Великий обмін полоненими між Україною та Росією може відбутися протягом найближчих двох-трьох тижнів. За заявою представника Генерального штабу РФ, він може стати одним із наймасштабніших за весь час обмінів.

Про це російським ЗМІ повідомив перший заступник начальника управління інформації Генерального штабу РФ генерал Олександр Зорін, передає "Апостроф".

Коли може відбутися великий обмін полоненими

За словами Зоріна, обмін між Україною та Росією можуть провести в найближчі два-три тижні. Він також заявив, що йдеться про один із наймасштабніших обмінів.

Інших подробиць щодо можливої дати, кількості людей чи умов обміну в повідомленні не наведено.

Нагадаємо, раніше повідомлялося, що Україна та Росія досягли домовленості про проведення нового масштабного обміну військовополоненими. 

Також за підсумками стало відомо, що американські представники Стів Віткофф і Джаред Кушнер у четвер, 12 листопада, мають вирушити до Москви на зустріч із президентом Росії Володимиром Путіним. Після цього вони планують прибути до Дубліна, щоб провести розмову з президентом України Володимиром Зеленським. 

Перебіг зустрічей 11 листопада

О 10:38 за київським часом керівник української делегації, голова СЗР Рустем Умєров повідомив про початок другого раунду в тристоронньому форматі за участі представників України, США та Росії.

Умєров зазначив, що одразу після завершення основної тристоронньої сесії українська делегація проводить окрему зустріч із європейськими партнерами (представниками Великої Британії, Франції, Німеччини, Італії, Єврокомісії та НАТО), які перебувають в Абу-Дабі для координації дій. 

На момент завершення сесії жодна зі сторін ще не оприлюднила офіційних комюніке за підсумками другого дня переговорів. 

Ключові теми та позиції сторін 11 листопада:

  • Припинення вогню та безпековий порядок. За інформацією агентства AFP та Deutsche Welle, позиції Києва та Москви щодо послідовності кроків розходяться. Україна наполягає, що Росія повинна спершу припинити бойові дії, і лише після цього можна обговорювати майбутній безпековий устрій Європи. Росія натомість вимагає спочатку узгодити параметри нової європейської архітектури безпеки.

  • Гарантії та чисельність армії. Українська сторона наполягає на забезпеченні фінансування для утримання 800-тисячної армії щонайменше протягом 10 років після завершення війни як гарантії стримування повторної агресії.

  • Енергетика, Чорне море та території. Окрім режиму припинення вогню, на порядок денний другого дня виносили безпеку в Чорному морі, припинення ударів по енергетичній інфраструктурі та підготовку можливої зустрічі на рівні лідерів держав для вирішення територіальних питань.