Незаконні вибори в окупованих районах Донецької і Луганської областей з точки зору європейців не є чимсь таким, що заслуговує на радикальні і екстремальні форми реакції. Тому всі обмежилися заявами про те, що так звані вибори на Донбасі не визнаються. Санкції ж проти Росії повинна в першу чергу посилювати Україна, щоб уникнути взаємозалежності з РФ. Таку думку висловив "Апострофу" дипломат, керівник фонду "Майдан закордонних справ" Богдан Яременко.
Всі виходять із розуміння достатності. Тобто перед цими так званими виборами усі сказали, що вони незаконні, а Росія порушує Мінські домовленості. Тому навіщо реагувати на те, що, як відомо заздалегідь, є порушенням і не має ніякого значення?
Вся реакція Європи прозвучала до виборів. Тому тут все впирається у неповороткість, небажання, відсутність політичної волі до зміцнення режиму санкцій проти Росії або неготовність низки країн зміцнювати ці санкції. Відтак, всі обмежилися тим, що ці вибори не визнаються – і все.
Про посилення санкцій треба говорити, але справа у тому, що у порівнянні з іншими можливими сценаріями порушення Росією Мінських домовленостей, які можуть призвести до ескалації і насилля – те, що відбулося зараз, сприймається як менша проблема. Більшою ж проблемою всі або більшість європейців бачать вживання якихось заходів, які можуть підштовхнути Росію до більш радикальних порушень. І цей елемент якраз може стримувати європейські країни. До того ж наростає невдоволення санкціями всередині європейських країн.
Ми бачили у виконанні Росії збитий пасажирський літак, масові обстріли, окупацію частини України. Тому проведення якихось виборів – це дрібне порушення з точки зору європейських країн, яке не тягне на якісь окремі санкції. Але санкції обговорюються в інших аспектах – вони вводяться в контексті ситуації на Азовському морі. Тому самі по собі ці вибори з точки зору європейців не є чимсь таким, що заслуговує на радикальні і екстремальні форми реакції.
Посилення українських санкцій
Нові санкції, які хоче запровадити Україна, повинні впливати не на Росію, а на Україну. Проблема в тому, що Україна залишається економічно взаємопов'язаною і взаємозалежною з Російською Федерацією. До того ж, Україна не знаходить адекватних політичних, дипломатичних та інших форм реагування на агресора. А те, що є на сьогодні – цього недостатньо.
Тому Україна повинна запроваджувати санкції, оскільки не має іншого виходу. Але Україна не може вразити Росію, створюючи для неї проблеми якогось ситуаційного характеру. Тому санкції – це те, що повинно розривати взаємозв'язок, а, отже, зменшувати можливість Росії тиснути на Україну. Тут швидше мова йде про інші потреби України.
Адже на сьогодні багато зв'язків з Росією нарощується, торгівля не падає. А це і є взаємозалежність. Це дозволяє Росії утримувати Україну в орбіті свого політичного впливу. Зрештою, це також є джерелом надходження грошей для проросійських політичних проектів в Україні.
І в кулуарах будь-яких міжнародних переговорів ця тема фігурує – як на офіційному, так і на експертному рівнях. Україні на це вказують. Ми ж є жертвою агресії. Відповідно наші західні партнери поводяться по-джентльменськи, тому що вони не пояснюють, що ця непослідовність України помічається і створює для них проблеми, коли їм треба приймати важкі рішення. Однак вони, розуміючи наші складнощі, не ставлять свої дії в залежність від того, як реагує Україна, а поводять себе більш по-дорослому.
