Стартова ціна аукціонів з продажу квот на експорт брухту має бути не нижче €80 за тонну - експерт

Економіка

Брухт / Фото: facebook.com/kysylevskyy.official

Якщо уряд вирішить дозволити обмежений експорт сталевого брухту через аукціони, стартова ціна квоти має становити не менше €80 за тонну. За квоти обсягом 200 тис. тонн це забезпечить державному бюджету щонайменше €16 млн.

Про це заявив у коментарі президент «Укрметалургпрому» Олександр Каленков, коментуючи ініціативу щодо запуску аукціонів з експорту брухту, яку розглядає уряд. 

За його словами, сама по собі аукціонна модель не гарантує справедливої ціни, оскільки український ринок експорту брухту є монополізованим і контролюється обмеженою кількістю гравців.

«Якщо стартову ціну зробити занадто низькою, аукціон сам по собі не захистить інтереси держави. На консолідованому ринку є ризик, що квоту продадуть дешево, а основний надприбуток від експорту залишиться у приватних компаній, за що вони боряться і шукають підтримки у владних кабінетах. Тому старт має бути не нижче €80 за тонну», - пояснив Каленков.

За його розрахунками, брухт у Польщі коштує близько €290 за тонну, а його ціна на українському терміналі становить близько €149. Ще близько €28 припадає на логістику та послуги терміналу.

"Якщо квоту фактично віддавати без стартової плати, потенційний надприбуток експортера становитиме близько €113 на тонні. На обсязі 200 тис. тонн це €22,6 млн. А бюджет від продажу квоти не отримає нічого", - каже експерт. 

При стартовій ціні €27 за тонну держава отримає лише €5,4 млн, а близько €17,2 млн потенційного надприбутку залишиться експортерам, порахував Каленков. 

Натомість при старті €80 за тонну бюджет може отримати €16 млн, а в експортерів залишатиметься близько €33 додаткового прибутку на кожній тонні, або близько €6,6 млн на всьому обсязі квоти.

«Тобто, при ціни квоти понад €80 за тонну експорт залишається економічно вигідним. Бо ми не говоримо про те, щоб зробити його збитковим. Питання лише в тому, хто отримає додатковий дохід від доступу до зовнішнього ринку - кілька трейдерів чи український бюджет», - підкреслив Каленков.

Він звернув увагу й на те, що потенційну квоту у 200 тис. тонн значною мірою можуть забезпечити західні області України, де витрати на доставку брухту до кордону є відносно невеликими.

При цьому, наголосив Каленков, держава має порівнювати доходи від експорту сировини з ефектом від її переробки всередині країни.

«Якщо держава не може отримати адекватну ціну за право експортувати брухт, тоді виникає просте питання: навіщо взагалі поспішати з його вивезенням? Брухт можна залишити в Україні й використати після відновлення роботи металургійних підприємств, де він створює значно більшу додану вартість», - зазначив президент «Укрметалургпрому».

Окремою умовою Каленков назвав відсутність будь-яких винятків для державних компаній.

«Правила мають бути однаковими для всіх. Якщо державна компанія продає брухт, вона також має робити це прозоро, на загальних умовах. Будь-які винятки створюють нерівну конкуренцію і простір для зловживань та недоотримання коштів бюджетом», - наголосив експерт.

Українські металургійні підприємства, за його словами, готові купувати брухт на внутрішньому ринку та брати участь у прозорих аукціонах.

«Якщо вже відкривати експорт через аукціони, держава повинна отримати за це справедливу плату. Інакше ми просто створимо надприбуток для продавців брухту, в той же час Держбюджет втратить доходи, а українська промисловість втратять сировину для переробки», - резюмував він.

Читайте також