Зняття санкцій з білоруських бізнесменів, пов’язаних із режимом Олександра Лукашенка, допомагає Мінську утримувати владу, а Кремлю — зменшувати вартість війни проти України. Тому Захід має не послаблювати санкційний тиск, а посилювати його.
Про це в етері телеканалу "Апостроф" розповів радник лідерки білоруської опозиції Світлани Тихановської Франк Вячорка.
За словами Вячорки, виключення окремих осіб із санкційних списків відбувається, зокрема, через рішення європейських судів. Якщо суд не знаходить достатніх доказів причетності людини до репресій у Білорусі протягом відповідного періоду, обмеження можуть скасувати.
"Зняття будь-яких санкцій допомагає Кремлю, допомагає Лукашенку триматися при владі, і ясно, що цього робити не можна. Але в західних демократичних державах суди працюють, і кожного року, коли суд не докаже, що людина причетна до репресій в Білорусі, тоді ця людина може вийти з-під санкційного списку. Нічого доброго в цьому немає, але їх треба спробувати повертати до санкційних списків", — заявив Вячорка.
Вячорка наголосив, що відповіддю на такі рішення має бути не послаблення тиску, а запровадження нових санкцій через інституції Європейського Союзу. За його словами, білоруська опозиція збирає докази та передає партнерам інформацію про людей і структури, які підтримують режим Лукашенка.
Він зазначив, що протягом останніх років білоруські демократичні сили разом із партнерами передавали списки осіб для запровадження санкцій. Крім того, опозиція підготувала відповідні пропозиції для України, закликаючи Київ не лише запроваджувати власні обмеження, а й впливати на рішення ЄС.
"Зараз час не пом’якшувати тиск на Лукашенка і Путіна, а збільшувати. Ми збираємо ці докази, передали списки. Більш за 100–150. Підготували теж список для України, щоб Україна сама ввела санкції, але також вплинула на Європейський Союз. Диктатори постійно санкції обходять. Дуже важливо ці списки постійно оновлювати. Європейський Союз зараз досить рішуче і буде додавати нові імена в першу чергу за війну, але нам теж важливо, щоб з’являлися люди і структури, причетні до репресій", — сказав він.
Вячорка вважає, що Сполучені Штати та Європа мають розділяти гуманітарні питання, зокрема звільнення політичних в’язнів, і політичні домовленості з білоруським режимом.
За його словами, послаблення американських обмежень може спонукати білоруських лобістів звертатися до європейських столиць із пропозиціями зробити те саме. Це, на його думку, послаблюватиме спільний тиск Заходу на Мінськ і Москву.
"Я би сказав, що це прагматичний підхід Вашингтону, адміністрації Трампа. У випадку з Лукашенка ми пропонуємо адміністрації Трампа розділяти гуманітарний трек і політичний. З одного боку, нам дуже важливо, що люди виходять на свободу, і політичні лідери, і кількасот людей були звільнені протягом останніх півтора років, але ми не підтримуємо ідею зняття санкцій, і дуже важливо, щоб ці санкції були зворотні, щоб їх можна було повернути. Ці санкції, які поки що були зняті американцями з білоруського режиму, вони не такі критичні, і поки залишаються європейські санкції Лукашенка, це не дуже допоможе режиму Лукашенка та Путіна", — сказав радник Тихановської.
Він додав, що будь-яке пом’якшення обмежень щодо білоруського режиму може створити додаткові можливості для Росії. Тому, на його переконання, Європа має не наслідувати рішення Вашингтона щодо скасування санкцій, а зберігати або посилювати тиск.
За словами Вячорки, міжнародна увага зосереджена переважно на Росії, тоді як роль Білорусі у війні та репресіях залишається недостатньо висвітленою.
Він наголосив, що неучасть білоруської армії в повномасштабних бойових діях проти України не є особистою заслугою Лукашенка. На думку представника опозиції, це насамперед результат позиції білоруського суспільства, більшість якого виступає проти вступу країни у війну.
Водночас білоруські підприємства та економіка, за його словами, продовжують працювати на російський військово-промисловий комплекс, а на території країни розбудовується інфраструктура, яка може використовуватися для підтримки російських атак.
Вячорка заявив, що розбудова інфраструктури в Білорусі може свідчити про підготовку до подальшого тиску на сусідні держави, а не до припинення війни.
"Ми зараз бачимо дуже динамічну розбудову інфраструктури по всій території Білорусі. Скоріше всього це буде носити гібридний характер у формі провокацій з мігрантами. Латвія зазнає найбільший тиск. Треба підтримувати балтійські країни, треба підтримувати європейську єдність. Тримати Лукашенка самого в ізоляції", — сказав Вячорка.
Він додав, що Мінськ, на його думку, намагається перенести основний міграційний тиск із польського кордону на Латвію та Литву, щоб послабити єдність європейських держав.
Вячорка повідомив, що білоруська опозиція працює над передаванням матеріалів до міжнародних інституцій, зокрема Міжнародного кримінального суду. Йдеться про документування репресій у Білорусі та можливої співучасті Лукашенка в агресії проти України.
"Апостроф" повідомляв, що Європейський Союз (ЄС) ухвалив рішення про часткове зняття санкцій із російського бізнесмена Михайла Гуцерієва та повне виключення зі списку обмежень білоруського підприємця Віктора Шевцова.
