В Україні зареєстрували законопроєкт, який передбачає скасування низки законодавчих актів і декретів Кабінету Міністрів, ухвалених переважно на початку 1990-х років. Серед пропозицій — визнати таким, що втратив чинність, закон про державне мито, скасувати частину пільг для Героїв Радянського Союзу та повних кавалерів ордена Слави, а також оновити правила управління державними й комунальними підприємствами.


Про це йдеться в пояснювальній записці до законопроєкту №16233, зареєстрованого у Верховній Раді 17 листопада 2026 року.

Мета документа — привести законодавство у відповідність до чинних норм і прибрати акти, положення яких втратили актуальність або вже врегульовані іншими законами. Проєкт підготували за пропозиціями п'яти міністерств: фінансів, економіки та довкілля, цифрової трансформації, соціальної політики, сім'ї та єдності, а також відновлення, інфраструктури та транспорту.

Які радянські пільги пропонують скасувати

Одна з пропозицій стосується частин першої — третьої статті 10 декрету 1993 року "Про пільги Героям Радянського Союзу і повним кавалерам ордена Слави".

Ці норми передбачають першочерговий прийом таких громадян керівниками державних органів, місцевого самоврядування, підприємств та установ. Також вони надають створеним цими особами громадським і благодійним об'єднанням певні права та пільги, зокрема безоплатне користування телефонним зв'язком за рахунок державного бюджету для статутної діяльності.

У пояснювальній записці зазначено, що частина цих положень дублює права та пільги, визначені законами "Про звернення громадян" і "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". Тому пропонують скасувати саме три частини статті 10, а не весь декрет.

Що зміниться щодо державного мита

Законопроєкт передбачає визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про державне мито" від 18 грудня 1991 року, а також декрету 1992 року про припинення справляння державного мита з грошових переказів, які надходять з-за кордону.

У пояснювальній записці уточнюють, що закон про державне мито фактично вже не застосовується: дію його положень зупинили ще у 1993 році декретом Кабміну "Про державне мито". Водночас питання справляння податків нині регулює Податковий кодекс, а судовий збір — окремий закон.

Які ще акти хочуть скасувати

Загалом у проєкті йдеться про скасування низки декретів Кабміну, ухвалених у 1992–1993 роках, а також окремих положень закону 1996 року. Серед них:

  • декрет про підвищення мінімальних розмірів заробітної плати і пенсії — відповідні питання нині врегульовані законами про оплату праці, пенсійне страхування та державний бюджет;

  • декрети про об'єднання державних підприємств зв'язку, транспорту й дорожнього господарства — порядок створення та припинення юридичних осіб визначає Цивільний кодекс;

  • декрети про управління державним майном у будівництві, промисловості будівельних матеріалів та органах влади — відповідні повноваження вже визначені законом про управління об'єктами державної власності;

  • декрет про порядок використання прибутку державних підприємств — ці питання регулює закон про управління об'єктами державної власності;

  • декрет про надання державних гарантій за іноземними кредитами — правила надання таких гарантій визначає Бюджетний кодекс.

Також пропонують скасувати декрет про експеримент у сфері господарської діяльності та приватизації на радіоприладному заводі "Оризон". Юридичну особу підприємства припинили ще у 2020 році.

Що пропонують змінити для державних і комунальних підприємств

Окремий блок законопроєкту стосується участі державних і комунальних підприємств у створенні інших юридичних осіб. Документ передбачає загальну заборону для державних і комунальних унітарних підприємств бути засновниками інших юридичних осіб.

Водночас передбачені винятки для підприємств оборонно-промислового комплексу та державних і комунальних наукових установ у визначених законом випадках. Крім того, пропонують поширити можливість створювати господарські товариства на комунальні наукові установи та комунальні заклади вищої освіти.

Окремо врегулюють долю старих вантажів у портах

Законопроєкт також стосується декрету 1993 року про вилучення та реалізацію вантажів, які тривалий час перебувають у морських торговельних портах і на припортових залізничних станціях.

За даними Державної митної служби, у зоні діяльності Одеської митниці досі зберігаються 64 контейнери з товарами, які надійшли в Україну до 1 червня 2012 року. На них поширюються положення цього декрету та урядової постанови 1996 року.

У пояснювальній записці зазначено, що після врегулювання питання з такими вантажами можна буде звільнити портові площі для ефективнішого використання.

Що буде далі

У разі ухвалення законопроєкту Кабінет Міністрів матиме шість місяців, щоб визначити суб'єктів управління державним майном підприємств, діяльність яких раніше регулював декрет 1993 року про управління майном у будівництві та промисловості будівельних матеріалів.

Автори документа зазначають, що його ухвалення не потребуватиме додаткових видатків із державного чи місцевих бюджетів. Законопроєкт має актуалізувати законодавство та усунути положення, які втратили практичне значення або дублюють чинні норми.

Ми також писали, що в Україні готують нові правила роботи таксі. Законопроєкт передбачає обов'язкові сертифікати для водіїв, таксометри, фіскальні чеки та перевірки під виглядом звичайних пасажирів. Експерти й таксисти попереджають, що через додаткові витрати поїздки можуть подорожчати на 10–15%, а кількість машин на ринку — зменшитися.