферу

The Guardian звертає увагу, що Україна вже завдає ударів по об'єктах російської космічної галузі. Зокрема, у серпні українські ракети "Фламінго" уразили ракетно-космічний центр "Прогрес" у Самарі, де виробляють ракети-носії "Союз-2".

За даними видання, влучання зафіксували у двох будівлях. Серед них – корпус 106А, так звана чиста кімната, в якій виготовляли материнські плати для систем запуску ракет "Союз".

Крім того, протягом 2026 року Україна атакувала й інші об'єкти російської космічної інфраструктури. Серед них – великий комплекс "Роскосмосу" в підмосковному Корольові, а також радіотелескоп українського виробництва, який російські війська захопили після окупації Криму.

На думку журналістів, ці події свідчать про те, що протистояння між Україною та Росією охоплює дедалі більше сфер, зокрема й космічну.

Експерти також попереджають про прискорення мілітаризації навколоземного простору. При цьому міжнародні правила, які мають регулювати використання космосу та розміщення там озброєнь, значною мірою застаріли й не відповідають сучасним викликам.

У вересні міністр Повітряних сил США Трой Мейнк уперше публічно визнав, що Вашингтон розгорнув на орбіті засоби контролю космічного простору. Це сталося на тлі повідомлень про регулярне зближення російських супутників із космічними апаратами США та інших держав.

Через кілька тижнів російський супутник "Космос-2612" помітили під час маневрування поблизу комерційного радіолокаційного апарата фінської компанії Iceye. Ця компанія надає українським військовим супутникові радіолокаційні знімки місцевості. Експерти розцінили дії російського апарата як навмисне переслідування.

Докторка Олена Гроссфельд, експертка з космосу та безпеки Шведського університету оборони, вважає, що космічне протистояння вже перестало бути лише прогнозом на майбутнє.

"Про [космічну війну] говорили як про майбутнє. Але ми вже живемо в цьому майбутньому", – зазначила вона.

За словами Гроссфельд, Росія розглядає космічні технології як невід'ємну складову військової стратегії. Для Москви контроль над відповідними можливостями та здатність протидіяти супутниковим системам противника стають важливими умовами ведення масштабних бойових дій, у яких розвідка, зв'язок і наведення на цілі безпосередньо залежать від космічної інфраструктури.

Експертка нагадала, що подібні загрози існували ще до початку повномасштабної війни. У 2021 році тодішній заступник командувача Космічних сил США генерал Девід Томпсон повідомляв про щоденні атаки Росії та Китаю на американські супутники. Йшлося не обов'язково про фізичне знищення апаратів, а й про інші способи втручання в їхню роботу.

Однак повномасштабна війна в Україні зробила цю проблему значно помітнішою, оскільки супутникові технології стали критично важливими для військової розвідки, комунікацій та координації операцій.

Росія переслідує іноземні супутники

Олена Гроссфельд зазначила, що справжні наміри Росії під час зближення з супутником Iceye поки залишаються невідомими. Одна з можливих версій полягає в тому, що таким чином Москва намагалася змусити апарат змінювати орбіту та витрачати додаткове паливо. Це могло б скоротити термін його експлуатації.

Водночас подібне маневрування – лише один із методів впливу на космічні системи. Росія також застосовує засоби радіоелектронного придушення сигналів, лазерне засліплення супутників і розміщує поблизу іноземних апаратів супутники-інспектори, які можуть стежити за їхньою роботою.

Експерти зауважують, що ефективно протидіяти таким діям складно через недосконалість міжнародного правового регулювання. Чинні домовленості щодо використання космічного простору та розміщення там зброї не встигають за технологічним розвитком і новими військовими загрозами.

Чому країни прагнуть створити власні супутникові системи

Керівниця програми космічної безпеки та стабільності фонду "Безпечний світ" Вікторія Семсон звертає увагу на те, що кількість держав, які розвивають власні космічні програми, постійно зростає. Водночас дедалі активнішими стають приватні компанії, серед яких SpaceX Ілона Маска та Blue Origin Джеффа Безоса.

Проте ситуація навколо Starlink продемонструвала, наскільки вразливими можуть бути держави, що покладаються на комерційні супутникові сервіси під час війни. Рішення приватних компаній щодо доступу до зв'язку можуть змінюватися, зокрема під впливом політичних та ідеологічних чинників.

Семсон вважає, що саме стрімкий перехід космічної галузі до комерційної моделі став одним із ключових викликів у контексті війни в Україні.

Вона також зазначила, що США на тлі зростання загроз почали відкритіше говорити про свої військові можливості в космосі. Водночас Росія та Китай продовжують розробляти власні аналогічні технології.

Окремою проблемою залишається використання космічних систем під час активних бойових дій. Як приклад експертка навела російське глушіння GPS, яке вже спричиняло перебої в авіасполученні над країнами Балтії. Ще одним показовим випадком стали обмеження Starlink та тимчасове припинення передавання Україні американської супутникової розвідувальної інформації, необхідної для попередження про балістичні ракетні атаки.

На думку Семсон, ненадійність зовнішніх постачальників космічних послуг спонукає держави шукати альтернативні рішення та розвивати власні системи зв'язку.

"Як і росіяни з їхньою мережею ["Рассвет"], тепер кожен хоче мати власну версію Starlink, зокрема й європейці", – підсумувала експертка.

Бійці 96-ї зенітної ракетної Київської бригади продемонстрували роботу зенітно-ракетного комплексу NASAMS, який Україна отримала від міжнародних партнерів у межах військової допомоги. Відео бойового застосування системи оприлюднив Генеральний штаб ЗСУ.