Українські атаки на нафтову інфраструктуру Росії впливають не лише на роботу окремих заводів, а й на внутрішній ринок пального та експорт енергоресурсів.

Про це повідомило Міністерство оборони України.

Наприкінці жовтня та в листопаді 2026 року Україна активізувала кампанію далекобійних ударів по російській нафтовій інфраструктурі. Під ураженням опинилися нафтопереробні заводи, сховища, насосні станції та експортні термінали.

За даними Reuters від 10 листопада, протягом одного тижня українські атаки порушили роботу дев'яти з 35 найбільших російських НПЗ. Галузеві джерела видання оцінювали скорочення фактичної переробки нафти приблизно на 30% — до 200 тис. тонн на добу.

Для Росії, економіка якої значною мірою залежить від експорту енергоресурсів, це суттєвий удар. Нафтопродукти потрібні не лише цивільному ринку, а й військовій логістиці.

Дефіцит пального на внутрішньому ринку

Перші наслідки атак проявляються всередині Росії. 9 листопада стало відомо про повернення обмежень на продаж пального на заправках "Роснефти". У низці регіонів покупцям дозволяли придбати не більше ніж 30 літрів бензину в містах і 50 літрів на трасах. Також обмежували продаж пального в каністри.

Про подібні проблеми повідомляли в Карелії, Бурятії, Забайкальському та Красноярському краях, Новосибірській, Архангельській і Пензенській областях.

Попередні обмеження почали скасовувати лише наприкінці жовтня. Тож російський паливний ринок не встиг повністю стабілізуватися до нової хвилі атак.

Наявність власної нафти не гарантує Росії достатньої кількості готового бензину чи дизеля. Для їх виробництва потрібні справні нафтопереробні установки, сховища, транспортна інфраструктура та стабільні маршрути постачання.

За оцінками Financial Times від 10 листопада, поза роботою могли перебувати 20–35% російських потужностей із переробки нафти. Видання також повідомляло, що Росія почала імпортувати бензин морем, зокрема з Туреччини, Марокко та Єгипту.

Для одного з найбільших світових виробників нафти це показовий симптом: країна змушена шукати за кордоном готове пальне, щоб забезпечувати внутрішній ринок.

Чому пошкодження НПЗ мають тривалі наслідки

Важливе значення має не лише кількість уражених заводів, а й те, які саме технологічні вузли пошкоджено.

Нафтопереробний завод — складний комплекс, у якому первинна переробка є лише початковим етапом. Для виробництва товарного бензину, дизеля та авіаційного пального потрібні установки вторинної переробки: каталітичного крекінгу, гідрокрекінгу, риформінгу та гідроочищення.

За оцінками Міжнародного енергетичного агентства, незначні пошкодження установок первинної переробки можна усунути за один-два тижні. Натомість ремонт складного обладнання вторинної переробки може тривати в середньому шість-вісім місяців.

Тому навіть після ліквідації пожежі завод не обов'язково повертається до попередніх обсягів виробництва. Якщо одночасно пошкоджено кілька підприємств, додаткове навантаження лягає на ті потужності, які залишилися в роботі.

Один із прикладів — Волгоград. У ніч проти 13 листопада в південній промисловій зоні міста виникли пожежі після атаки безпілотників. Там розташований один із найбільших російських НПЗ — "ЛУКОЙЛ-Волгограднефтепереработка". Його потужність становить близько 14 млн тонн нафти на рік, або приблизно 5% загального обсягу російської нафтопереробки.

Водночас на момент публікації Reuters не мало офіційного підтвердження, що цього разу було уражено саме завод. Тому факт атаки та пожежі в промисловій зоні варто відокремлювати від непідтвердженої інформації про пошкодження НПЗ.

Удари по експортній інфраструктурі

Ще один напрям української кампанії — інфраструктура, через яку Росія продає енергоресурси за кордон.

У ніч на 11 листопада Сили оборони України завдали удару по порту Усть-Луга в Ленінградській області. За попередньою інформацією Генерального штабу ЗСУ, пошкоджено п'ять резервуарів із нафтопродуктами загальним об'ємом 150 тисяч кубометрів, установку гідрокрекінгу, насосну станцію та причал для завантаження танкерів.

СБУ також повідомила про ураження інфраструктури кількох підприємств і залізничної станції Лужська.

Стратегічне значення Усть-Луги полягає в тому, що це не просто порт для відправлення вантажів. Тут поєднані зберігання, переробка та перевалка енергоресурсів. За оцінками, наведеними New Voice of Ukraine з посиланням на дані нафтового ринку, у 2025 році через цей порт проходило близько 1,15 млн барелів нафти й нафтопродуктів на добу — приблизно 20% російського морського експорту цих ресурсів.

Разом із Приморськом та Новоросійськом Усть-Луга є одним із ключових вузлів морської експортної інфраструктури Росії.

Пошкодження резервуарів — лише частина проблеми. Якщо порушена робота насосного обладнання, залізничних підходів або причалів, Росії складніше доставляти продукцію до танкерів і виконувати заплановані експортні поставки. Водночас фактичні обсяги втрачених нафтопродуктів і тривалість порушень роботи термінала потребують окремого підтвердження.

Системний тиск на нафтову галузь Росії

Росія має резерви, альтернативні нафтопереробні підприємства, трубопроводи та можливість перерозподіляти виробництво між регіонами. Тому було б некоректно стверджувати, що українські удари автоматично зупиняють постачання пального російській армії або позбавляють Кремль нафтових доходів.

Однак кожне пошкодження великого підприємства збільшує навантаження на решту системи. Пошук альтернативних маршрутів постачання, ремонт обладнання, імпорт готового пального та перебудова експортної логістики потребують часу й коштів.

Головний ефект української кампанії — одночасний тиск на виробництво, внутрішнє постачання та експорт. Окремий завод можна відновити, а частину продукції — перенаправити. Проте сукупність проблем у різних ланках нафтової галузі значно складніше компенсувати.

Обмеження продажу бензину на російських АЗС, скорочення нафтопереробки та пошкодження експортної інфраструктури — різні прояви цього тиску. Україна створює для Росії додаткові витрати на підтримання нафтової галузі, від якої залежить фінансування її економіки та війни.

Наслідки таких ударів не обов'язково зникають після ліквідації пожежі: пошкодження складного обладнання та порушення логістики можуть впливати на роботу галузі місяцями.

Нагадаємо, на російському експортному вузлі Усть-Луга на Балтійському морі після атаки українських безпілотників вигоріли щонайменше п'ять резервуарів із нафтопродуктами.