Після поразки республіканців на проміжних виборах у США адміністрація Дональда Трампа шукає шляхи завершення воєн в Україні та Ірані. Водночас позиції Києва на майбутніх переговорах із Москвою можуть посилитися. Уже 10 листопада в Абу-Дабі мають розпочатися тристоронні переговори представників США, України та Росії щодо умов можливого припинення вогню.

Про це пише оглядач The Washington Post.

За його інформацією, організацією зустрічі в Абу-Дабі займався спецпредставник президента США Джаред Кушнер. Переговори мають стати початком обговорення умов припинення вогню між Україною та Росією.

Водночас Кушнер пропонує пов’язати українське питання з ширшим діалогом між Росією та європейськими державами щодо майбутньої системи безпеки на континенті.

За словами джерела, знайомого з перебігом переговорів, американський представник узяв за основу модель Ради НАТО — Росія, створеної після холодної війни. Її роботу призупинили у 2014 році після російського вторгнення в Україну та анексії Криму.

Кушнер розраховує, що в разі прогресу в Абу-Дабі до ширшого багатостороннього формату долучаться європейські країни. Серед можливих напрямів співпраці — постійні консультації з питань безпеки, канали кризового зв’язку, військова прозорість і взаємні заходи для зниження ризику ескалації.

Розбіжності між США та Європою щодо переговорів

Як зазначає Ігнатіус, Вашингтон і європейські союзники мають різні погляди на послідовність переговорного процесу.

За словами європейських посадовців, із якими спілкувався оглядач, країни Європи готові обговорювати нову систему безпеки з Росією лише після припинення вогню в Україні. Кушнер натомість виступає за паралельні переговори щодо обох питань.

Один із представників близьких союзників США наголосив, що спочатку має бути досягнута мирна угода щодо України, а вже після цього — домовленість про архітектуру безпеки. Інший високопосадовець європейської держави визнав ризики американського підходу, однак зауважив, що участь у переговорах краща за відмову від них.

За інформацією Ігнатіуса, Володимир Путін позитивно сприйняв ідею загальноєвропейського безпекового формату під час зустрічі зі спецпредставником США Стівом Віткоффом 21 жовтня в Санкт-Петербурзі. Кушнер долучився до розмови через відеозв’язок.

У четвер Трамп також зустрівся в Білому домі з представником Путіна Кирилом Дмитрієвим. Після зустрічі американський президент заявив, що наблизився до укладення «великої, прекрасної угоди», яка охоплюватиме Україну та всю Європу. Втім, Ігнатіус вважає такі заяви передчасними з огляду на позицію європейських союзників.

Як результати виборів можуть вплинути на підтримку України

На думку оглядача, поразка республіканців на проміжних виборах обмежує можливості Трампа укласти угоду на вигідних для Путіна умовах.

У новому складі Конгресу, який розпочне роботу в січні, можуть сформуватися значні двопартійні більшості на підтримку України. Ігнатіус припускає, що демократи разом із частиною республіканців зможуть просувати жорсткіші санкції проти Кремля та збільшення військової допомоги Києву. За його оцінкою, підтримки таких рішень може вистачити навіть для подолання президентського вето.

Серед можливих кроків Конгресу оглядач називає відновлення санкцій проти Росії, які Трамп скасував минулого місяця, припинення закупівель російського дизельного пального та дозвіл на нові продажі озброєння Україні.

Окремо Ігнатіус пропонує посилити захист українських міст від російських балістичних ракет. На його думку, США могли б домогтися від Ілона Маска розширення покриття Starlink на територію Росії. Це, як вважає оглядач, дало б українським безпілотникам можливість атакувати мобільні пускові установки балістичних ракет.

Таку пропозицію Ігнатіус пов’язує з майже вичерпаними запасами ракет-перехоплювачів для систем Patriot. В обмін на додаткові можливості захисту цивільного населення Україна, на його думку, могла б погодитися припинити удари по російських нафтопереробних заводах, чого вимагає Трамп.

Адміністрація Трампа шукає вихід із війни проти Ірану

Паралельно Білий дім намагається знайти шлях до завершення війни проти Ірану. Ігнатіус вважає, що вона стала одним із чинників поразки республіканців на виборах.

Міністр фінансів США Скотт Бессент за підтримки Трампа звернувся до Китаю з проханням використати свій вплив на Тегеран для припинення війни. За словами американського посадовця, Пекін уже передав відповідний сигнал іранському керівництву.

Важливу роль у дипломатичних зусиллях відіграє віцепрезидент США Джей Ді Венс. Минулого місяця він надіслав примирливого листа представнику іранського керівництва Мохсену Резаї. Після виборів Венс також пов’язав поразку республіканців із війною проти Ірану.

За словами катарського посередника Алі Аль-Таваді, іранські лідери сприйняли лист Венса як жест поваги, однак очікують практичних змін в американській політиці.

Трамп також розраховує на допомогу лідера Китаю Сі Цзіньпіна. За інформацією The Washington Post, питання Ірану мають обговорити під час їхньої зустрічі 18 листопада в Шеньчжені. Там також очікується присутність Путіна.

Ігнатіус підсумовує, що результати американських виборів змінили баланс сил не лише всередині США, а й на міжнародній арені. На його думку, Україна та європейські союзники отримали додаткові важелі впливу, тоді як позиції Росії дещо послабилися. Водночас ослаблення президентства Трампа може зменшити вплив самих Сполучених Штатів на світовій арені.