Головне управління розвідки Міністерства оборони України дослідило нову модифікацію російського ударного безпілотника "Герань-5" – К5-К. У зразку виявили 93 електронні компоненти іноземного виробництва. Найбільше з них виготовили у США – 52, ще по 10 компонентів походять із Китаю та Швейцарії.

Про це повідомило ГУР МО України на порталі War&Sanctions, передає "Апостроф".

Що відомо про нову російську "Герань-5 К5-К"

На початку осені 2026 року російські війська почали застосовувати нову модифікацію "Герані-5" для ударів по українських містах. За оцінкою ГУР, її аеродинамічна схема та тактико-технічні характеристики дають підстави класифікувати апарат як малогабаритну крилату ракету.

Фахівці розвідки дослідили один зі зразків, який майже неушкодженим упав на українському полі.

К5-К має довжину 4 метри, тоді як звичайна "Герань-5" – 6,5 метра. Розмах крил нової модифікації становить 3 метри проти 3,2 метра у попередньої версії.

Які характеристики має нова "Герань-5"

За даними ГУР, росіяни змінили аеродинаміку фюзеляжу, щоб збільшити швидкість і висоту польоту безпілотника.

Максимальна висота зросла з 5 до 6 км. Крейсерська швидкість перевищує 450 км/год, а під час окремих маневрів може сягати 1000 км/год.

Водночас дальність польоту залишилася на рівні 1000 км, а вага бойової частини – 90 кг. У дослідженому зразку розвідники виявили термобаричну бойову частину ТББЧ-90.

Які іноземні компоненти знайшли в російському дроні

У дослідженому апараті виявили 93 електронні компоненти іноземного виробництва. З них 52 виготовлені американськими виробниками, 10 – китайськими та ще 10 – швейцарськими.

ГУР також повідомило, що Росія намагається приховувати маркування електронних деталей. Зокрема, йдеться про цифрові сигнальні процесори DSP виробництва Texas Instruments та інерціальні модулі Murata.

Силову установку безпілотника становить турбореактивний двигун ТРД-200. Його збирають в Алабузі з китайських комплектуючих.

Як працює система наведення "Сусанин"

У дослідженій "Герані-5 К5-К" розвідники виявили блок оптико-електронної кореляційної системи "Сусанин". Раніше її знаходили в іншому російському безпілотнику – "Герань-4".

Система порівнює зображення з камери з еталонним зображенням, яке зберігається в пам'яті мікрокомп'ютера. Це потрібно для контролю відповідності маршруту апарата заданому шляху від точки запуску до цілі.

У новій модифікації замість оптичних датчиків до системи під'єднали камеру подвійного діапазону. Блок обробки зображень побудований на мікрокомп'ютері Coke Pi – китайському аналогу Raspberry Pi.

Авіоніка "Герані-5 К5-К" загалом відповідає останнім версіям реактивного безпілотника "Герань-4 Сікер". До її складу входять польотний контролер, інерціальна навігаційна система SADRA seeker з модулем MOX, локалізована копія 16-елементної антени Harxon GI-006, трекер і mesh-модем.

У ГУР пояснили, як санкції впливають на виробництво російської зброї

У розвідці зазначили, що спроби Росії приховувати маркування компонентів свідчать про складнощі з постачанням. За оцінкою ГУР, санкції впливають на російські ланцюги постачання: зростають ціни та строки доставки, а також ризики зриву поставок.

У відомстві наголосили на необхідності посилювати санкційний тиск і контролювати дотримання обмежень. На думку ГУР, це може позбавити Росію можливості продовжувати війну.

Раніше українська розвідка повідомила, що Росія станом на жовтень 2026 року накопичила до 700 балістичних ракет і кілька тисяч крилатих різних типів. Водночас її військово-промисловий комплекс здатен виготовляти понад 200 таких ракет щомісяця, зокрема до 110 балістичних.