Південнокорейський оборонний стартап Newtype Industries заявив про припинення співпраці з українськими військовими після дипломатичного конфлікту між Києвом і Сеулом. Компанія тестувала в Україні програмне забезпечення для артилерії на основі штучного інтелекту, але заплановані випробування та переговори щодо впровадження технології скасували або відклали на невизначений термін.

Про це йдеться в матеріалі видання The Diplomat від 5 листопада, передає "Апостроф".

Чому Україна могла припинити випробування корейської розробки

У середині жовтня генеральному директору Newtype Industries Сенгвону (Джо) Чо повідомили, що роботу компанії в Україні потрібно зупинити. За його словами, український представник, який координував співпрацю, передав наказ "зверху" припинити всю діяльність у цьому напрямі.

Хто саме ухвалив таке рішення та з яких причин, наразі невідомо. Водночас Чо пов'язує припинення співпраці з дипломатичною суперечкою між Україною та Південною Кореєю. Вона виникла після того, як Київ повідомив про відправлення двох північнокорейських військовополонених до Сеула.

"Головною причиною припинення співпраці став дипломатичний конфлікт між Південною Кореєю та Україною", – заявив керівник стартапу.

Офіційного підтвердження зв'язку між наказом про припинення робіт і дипломатичною суперечкою немає. Міністерство закордонних справ України відмовилося коментувати ситуацію, пояснивши, що не коментує приватні ініціативи.

Яку військову технологію Південна Корея тестувала в Україні

Newtype Industries розробила програмне забезпечення "Барбара" на основі штучного інтелекту. Воно призначене для наведення артилерії та передачі інформації між військовими.

За словами Чо, солдат може надиктувати звіт у смартфон, а голосовий штучний інтелект перетворює його на структуроване повідомлення для офіцера, який керує вогнем. Система також здатна позначати потенційно неправильні координати або можливу ціль у цивільній зоні. Однак остаточне рішення про відкриття вогню залишається за людиною.

Щоб розпочати випробування, компанії довелося кілька разів звертатися до представників українських Збройних сил. Згодом її познайомили з двома українськими підрозділами через канадську консалтингову фірму Reaktion Group.

За словами керівника Newtype, українські військові вважали, що "Барбара" може запропонувати функції, яких бракувало їхнім системам. Компанія планувала завершити випробування до кінця 2026 року.

Що сталося з випробуваннями після дипломатичного конфлікту

До загострення відносин Newtype регулярно спілкувалася з представниками українських військових підрозділів і місцевими партнерами. Вони обговорювали технічні питання та організацію випробувань.

Останній контакт відбувся в середині жовтня – через кілька днів після того, як Сеул оголосив про відкликання свого посла з Києва. Після цього, за словами компанії, зв'язок із українськими партнерами повністю припинився.

Newtype самостійно вирішила зупинити роботу, оскільки, за словами Чо, основи для співпраці були зруйновані. Заплановані випробування, збір відгуків із польових умов і переговори про впровадження технології скасували або відклали на невизначений термін. Стартап також припинив пошук нових партнерів в Україні.

Наразі компанія не має планів або визначених термінів повернення до роботи в Україні. Водночас вона може переглянути це рішення, якщо відносини між країнами нормалізуються.

"Практично всі партнерські відносини та місцева мережа контактів, які наша компанія налагодила, перестали функціонувати", – сказав Чо.

Як конфлікт між Україною та Південною Кореєю може вплинути на оборонну співпрацю

У матеріалі The Diplomat зазначається, що припинення співпраці може мати наслідки для обох країн. Україна втратить доступ до засобу, який її військові підрозділи вже випробовували. Натомість південнокорейські оборонні компанії можуть втратити можливість тестувати свою продукцію в умовах війни.

Представник Міністерства закордонних справ Південної Кореї заявив, що підтримку України розглядатимуть окремо від суперечки з Києвом. Деякі аналітики також припускали, що конфлікт не матиме тривалих наслідків для відносин між країнами.

Однак аналітик у сфері оборони Олена Крижанівська раніше пояснювала виданню eToday, що корейські стартапи, які проводять випробування в Україні, залишаються поодинокими випадками. За її словами, для їхньої підтримки немає державних закупівель, спільних розробок або спеціальних каналів співпраці.

Чому Південна Корея відкликала дипломатів із Києва

27 жовтня стало відомо, що Південна Корея відкликала з Києва вісьмох співробітників свого посольства. Це рішення ухвалили на тлі розбіжностей між країнами щодо розголошення інформації про північнокорейських військовополонених.

За словами Чо Хьона, подальші звернення української сторони не виправдали очікувань Сеула.

Що Україна відповіла на претензії Сеула

Представник Міністерства закордонних справ України Георгій Тихий пояснив ситуацію різним трактуванням умов конфіденційності.

Таким чином, сторони по-різному розуміють домовленості щодо нерозголошення інформації про передачу двох північнокорейських військовополонених Південній Кореї. Сеул вважає, що ці домовленості були порушені, тоді як українська сторона пояснює ситуацію відмінностями в розумінні умов конфіденційності.

Контекст

Дипломатичний конфлікт між Україною та Південною Кореєю розгорівся через публічне розголошення інформації про переміщення північнокорейських військовополонених. Станом на кінець жовтня 2026 року ситуація призвела до суттєвого скорочення південнокорейської дипломатичної місії в Києві/

Зеленський публічно оголосив, що Україна передала Південній Кореї двох військовослужбовців КНДР. Ці солдати воювали на боці РФ і були взяті в полон Силами оборони України в Курській області ще в січні 2025 року, а до Сеула прибули в середині вересня 2026-го. 

Південна Корея звинуватила Україну в порушенні домовленості про сувору конфіденційність. Влада Сеула стверджує, що операція мала залишатися таємною задля безпеки самих полонених, а також їхніх родин, які досі перебувають у КНДР.

В Офісі президента України заперечили порушення. Українська сторона заявила, що заздалегідь попередила Сеул про намір Зеленського згадати цей факт в ООН і попросила поставитися з розумінням. Також у Києві підкреслили, що жодних персональних чи чутливих даних бійців розголошено не було. Речник МЗС України Георгій Тихий назвав це "відмінностями в трактуванні режиму конфіденційності". 

Як повідомляв раніше "Апостроф", Південна Корея відкликала вісьмох дипломатичних співробітників з України на тлі розбіжностей із Києвом щодо розголошення інформації про двох військовополонених із Північної Кореї. Водночас Сеул продовжує переговори з українською стороною для врегулювання ситуації.

Повідомлялося, що Південна Корея допускає розрив дипломатичних відносин з Україною, якщо конфлікт між країнами загостриться. Причиною суперечки стало розголошення інформації про передачу Сеулу двох північнокорейських військовополонених.