У ніч на 17 листопада Україна та Росія здійснили атаки на стратегічно важливі мостові переправи. Ураження зазнали чотири об’єкти, розташовані на відстані до 725 км один від одного. Українська сторона застосувала комплексну тактику з підготовкою та послідовним ослабленням оборони противника, тоді як Росія зосередилася на ракетних ударах по мостах у Києві.
Про це пише The Economist.
Найбільше уваги привернула атака на Керченський міст, незаконно збудований Росією для сполучення з окупованим Кримом. Удар завдав репутаційного удару по Владіміру Путіну та створив додаткові труднощі для російської військової логістики. Водночас серйозні наслідки для України можуть мати російські атаки на мостові переправи через Дніпро в Києві.
За даними видання, внаслідок українського удару по Керченському мосту пошкоджено аркову конструкцію та судноплавний проліт, які обвалилися у воду. Це призвело до блокування судноплавного каналу в напрямку Азовського моря. Залізнична частина мосту також зазнала пошкоджень, і наразі рух здійснюється лише однією колією.
Українські сили також уразили залізничний переїзд на автомобільному маршруті, що сполучає Росію з Кримом. Ця транспортна артерія відіграє важливу роль у постачанні російських військ на південному напрямку.
Президент Володимир Зеленський заявив, що атака на Керченський міст стала завершальним етапом семиетапної операції. За оцінками її учасників, вона продемонструвала вдосконалення українських можливостей проведення комбінованих ударів із застосуванням крилатих ракет і безпілотників.
The Economist пише, що перед основною атакою українські військові систематично послаблювали російську протиповітряну оборону в Криму, зокрема системи, які забезпечували захист Керченського мосту. Після цього було проведено серію нічних ударів.
Водночас у Києві російські війська застосували балістичні ракети. Сім ракет прорвали українську систему ППО та пошкодили два мости, які з'єднують правий і лівий береги столиці. Руйнування порушили автомобільне, залізничне та метро сполучення, а окремі конструктивні елементи переправ зазнали значних пошкоджень.
Унаслідок атак ранковий рух у столиці ускладнився: утворилися масштабні затори, а пересування пішоходів через пошкоджені ділянки мостів стало небезпечним. За оцінкою The Economist, попри попередні атаки на ці об'єкти, цього разу руйнування були найбільшими від початку повномасштабної війни.
Ситуація ускладнюється дефіцитом ракет-перехоплювачів для української ППО. Водночас Київ посилив захист від ударних безпілотників завдяки системам радіоелектронної боротьби, які створюють над містом своєрідний захисний купол. Після впровадження цієї системи у вересні використання російських дронів для атак на столицю стало менш ефективним.
На тлі посилення протидії безпілотникам Росія активніше застосовує балістичні ракети, запас яких, за даними видання, налічує сотні одиниць. Їхнє виробництво також продовжується.
Речник Військово-морських сил України Дмитро Плетенчук заявив, що Україна не повинна стримувати свої дії через побоювання щодо можливих російських відповідей. Він наголосив, що Росія вже атакувала цивільні судна та перешкоджала функціонуванню українських морських маршрутів, а значна частина таких операцій координувалася з Криму.
За словами Плетенчука, пошкодження Керченського мосту напередодні зимового періоду ускладнить його відновлення, яке може тривати щонайменше до весни.
Водночас, як зазначає The Economist, залишається невизначеним, наскільки довго Київ зможе забезпечувати стабільну роботу мостів через Дніпро в умовах російських ракетних атак.
Як повідомляв "Апостроф", у ніч проти 19 листопада Кримський міст через Керченську протоку знову опинився під атакою. Місцеві жителі повідомляли про вибухи та два влучання в залізничну частину переправи. Після атаки рух поїздів тимчасово зупинили, а призначений Росією "голова" Криму Сергій Аксьонов заявив про оцінку завданих збитків.