Кремль намагається змістити акцент тристоронніх переговорів між Україною, США та Росією в Абу-Дабі на питання європейської безпеки. Москва знову просуває вимоги, які висувала у 2021 році: зокрема, хоче обмежити військову присутність НАТО в Європі та впливати на політику Альянсу.

Про це йдеться у звіті Інституту вивчення війни (ISW), передає "Апостроф".

Чого Росія вимагає від НАТО під час переговорів щодо України

Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров 10 листопада заявив, що спочатку потрібно домовитися про майбутнє європейської архітектури безпеки, а вже потім переходити до врегулювання війни в Україні. Такий порядок він назвав "абсолютно розумним".

Схожу позицію озвучило неназване джерело в російській делегації в Абу-Дабі. За його словами, завершення війни в Україні є "лише одним пунктом" ширшої дискусії про безпеку Європи та "підпорядковане" головній меті – переосмисленню всієї системи безпеки на континенті.

В ISW вважають, що такі заяви свідчать про спробу Кремля повернутися до вимог, які Росія висувала США та НАТО у грудні 2021 року.

Тоді Москва вимагала від Альянсу припинити розміщення нової зброї та військового персоналу в країнах, які вступили до НАТО після 1997 року. На думку аналітиків, виконання цієї вимоги фактично дало б Росії право вето на рішення Альянсу та обмежило б суверенний вибір держав щодо вступу до нього.

Як вимоги Путіна суперечать позиції США щодо НАТО

Нещодавнє повернення Кремля до вимог 2021 року суперечить заявам колишнього старшого радника президента США Джареда Кушнера. Останніми днями він наголошував, що після мирних переговорів кожна країна має зберегти суверенітет і право самостійно визначати питання власної безпеки та альянсів.

Також Кушнер заявляв, що НАТО залишатиметься центральною частиною колективної оборони Європи.

Чому Кремль пов'язує війну в Україні з розширенням НАТО

Російська влада неодноразово пояснювала війну проти України нібито загрозою з боку НАТО. У Кремлі називали можливе розширення Альянсу однією з "корінних причин" війни та вимагали врахувати це питання під час мирних переговорів.

Водночас, за оцінкою ISW, у період із 2008 до 2022 року ні Україна, ні НАТО не робили суттєвих кроків для вступу України до Альянсу.

Аналітики також нагадують, що НАТО ніколи не становило загрози безпеці Росії. На їхню думку, повномасштабне вторгнення у 2022 році Володимир Путін розпочав, зокрема, з метою послабити єдність НАТО та західних країн.

В ISW вважають, що Кремль використовує твердження про нібито загрозу з боку НАТО та України як частину тривалої кампанії когнітивної війни. За оцінкою інституту, таким чином Росія намагається виправдати прагнення відновити контроль над колишніми радянськими державами. Аналітики наголошують, що ці заяви не відображають справжніх побоювань Москви щодо власної безпеки.

Як писав "Апостроф", міністр закордонних справ Данії Ларс Льокке Расмуссен скептично оцінює перспективи мирних переговорів в Абу-Дабі та не вважає, що вони обов'язково наблизять завершення війни в Україні.