Українські банки, якими володіють іноземні фінансові групи, є важливою складовою макрофінансового і економічного здоров'я країни, індикатором для інших іноземних інвесторів на предмет того, чи варто приводити свої гроші в Україну. Багато банків з іноземним капіталом вже вийшли з кризи 2014-2015 років, демонструючи стабільність і прибуток, а деякі навіть у певному сенсі стали моделлю ведення бізнесу на банківському ринку для інших фінустанов країни. Але разом з тим, низка іноземних банків - і не лише російських державних - є проблемою для банківського сектора. "Апостроф" детально розбирався в особливостях діяльності банків з іноземним капіталом в Україні.
В Україні після найжорстокішої кризи 2014-2015 років встановилася відносна стабільність у фінансовому секторі. Багато в чому це є заслугою Національного банку України (НБУ). Регулятор в останні роки проводив так зване "очищення" банківської системи, яке, незважаючи на неоднозначність, в цілому виявилося позитивним.
Серед вітчизняних фінансових установ особливу стабільність демонструють багато банків, які перебувають у власності іноземних банківських груп. Але й тут є свої лідери і аутсайдери, якщо говорити про ефективність банків. Деякі з них серйозно підтримали вітчизняну економіку у важкі роки, не давши кризовим явищам зупинити роботу банківської системи. Але багато іноземних банків так і не змогли знайти свою нішу на нашому банківському ринку в силу слабкого менеджменту або невдалої бізнес моделі. Окремою проблемою залишаються російські державні банки, що перебувають під міжнародними та українськими санкціями - у них немає майбутнього в нашій країні.
Лідери і аутсайдери
Станом на 1 липня 2019 року в Україні було 76 банків, 22 з яких належать іноземним банківським групам.
Три з них - ПАТ "Сбербанк", ПАТ "Промінвестбанк" і ПАТ "ВТБ Банк" - знаходяться під держконтролем Росії. Відносно них діють санкції, і вони шукають шляхи відходу з українського ринку.
ПАТ "Укрсоцбанк" перебуває у процесі злиття з ПАТ "Альфа-Банк", а ПАТ "БТА Банк" має певну специфіку розвитку, що, в певній мірі, відокремлює його від інших фінансових інститутів.
Таким чином, на сьогодні реально можна говорити про 17 банків з 100% іноземним капіталом.
За словами аналітика інвестиційної компанії "Альпарі" Максима Пархоменка, на сьогодні в цілому можна констатувати, що "кожен з них виконує специфічну роль - працює з компаніям або населенням", - сказав експерт в коментарі "Апострофу". Але щоб сформувати цілісне бачення, потрібно окремо розглянути кілька показників їх діяльності.
Якщо говорити про обсяги прибутку, то тут лідерами є АТ "Райффайзен Банк Аваль", "Укрсиббанк" і ОТП Банк. У період з 2014 по 2018 роки постійно прибутковими були "Креді Агріколь Банк", "Сітібанк", "Прокредит Банк", "ІНГ Банк Україна", "Кредобанк", "СЕБ Корпоративний Банк", "КредитВестбанк" і "Дойче Банк ДБУ" .
А очевидними лузерами серед банків з іноземним капіталом і аутсайдерами за показником прибутку після оподаткування виявилися "Банк Форвард" і "Правекс-Банк". При цьому особливо "вражають" результати діяльності "Правекс-Банку", який залишається збитковими протягом останніх п'яти років. Більш того, "Правекс" виявився єдиним банком з 100% європейським капіталом, який демонстрував таку хронічну збитковість.
Прибуток після оподаткування, тис. грн.
дані НБУ
З точки зору рентабельності власного капіталу (ROE), в лідерах знову "Райффайзен Банк Аваль", а також "Сітібанк" і "Ідея Банк". А ось серед аутсайдерів "Банк Форвард", який три роки з п'яти показував нерентабельність, і абсолютний "антирекордсмен" - "Правекс-Банк", який усі 5 років стабільно демонструє збитки і нерентабельність. При цьому вони були єдиними, які показали негативну рентабельність за підсумками 2018 року.
Рентабельність власного капіталу, тис. грн.
Розрахунки на підставі даних НБУ щодо згрупованих балансових залишків як співвідношення прибутку після оподаткування за рік до власного капіталу банку на кінець року.
Все складно
З таким показником як рентабельність статутного капіталу - тобто віддача на вкладений капітал - у іноземних банків все складно.
Найбільш ефективними для своїх акціонерів в 2018 році були "Сітібанк" (+704%), "Креді Агріколь Банк" (+119,6%) і "Ідея Банк" (+112,56%). Тобто простими словами, акціонер, наприклад, українського "Сітібанку" за 2018 рік на кожні 100 гривень, вкладені в статутний капітал банку, отримав 704 гривні прибутку після сплати податків.
Аутсайдери ренкінгу за цим показником в 2018 році - "Банк Форвард" і "Правекс-Банк". Але при цьому "Правекс" показував хронічну збитковість на вкладений капітал усі 5 років.
Рентабельність статутного капіталу, %.
Розрахунки на підставі даних НБУ щодо згрупованих балансових залишків як співвідношення прибутку після оподаткування за рік до власного капіталу банку на кінець року.
На думку Максима Пархоменка з "Альпарі", проблеми ПАТ "Банк Форвард" і ПАТ "Правекс-Банк" часто раніше були пов'язані з капіталом фінустанов і їх недостатністю, яка сформована через переоцінку портфелів кредитів після 2014 року і зростання курсу долара в цей період.
У свою чергу, фінансовий експерт Віталій Шапран в розмові з "Апострофом" зазначив, що для більшості українських банків з іноземним капіталом, за винятком, власне, ПАТ "Банк Форвард" і ПАТ "Правекс-Банк", властива "дуже сильна операційна модель" .
"Такі, як "Райффайзен Банк Аваль" і "Креді Агріколь", раніше вийшли з кризи і вже другий рік як прибуткові, "Альфа-Банк" трохи пізніше повернувся до прибуткової роботи через те, що активно займався поглинанням "Укрсоцбанку", - розповів він.
При цьому, "Сітібанк" і "ІНГ Банк" взагалі можуть давати майстер-клас про те, як правильно вести бізнес в Україні.
"Їх бізнес-моделі настільки сильні, що кризи вони й не помітили", - підкреслив Шапран.
Модель для збірки
Проте, "ІНГ Банк" не зміг досягти результату "Сітібанку" за показником рентабельності статутного капіталу, незважаючи на те, що фінустанова за своїми підходами до бізнесу в Україні схожа якраз на "Сітібанк". Бізнес-модель, образно кажучи, "одного офісу" в Україні і спеціалізація на обслуговуванні корпоративних клієнтів завжди давала непогані і, навіть, рекордні результати іноземцям. Але коли ринок починає рости, коли починають збільшуватися доходи населення, тоді повертаються до прибутковості і банки з класичними універсальними бізнес-моделями. Такі висновки напрошуються з аналізу роботи банків з розгалуженими мережами, такими як "Райффайзен Банк Аваль", "Укрсиббанк" і "Альфа-Банк".
При цьому, певна залежність прибутковості від спеціалізації або бізнес-моделі банку не є гарантією. Так, "Банк Форвард" мав низьку ефективність через свою спеціалізацію з кредитування фізичних осіб та зміни у правилах обліку кредитів і резервів за кредитними операціями.
"Форвард" - це, скоріше, жертва змін в політиці обліку. У банку майже 100% кредитів видано фізичним особам, там досить велика прибутковість по портфелю", - зазначив Віталій Шапран.
А ось у "Правекса", швидше за все, проблеми саме з бізнес-моделлю, а, точніше, з помилками на рівні менеджменту в управлінні зміни невдалої бізнес-моделі, яка дещо затягнулася - і досить таки серйозно. П'ять років поспіль збитків і ніяких зрушень в бік поліпшення - це треба ще вміти, жартують експерти.
За даними самого "Правекс-Банку", у 2013-2018 роках він отримав збитки на 2,724 мільярди гривень. Причому в 2017-2018 роках, коли майже всі банки з іноземним капіталом повернулися до прибуткової роботи, ситуація саме в цій фінустанові не змінилася. Через помилки менеджменту "Правекс-Банку" був значно скорочений кредитний портфель, а одна з найбільш розгалужених мереж відділень, якою свого часу славився "Правекс", істотно зменшилася.
Так, за станом на 1 січня 2019 року, близько 56% активів банку перебували в депозитних сертифікатах Нацбанку, ОВДП, а також у готівці і на кореспондентських рахунках в НБУ. За 2018 рік "Правекс-Банк" спробував наростити кредитну активність, але зміг це зробити тільки на 672 млн гривень. На початок поточного року чисті кредити банку становили всього 1,2 мільярда гривень - менше 50 мільйонів доларів, смішна сума навіть для дрібного регіонального банку, що дорівнює вартості інвестицій в один середній девелоперський проект у столиці.
За даними материнської структури "Правекса", італійської групи Intesa Sanpaolo, на початок 2019 року мережа банку налічувала всього 46 відділень (на 3 березня 2019 року їх було вже 45). При тому, що на початок 2013 року мережа складалася з 260 відділень. Таким чином, явно була недооцінена корисність розгалуженої мережі філій та відділень, а також її потенційний вплив на швидкість кредитної експансії на конкурентному ринку в пост-кризовий період. В результаті, незважаючи на можливість кредитування малого і середнього бізнесу, а також населення, без значної мережі відділень зробити це неможливо.
Не особливо допомогли і високі ставки по ОВДП і депозитних сертифікатах - про це свідчать невисокі суми чистих кредитів. На початок 2019 року материнський банк "Правекса" оцінював його балансову вартість в 61 мільйон євро, що становило близько 2 мільярдів гривень.
Але в цілому, якщо оцінювати ситуацію з вітчизняними банками з іноземним капіталом, то все досить таки позитивно. А це обнадійливий сигнал для іноземних інвесторів. Якщо, звичайно, не брати до уваги наведені вище окремі приклади.