У китайській провінції Сичуань наближається до завершення будівництво нового підприємства зі збагачення урану. Американські експерти припускають, що об'єкт може бути призначений для виробництва розщеплювальних матеріалів, необхідних для створення ядерної зброї. Якщо ці припущення підтвердяться, Китай фактично відновить військове виробництво таких матеріалів після майже 40-річної перерви.
Про це повідомляє The Wall Street Journal, наголошуючи, що стрімке посилення ядерного потенціалу Китаю створює для США нові стратегічні виклики та загрожує глобальній безпеці.
США готуються до ядерного протистояння одразу з двома державами
Протягом десятиліть американська стратегія ядерного стримування була зосереджена переважно на Росії. Однак нині Вашингтон змушений враховувати можливість одночасного протистояння двом потужним ядерним державам — Росії та Китаю.
Фахівці з контролю над озброєннями називають таку ситуацію «проблемою трьох тіл». Цей термін описує складну систему взаємодії трьох учасників, у якій дії кожного впливають на інших, а передбачити розвиток подій стає значно складніше. На думку експертів, така конфігурація може спровокувати новий виток ядерних перегонів.
Особливе занепокоєння Вашингтона викликають темпи розширення китайського ядерного арсеналу. За оцінками, від початку десятиліття кількість ядерних боєголовок Китаю зросла приблизно з 200 до 600. У Пентагоні прогнозують, що до 2030 року їхня кількість може перевищити тисячу.
Водночас Пекін заперечує наміри брати участь у ядерних перегонах. У Міністерстві закордонних справ КНР заявляють, що країна підтримує ядерний потенціал на мінімальному рівні, необхідному для гарантування національної безпеки.
Китай нарощує потужності зі збагачення урану
Збільшення кількості ядерних боєголовок потребує додаткових обсягів розщеплювальних матеріалів. За оцінками фахівця з контролю над озброєннями Хі Чжана, протягом останніх шести років потужності Китаю зі збагачення урану подвоїлися і вже перевищують потреби цивільної ядерної енергетики.
Частина нових центрифуг розташована в промисловому парку провінції Сичуань. При цьому Китай не надає Міжнародному агентству з атомної енергії доступу до відповідних об'єктів, а інформація про них відсутня у щорічних звітах національного регулятора цивільної ядерної галузі.
Така закритість викликає додаткові запитання щодо можливого військового призначення підприємств. За оцінками експертів, встановлене обладнання потенційно здатне виробляти обсяги високозбагаченого урану, достатні для створення тисяч ядерних боєголовок.
Вважається, що Китай припинив збагачення урану для військових потреб ще у 1987 році, хоча офіційно Пекін ніколи не підтверджував такого рішення. Водночас країна залишається єдиним постійним членом Ради Безпеки ООН, який не оголосив мораторію на виробництво розщеплювальних матеріалів для ядерної зброї.
Вашингтон розглядає можливість збільшення ядерного арсеналу
Зміцнення китайських ядерних сил змушує американських військових стратегів переглядати підходи до стримування. Серед можливих кроків — розширення виробництва боєголовок та повернення до експлуатації частини ядерних зарядів, які наразі перебувають на зберіганні.
Додатковим чинником напруженості є розвиток американської протиракетної оборони. На думку колишнього представника Державного департаменту США Марка Гудмана, посилення таких систем може підштовхувати Китай до подальшого нарощування ракетного потенціалу, оскільки Пекін побоюється втратити здатність завдати удару у відповідь.
У доповіді за 2023 рік комісія Конгресу США з питань стратегічного становища закликала переглянути чисельність і структуру американських ядерних сил. Причиною стала необхідність враховувати потенційну загрозу одночасних дій Росії та Китаю.
Завершення ядерних домовленостей між США та Росією посилює ризики
Ситуацію ускладнює припинення дії договору СНО-III між Вашингтоном і Москвою, який протягом тривалого часу обмежував стратегічні ядерні арсенали двох країн. Разом із завершенням його дії припинили функціонувати важливі механізми взаємного контролю та моніторингу.
Таким чином, уперше приблизно за пів століття стратегічні ядерні сили США та Росії залишилися без юридично обов'язкової угоди, яка встановлювала б обмеження на їхні арсенали.
Російський диктатор Владімір Путін пропонував американському президенту Дональду Трампу тимчасово зберегти попередні обмеження протягом року, поки триватимуть переговори про нову домовленість. Однак адміністрація США наполягає, що майбутня угода має передбачати участь Китаю.
Пекін, своєю чергою, неодноразово відмовлявся від переговорів щодо контролю над ядерними озброєннями, аргументуючи це значно меншими масштабами свого арсеналу порівняно зі США та Росією.
Експерти попереджають, що відсутність дієвих домовленостей може запустити новий цикл нарощування озброєнь. За словами представника організації Nuclear Threat Initiative Пола Діна, світ наближається до тристоронньої ядерної конкуренції саме тоді, коли механізми зниження ризиків і запобігання прорахункам втрачають ефективність.
Ядерна конкуренція може вийти за межі двостороннього протистояння
Аналітики звертають увагу, що нова конфігурація створює труднощі не лише для військового планування, а й для дипломатії. Росія та Китай мають різні стратегічні пріоритети, тому досягти спільної позиції у переговорах із Вашингтоном буде непросто.
Водночас Москва також зацікавлена в тому, щоб США не збільшували кількість своїх ядерних боєголовок, оскільки російські військові ресурси вже значною мірою залучені до війни проти України.
Окремим ризиком є можливість використання Пекіном переговорів щодо ядерної безпеки для отримання поступок від Вашингтона в інших питаннях, зокрема щодо американської підтримки Тайваню.
На думку експертів, навіть започаткування стабільного діалогу між США та Китаєм щодо ядерного озброєння стало б важливим кроком до зниження міжнародної напруженості. Однак стратегічна непрозорість Пекіна та відсутність дієвих механізмів контролю над озброєннями роблять перспективи таких домовленостей невизначеними.