У новому році українська банківська система може втратити ще кілька установ. За підсумками третього кварталу 2016 року три українських банки потрапили в поле зору Національного банку, оскільки мають негативний капітал. Так, станом на 27 грудня цього року, у ПАТ "Артем-банк" (з від'ємним капіталом -179,3 млн грн) вже знаходиться в стадії ліквідації, а в ПАТ Банк "Траст" (з від'ємним капіталом в 69 млн грн) введена тимчасова адміністрація. ПАТ "Платинум Банк" - найбільш великий з усієї трійки (займає 22-ге місце в списку українських фінустанов за кількістю активів) - знаходиться в схожій ситуації. Але тимчасова адміністрація в нього поки не введена, незважаючи на те, що банк також має від'ємний капітал в 169,5 млн грн і повинен був надати програму докапіталізації до 23 грудня.
На межі
"Згідно п. 3 ст. 76 закону "Про банки і банківську діяльність", Національний банк зобов'язаний визнати Платинум Банк неплатоспроможним у разі невиконання ним протягом п'яти робочих днів двох і більше відсотків своїх зобов'язань перед вкладниками та іншими кредиторами. Поки що банк справляється з зобов'язаннями, але до 1 грудня негативний капітал банку збільшився до -280 млн грн. Настільки високий рівень негативного капіталу ставить під питання виконання банком необхідних нормативів, що дозволяє НБУ визнати фінустанову неплатоспроможною", – повідомив перший заступник голови НБУ Яків Смолій.
За словами Смолія, врятуватися від тимчасової адміністрації банк може, лише надавши регулятору чіткий план виходу з цієї кризової ситуації і підтвердивши свої наміри проведенням докапіталізації у встановлені НБУ терміни. Простіше кажучи, акціонери Платинум Банку найближчим часом повинні внести в банк гроші (мова може йти про 500 млн грн), або ж НБУ виведе це установа з ринку.
"Платинум Банк залишається одним з небагатьох роздрібних банків з активною позицією на ринку. У нас один з найбільших кредитних портфелів фізосіб – 3,7 млрд грн. Строкові вклади громадян становлять 5,3 млрд грн. Так, Платинум Банк веде досить ризиковий бізнес, заробляючи на комісійних та процентних ставках, але ситуація знаходиться під контролем", – розповів "Апострофу" акціонер і виконавчий директор Платинум Банку Дмитро Зінков.
За його словами, банк розробив програму капіталізації до 1 січня 2019 року. Завдяки збільшенню капіталу більш ніж на 203 млн грн в 2016 році Платинум Банк має досить високий запас високоліквідних активів, які дозволяють йому виконувати зобов'язання перед клієнтами банку.
"З початку 2016 року Платинум Банк видав фізичним особам кредити на суму 842,5 млн грн, збільшивши обсяги кредитування порівняно з 2015 роком більш ніж у сім разів. У період з 1 січня по 31 липня 2015 року було видано кредитів на суму 105 млн грн, із 1 січня по 31 липня 2016 – 806 млн грн", – повідомила директор по споживчому кредитуванню Платинум Банк Маріанна Молдавська.
За її словами, вже в 2017 році банк планує увійти до топ-3 лідерів з роздрібного банкінгу завдяки приходу нового інвестора (одеського бізнесмена Бориса Кауфмана, який придбав контрольний пакет акцій), його прагнення розвивати банк шляхом поповнення оборотних коштів, підвищення ліквідності активів.
Джерело порятунку
Слід нагадати, що Платинум Банк був заснований 12 років тому за участю компанії Horizon Capital (компанія екс-міністра фінансів України Наталії Яресько). За інформацією НБУ, власниками банку є Борис Кауфман і Григорій Гуртовий. До того ж, нинішня заступник голови НБУ Катерина Рожкова раніше була членом правління Платинум Банку, що, мабуть, дає банку якісь позитивні бонуси при спілкуванні з регулятором. І нехай цей факт є вторинним, оскільки представники Нацбанку спираються у своїх розрахунках на більш вагомі показники, але він все ж утримує регулятора від кардинальних заходів. Хоча раніше НБУ сумнівався в можливості акціонерів ПтБ виконати вимоги щодо докапіталізації.
"Справа в тому, що раніше у банку не було відкритих джерел коштів, необхідних для виконання вимог регулятора щодо докапіталізації, - пояснив директор юридичної компанії Lions Litigate Батрин Станіслав. - На сайті НБУ серед акціонерів банку значилося 11 нерезидентів, у кожного з яких було менше 10% акцій банку. Але в подальшому в Нацбанку повідомили, що Борис Кауфман визнаний власником істотної участі в ПАТ "Платинум Банк", незалежно від формального володіння, а пакет документів бізнесмена як ключового власника, зазначеного банком, дійсно знаходиться на розгляді в НБУ. Однак у цьому пакеті була відсутня ключова інформація. А саме: про джерела коштів на капіталізацію банку, оскільки у Кауфмана немає легальних джерел доходів: його володіння в ключовому активі - тютюновому дистриб'юторі "Тедис-Україна" - оформлено через збиткові компанії, які не мають власних засобів (статутний капітал становить 3 тис. грн)".
Тому, за словами Батрина, на тлі колосальних вкладень, які повинні внести акціонери банку, дії регулятора здаються не зовсім далекоглядними. "Але будемо сподіватися, що Нацбанк отримає гарантії і в майбутньому цей прецедент не принесе додаткового навантаження на ФГВФО", - висловив свої побоювання юрист.
Регулятор, у свою чергу, дає зрозуміти, що все знаходиться під контролем і, як зазначалося вище, не поспішає з кардинальними заходами.
"З другої двадцятки банків лише 12 ще потребують збільшення капіталу. Для цієї групи банків, згідно з домовленістю з МВФ, термін досягнення нульового рівня достатності капіталу продовжений до кінця 2016 року. З третьої групи, що налічує 21 банк, два – не потребують докапіталізації, вісім – вимагають довнесення капіталу тільки для досягнення мінімального розміру статутного капіталу, 11 банкам необхідно докапіталізуватися на ту чи іншу суму", – повідомила заступник голови Національного банку Катерина Рожкова під час прес-конференції, присвяченій підбиттю підсумків року, що минає.
В даний час НБУ здійснює верифікацію даних, наданих банками, які потребують докапіталізації/реструктуризації. Нагадаємо, до 2017 року вона планує закінчити діагностику та затвердити плани докапіталізації ще 40 банків України. А до кінця червня 2017 року НБУ здійснить цільову оцінку життєздатності і потреб у капіталі інших банків України.
У меншості
На цьому тлі на фінансовому ринку невблаганно скорочується частка банків з приватним українським капіталом, після націоналізації Приватбанку на нього припадає лише 13% (на фінустанови з держкапіталом - 53% ринку, з європейським капіталом - 18%, з російським - 16%). Якщо ж з ринку виведуть ще три банки, частка фінансових установ з українським капіталом скоротитися ще більше.
Втім, експерти до ситуації ставляться більш ніж спокійно. "Банківський сектор України історично складався з декількох категорій фінустанов – пара десятків банків зі стратегічними іноземними інвестиціями, ще пара десятків системних банків з українськими акціонерами і безліч банків, створених для досягнення різних технічних цілей, – від кредитування бізнесу акціонерів до відвертого відмивання грошей і виведення капіталу. Не дивно, що остання група, як правило, контролювалася маловідомими українськими акціонерами і при цьому в першу чергу постраждала від "чистки" фінансової системи з боку НБУ", – прокоментував стан справ у банківському секторі фінансовий аналітик Володимир Ланда.
Інформація надана Українським аналітичним центром