Україна тестує постачання газу з Азербайджану, паливо надходить Трансбалканським коридором через Болгарію та Румунію. "Апостроф" з'ясовував, як азербайджанський газ вплине на енергетичну незалежність України та її можливості пройти наступний осінньо-зимовий період.
НАК "Нафтогаз України" та державна енергокомпанія Азербайджану SOCAR підписали угоду про постачання азербайджанського газу.
Як повідомила пресслужба українського холдингу, тестові поставки газу здійснюються Трансбалканським коридором за маршрутом "Болгарія – Румунія – український кордон".
"Це невеликий за обсягом, але стратегічно важливий крок, який відкриває шлях до довгострокової співпраці. А також ще один приклад диверсифікації джерел постачання та зміцнення енергетичної безпеки України", – сказав голова "Нафтогазу" Сергій Корецький, якого цитує пресслужба.
Без країни-агресорки
Трансбалканський коридор колись використовувався для постачання російського газу на Балкани (звідси й назва) і проходив територією України, Молдови та Румунії. Зараз, після тривалого простою, газопровід запустили в реверсному режимі – звичайно без участі Росії.
Інфраструктура Трансбалканського газопроводу включена до складу "Балканського потоку", який у свою чергу є відгалуженням "Турецького потоку".
Як розповів обізнаний співрозмовник "Апострофа", який побажав зберегти свою анонімність, саме в Туреччину доставляється призначений для України азербайджанський газ, звідки він газопроводом прямує в напрямку державного кордону.
Чи вирішить паливо з Азербайджану наші енергетичні проблеми? Адже, нагадаємо, минулої зими в Україні мало не виник дефіцит газу через російські обстріли об'єктів вітчизняної газової інфраструктури.
"На даному етапі практично не вирішить, тому що йдеться про дуже незначні обсяги", – сказав у коментарі виданню директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.
За його словами, "Нафтогаз" не розкриває даних про обсяги палива, але навряд чи це може бути більше кількох відсотків від загальної кількості газу, який імпортує Україна.
"Там справді маленький обсяг - до 20 мільйонів кубічних метрів", – підтвердило джерело "Апострофа". – Ми їх уже отримуємо".
За його словами, на сьогодні у Азербайджану з'явилася можливість прокачувати у напрямку Європи додатково понад 40 мільйонів кубометрів газу на рік, які, найімовірніше, будуть призначені для України.
"Це не ті обсяги, які нас врятують, але це все ж таки якась альтернатива", – резюмував співрозмовник видання.
Газова "спецоперація"
Таким чином, говорити про якусь значну роль азербайджанського газу у забезпеченні енергонезалежності нашої країни, як мінімум, передчасно.
"Для мене це виключно політичний реверанс у бік Азербайджану – на європейському ринку достатньо газу, який можна спокійно придбати, не вдаючись до складних "спецоперацій" з Трансбалканським газогоном, – сказав "Апострофу" директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко. – Це – свого роду демонстрація того, що Україна готова співпрацювати з Азербайджаном, щоб, у тому числі, показати Європі можливість повної заміни російського газу на європейському ринку".
До того ж, Азербайджан зараз не має зайвого ресурсу.
"У Азербайджану всі обсяги, які він видобуває, вже розписані – або для власного споживання, або на експорт", – говорить Володимир Омельченко.
Експерт не виключив, що в майбутньому обсяги поставок азербайджанського газу в Україну стануть суттєвішими, але вони, у будь-якому разі, залежатимуть від рівня видобутку в самому Азербайджані.
"Поки що немає ознак того, що вони різко збільшать видобуток газу і у них з'явиться багато зайвих обсягів", – додав Омельченко.
Будуть гроші – буде газ
Але, як було зазначено вище, газ на європейському ринку є. Однак для України зараз набагато важливіше питання – це знайти гроші на його купівлю.
Як раніше писав "Апостроф", станом на початок літа питання коштів, необхідних для оплати імпорту газу, не було вирішено.
Разом з тим, як зазначив Олександр Харченко, з того часу дещо змінилося. Так, за його словами, уряд сприяв тому, щоб "Нафтогаз" отримав кредити від державних банків на загальну суму близько €250 мільйонів. Крім того, продовжуються активні переговори про те, щоб Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) та Європейський інвестиційний банк (ЄІБ) надали позики НАК на загальну суму €700-800 мільйонів.
"Якщо все це вийде, це буде вже добрий результат", – каже експерт.
Також важливе питання – де купувати газ.
Можна придбати його на європейських спотових майданчиках, проте це не лише найпростіший, а й найдорожчий варіант.
За словами Олександра Харченка, краще купувати у виробників газу, наприклад, у Катару чи США: "Вони, зрозуміло, орієнтуватимуться на ціни спотових майданчиків, але зазвичай такі угоди вигідніші, і такого газу на ринку багато".
Найвигідніше купувати газ за довгостроковими контрактами, але на даний момент Україна фактично позбавлена такої можливості.
"Наш ринок поки що комерційно не інтегрований з ринком Європейського Союзу. Ми не виконали багато зобов'язань, і ще багато тут треба буде зробити", – резюмував Володимир Омельченко.
