RU  UA  EN

Четвер, 25 квітня
  • НБУ:USD 39.35
  • НБУ:EUR 42.00
НБУ:USD  39.35
Бізнес

Допомогти Збройним Силам України! Посилання для переказів

Погляд

Чи буде Третя Газова війна?

Європейська спільнота втретє за останні десять років переживає Газову війну. Апофеоз першого газового конфлікту припав на 1 січня 2006 року, коли після тривалих та складних перемовин щодо ціни на блакитне паливо (для України газ подорожчав з $50 до $230 за тис. кубометрів) домовленості так і не було досягнуто. Росія, звинувативши НАК «Нафтогаз Україна» у крадіжці природного газу, припинила поставки вуглеводнів до України, втім продовжила їх транзит до Європи. Конфлікт вирішився досить швидко, вже 4 січня Україна «святкувала» підписання нового контракту, де ціна за російський газ склала $95 за тис. кубометрів.

Фінал другого українсько-російського газового конфлікту 2009 року традиційно припав на січень-місяць. Чинником конфліктного протистояння обох держав стала компанія-посередник «РосУкрЕнерго». Власне, українська сторона, посилаючись на подорожчання поставок газу, вирішила в односторонньому порядку відмовитись від послуг посередника. Натомість, Москва виставила Києву рахунок у розмірі $2,4 млрд, як заборгованість за надані послуги. У відповідь тогочасний прем’єр-міністр Юлія Тимошенко заявила, що борг має сплатити «РосУкрЕнерго».

Активна фаза Другої Газової війни розпочалась у Різдвяну ніч з 6 на 7 січня 2009 року, коли службовці «Газпрому» урочисто перед телекамерами закрутили вентиль та перекрили поставки газу не лише до України, а й транзит стратегічного енергоресурсу до європейських держав. Отже, якщо Перша Газова війна була суто українсько-російським конфліктом, то у Другу війну неочікувано «втягнулась» Європа.

Нині ми поступово входимо у фазу «енергетичних баталій» Третьої Газової війни. Російська ціна на газ у розмірі $485 за тис. кубометріввважається несправедливою як Україні, так і європейським партнерам. Запропонована «Газпромом» ціна у $385 та оформлена у вигляді знижки є надто ризикованою для Києва, адже поступки можуть бути скасовані Кремлем у будь-який момент. Після тривалого «нав’язування» Києву так званого газового боргу у розмірі $4,5 млрд, Росія у червні 2014 року демонстративно зупинила поставки газу в Україну. Сьогодні українсько-російські «газові бої» ведуться переважно на дипломатичному рівні із активним залученням Євросоюзу у статусі «рефері».

Поки триває розгляд позовів України та Росії у Стокгольмському суді, Київ інтенсивно шукає шляхи заміщення російського газу на поставки блакитного палива з європейських держав, закуповує вугілля у Південно-Африканській Республіці, започаткував «біодіалог» з Китаєм на предмет вирощування біосировини, на додачу розробляє надзвичайні заходи щодо енергоекономії для населення держави тощо.

Втім, на нашу думку, варто звернути особливу увагу на контрдії зі сторони Москви: по-перше, «Газпром» скоротив поставки газу до Польщі та Словаччини, що частково унеможливило реверс блакитного палива до України; по-друге, уряд Путіна висловив готовність створити так звані приватні військові компанії, котрі захищатимуть бізнес-інтереси Росії за кордоном (за прикладом американської Blackwater); по-третє, російські ЗМІ останніми днями активно обговорюють проблему енергетичного тероризму. Пов’язуючи ці три факти в єдине ціле, варто задати питання: чи не стане Україна «жертвою» енергетичного тероризму найближчим часом та першою державою, що «апробує» на собі російський Blackwater? Чи не став вибух на газогоні «Уренгой–Помари–Ужгород» у Полтавській області репетицією російського терористичного задуму? Що робитиме український уряд у разі зупинки європейського реверсу у зимовий період? Якими резервними ресурсами або ефективними заходами можна покрити можливий дефіцит у 15 млрд кубометрів газу? Чи працює український уряд на упередження ризику енергетичного колапсу взимку 2015 року?

Читайте також

Знахідка для ворога: для чого «енергоексперт» Куртєв злив в мережу дані про захист підстанцій

Експерт з енергетики Віктор Куртєв поставив під удар енергооб'єкти України, опублікувавши у мережі креслення їх захисту