В Україні наразі тисячі людей, які після розпаду СРСР працювали в Росії, а потім повернулись додому. Ці люди досягли пенсійного віку, але Пенсійний фонд України відмовляє їм в зарахуванні російського стажу, фактично залишаючи без пенсій. Наскільки це законно та що тепер робити таким людям, розбирався "Апостроф".
Робота є – стажу нема
Спочатку дві життєві історії. Олексій Пономаренко народився та жив у шахтарському місті Торезі (зараз Чистяково) на Донеччині. "Після 8 класу пішов у "бурсу" (так називали на Донбасі шахтарські ПТУ, - "Апостроф"), отримав спеціальність ГРОЗ (гірнично-робочий очисного забою), - розказує "Апострофу" чоловік. - Потім мене призвали до лав радянської армії. Поки служив розвалився Союз, а я повернувся додому та пішов працювати за спеціальністю на шахту".
Як відомо, після розвалу СРСР Україну накрила економічна криза. Підприємства закривались, а ті, що працювали, нерідко не платили зарплату, або платили не регулярно. Людям якось доводилося викручуватись з цієї ситуації. Викрутився і Олексій.
"З'явилась можливість поїхати працювати на шахти в Красноярський край Росії. По-перше, там платили більше, ніж у нас. По-друге, там можна було заробити додатковий трудовий стаж, оскільки це Сибір і в тому регіоні передбачені пільги. Я поїхав. 10 років працював там на шахті. У 2004 повернувся в Торез, одружився. На місцеву шахту працювати не пішов, бо був впевнений, що шахтарського пільгового стажу вистачає", - розповідає чоловік.
Ще через 10 років, у 2014-му Торез опинився під окупацією. Олексій з родиною виїхали до Києва, де і мешкають зараз.
"На початку цього року пішов оформлювати пенсію, показав в ПФУ трудову книжку і виявилось, що стажу мені не вистачає, бо у фонді одразу викреслили 10 років російського стажу і знайшли якісь помарки у записах з підприємства у Торезі, де я працював до окупації і теж викреслили", - скаржиться чоловік.
Олексій звернувся до суду. Розгляд справи досі триває.
Людмила Крившенко родом з Вінничини. У 1990 -му закінчила в обласному центрі медичний інститут та отримала диплом педіатра.
"Тоді ще існував Радянський Союз і розприділити на роботу після закінчення вишу могли будь куди. Мені запропонували поїхати на роботу в Хабаровський край. Запропонували гарні умови, зарплату та, головне, житло, - розповідає жінка. - Я погодилась".
У 1991-му розпався Радянський Союз, Україна стала незалежною. Але повертатись одразу в Україну жінка не стала. З роботою в неї все було гаразд. Через два роки вона вийшла заміж, до речі, теж за українця, який працював в іншій лікарні терапевтом. З'явились діти.
"Коли старший син закінчив школу ми вирішили повернутись на Батьківщину. Купили у Вінниці житло, влаштувались на роботу. Тепер я досягла пенсійного віку, пішла в місцеве відділення ПФУ, подала документи. Через декілька днів мені надійшла відповідь, що в мене для пенсії не вистачає стажу. Майже 20 років роботи в Росії викреслили. Тобто, майже вся трудова діяльність коту під хвіст", - обурюється Людмила.
У чоловіка Людмили та ж сама історія. Тепер жінка має намір звернутись до суду.
Тут варто зауважити, що і в першому, і в другому випадках пенсійний фонд обґрунтував відмову в зарахуванні російського стажу посилаючись на те, що з 01.01.2023 Російська Федерація припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежності Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 року, яку підписала і Україна.
Трохи статистики
Наразі Україна є одним з найбільших постачальників робочої сили в Європі. Але великий масштаб зовнішньої міграції був характерним для українського суспільства протягом тривалого часу і одразу після розпаду СРСР. За даними Інституту народознавства НАНУ та Держстату України в період з 2005 року до першої половини 2008 року за кордоном працювали 1,5 млн громадян України, що становить 5,1% від працездатного населення України. Основний потік трудових мігрантів, так званих "заробітчан" з України прямував тоді до Росії. Як показало опитування, у 2010-2012 роках у Росії працювало 496,1 тыс. українців.
За даними Федеральної служби державної статистики Росії (Держкомстат), за квітень 2008 року у цій країні офіційно працювали 169 тисяч громадян України.
Більш точної статистики нема, оскільки вона детально не проводилась. Однак вже на підставі цих розрізнених цифр, можна зробити висновок, що у Росії до 2012 року працювали сотні тисяч українських громадян. Деяка частина з них повернулась в Україну і претендує тепер на отримання пенсії.
Але у 2014 році Путін розв'язав війну в Україні. 24 лютого 2022 року почалось повномасштабне вторгнення. 29 листопада 2022 року Кабмін України прийняв Постанову № 1328 “Про вихід з Угоди про гарантії прав громадян держав – учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення”.
Гривні
Що каже закон
"Таке рішення Пенсійного фонду абсолютно не законне і суди його завжди відміняють, - пояснює «Апострофу» адвокат Сергій Горщар. - Орган ПФУ завжди посилається на те, що РФ з 01.01.2023 припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць СНД у галузі пенсійного забезпечення. Якщо коротко, то ПФУ таким рішенням порушує ст.58 Конституції України де сказано закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи».
«Отже, до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України № 1328 від 29.11.2022 року Україна, як держава – учасниця Угоди виконує зобов`язання, взяті згідно Угоди від 13.03.1992, а тому припинення Росією з 01.01.2023 участі в Угоді не стосуються періодів трудової діяльності осіб, що мали місце в період дії вказаної Угоди, тобто до 1.01.2023», - констатував адвокат.
Чому ПФУ відмовляє
«Проблема з нарахуванням пенсій українцям, які працювали в Росії та на тимчасово окупованих Росією територіях існує, - каже «Апострофу» виконавчий директор Української Гельсінської Спілки з прав людини Олександр Павліченко. - Це наслідки путінської агресії і вони тягнуться з 2014 року. Тобто, наші люди стали заручниками політики Путіна. Безумовно, цю проблему потрібно державі вирішувати. Людина працювала, були міжнародні угоди. Тепер вони порушені».
Іншої точки зору притримується адвокат Сергій Горщар.
«Працівники пенсійного фонду знають, що порушують Конституцію та права громадян, але відмовляють людям в нарахуванні пенсії навмисне. Таким чином вони економлять гроші, - стверджує юрист. - По-перше, не всі люди звернуться до суду. По-друге, суд може тривати рік, а то й півтора. Але це ще не все. Буває, що виплати грошей за рішенням суду людина чекає по 3 роки».
Але головне, за словами Сергія Горщара, в іншому.
«Окрім того, що суд зобов'язує нарахувати людині пенсію за увесь оскаржуваний період, ще приймається рішення компенсувати позивачу судовий збір і витрати на послуги адвоката, а це додаткові кошти. Але тут є нюанс. Гроші ці у підсумку виплачує не Пенсійний Фонд, а бюджет України по окремій статті видатків», - пояснює адвокат.
Що кажуть в ПФУ
«Апостроф» звернувся із запитом у ПФУ та попросив пояснити цю ситуацію. Як свідчить відповідь ПФУ, 25.04.2024 було прийнято Закон України № 3674-ІХ “Про внесення змін до деяких Законів України щодо врегулювання питання обчислення страхового стажу та пенсійного забезпечення”, яким визначено, зокрема, порядок зарахування до страхового стажу осіб, які проживають в Україні, періодів роботи за межами України у республіках колишнього Союзу РСР.
Водночас прикінцевими положеннями Закону № 3674-ІХ передбачено, що Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців з дня опублікування Закону необхідно привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом та забезпечити приведення міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із Законом № 3674-ІХ.
З моменту прийняття згаданого Закону пройшло майже 4 місяці, але про приведення Кабміном до відповідності із ним нормативно-правових актів досі нічого не відомо.
Пенсій може не бути взагалі
Ми привели тільки один кейс. Насправді без пенсій можуть залишитись усі українці. Аналітики OECD (Організація економічного співробітництва та розвитку) опублікували детальний звіт про ситуацію в українській пенсійній системі та прийшли до невтішного висновку. У Пенсійному фонді України існує великий дефіцит коштів, який під час війни тільки збільшується. На думку аналітиків, Україні терміново потрібна масштабна пенсійна реформа. Без неї подолати кризу буде практично неможливо і українці можуть залишитись без пенсійного забезпечення взагалі.
