Вранці 15 червня українці прокинулися під звуки вибухів після чергової масштабної російської атаки. За даними, які наводить The Economist, Росія застосувала 611 безпілотників і 70 ракет, а головним напрямком удару став Київ.
У матеріалі зазначається, що під час обстрілу було пошкоджено об’єкти в столиці, зокрема територію Києво-Печерської лаври — комплексу, який входить до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Місцева влада кваліфікувала влучання як пряме. Окрім цього, в різних регіонах країни під ударами опинилися, ймовірно, об’єкти військово-промислового комплексу та енергетичної інфраструктури, однак частина ракет влучила і в житлові будинки. Загалом у Києві було пошкоджено вісім житлових будівель, загинули щонайменше п’ятеро людей, ще кілька десятків дістали поранення.
Окремо видання згадує удар по Харкову, де загинули п’ятеро рятувальників. Йдеться про так звану тактику "подвійного удару", коли повторна атака завдається вже після прибуття екстрених служб.
The Economist пише, що активізація повітряних атак Росії частково пов’язана зі складнощами її сухопутного просування. За оцінками, українські підрозділи, що активно застосовують безпілотні системи, завдають російським військам значних втрат, уповільнюючи їхній наступ до мінімального темпу, а подекуди навіть змінюючи баланс на окремих ділянках фронту. Унаслідок цього бойові дії дедалі більше зміщуються від окопів до тилових логістичних і виробничих об’єктів, де кожна зі сторін намагається отримати перевагу.
Україна, як зазначається, робить ставку на асиметричні удари дронами середньої дальності, що вже вплинуло, зокрема, на паливну ситуацію в окупованому Криму.
Росія, зі свого боку, посилила інтенсивність ударів по українських містах. За оцінкою авторів матеріалу, метою таких атак є не лише ураження інфраструктури, а й психологічний тиск — спроба послабити моральний стан населення та впевненість міжнародних партнерів у здатності України до оборони. Згадується також, що наприкінці травня російське МЗС рекомендувало дипломатичному персоналу залишити Київ, хоча це звернення фактично не було виконане.
Видання звертає увагу на зростаюче навантаження на українську систему протиповітряної оборони. Військові порівнюють роботу ППО з постійною спробою відбити одночасно велику кількість загроз, що суттєво ускладнює захист міст під час масованих атак.
Україна, зі свого боку, компенсує дефіцит окремих видів озброєнь розвитком виробництва та використанням великої кількості відносно простих безпілотників і крилатих ракет. Це дозволяє завдавати ударів у глибину російської території, включно з об’єктами інфраструктури.
Зокрема, у матеріалі згадується атака на район Санкт-Петербурга під час одного з економічних форумів на початку червня.
Окремо підкреслюється, що Україна намагається нарощувати власне виробництво ракетного озброєння, однак ключовою проблемою залишається масштабне фінансування та організація серійного випуску.
Фахівці зазначають, що перехід від розробки до масового виробництва є складним і тривалим процесом, особливо з огляду на технологічне відставання в окремих сегментах оборонної промисловості.
Також у матеріалі йдеться про очікуване посилення загрози з боку модернізованих ударних дронів типу "Шахед", зокрема моделей із реактивними двигунами на основі китайських компонентів. За оцінками, їхня частка у російському арсеналі може суттєво зрости вже найближчим часом, що ускладнить роботу української ППО через вищу швидкість і складність перехоплення.
Автори The Economist підсумовують, що подальша ескалація повітряної війни може призвести до ще більших руйнувань у великих містах України. Водночас вони наголошують: попри зростання інтенсивності атак, попередній досвід свідчить, що це навряд чи зламає опір країни, хоча й суттєво ускладнить повсякденне життя цивільного населення.
Нагадаємо, у ніч проти 15 червня Росія здійснила один із наймасованіших повітряних ударів по Україні. За даними української сторони, сили протиповітряної оборони знищили 50 ракет та 582 безпілотники. Основним напрямком атаки став Київ.
