Фіскальні органи поновлять податкові перевірки бізнесу. Скасування мораторію на такі перевірки, запровадженого у зв'язку з російським вторгненням, є умовою отримання чергового траншу МВФ, який в умовах можливого скорочення західної фінансової допомоги є вкрай важливим для нашої країни. З іншого боку, багато положень закону про податкові перевірки, який вже набрав чинності, є досить розмитими, а тому створюють благодатний ґрунт для корупції. "Апостроф" розбирався, до чого слід готуватися вітчизняним підприємцям.
Читайте також: Податкові перевірки в Україні повертаються: хто буде перший в черзі
З другої спроби
Податкові перевірки бізнесу повертаються. 5 грудня відповідний законопроєкт №10016д підписав президент України Володимир Зеленський, і 7 грудня, після опублікування в офіційній пресі, він набув чинності як закон.
Скасування мораторію на проведення податкових перевірок було одним із зобов’язань України згідно з меморандумом, укладеним з Міжнародним валютним фондом (МВФ). Впровадити цю норму парламент мав ще з 1 липня нинішнього року, проте статті щодо податкових перевірок були видалені з законопроєкту, який якраз готувався до другого читання. Такий відступ від власних зобов’язань не був оцінений МВФ, який в нинішньому році остаточно перейшов у питанні фінансування України до концепції "гроші в обмін на реформи". І парламенту разом з урядом довелося в терміновому порядку все ж таки розробляти і ухвалювати новий законопроєкт.
Передбачалося, що він набере чинності з 1 грудня, до чергового перегляду меморандуму. І така можливість технічно була, оскільки на підпис президенту закон відправився 27 листопада. Проте з цим вийшла затримка, через що термін набрання чинності пересунувся на тиждень, що є ще одним порушенням домовленостей з МВФ. Залишається сподіватися, що попри два зриви термінів фонд все ж таки зарахує виконання цього "маяка" й ухвалить рішення щодо чергового траншу поточної програми фінансування.
Доля транша на близько 900 мільйонів доларів буде вирішуватися 11 грудня.
Ризик – неблагородна справа
Отже відтепер на українські підприємства очікують податкові перевірки. Проте передбачається, що вони не будуть суцільними. Парламенту та уряду вдалося домовитися з фондом про те, щоб вони поширювалися на підприємства, де присутні певні фактори ризику.
Таким чином, окрім підприємств, задіяних у виробництві підакцизної продукції, організації азартних ігор та наданні фінансових послуг (для них перевірки було відновлено ще в липні), на візити податкових інспекторів слід чекати платникам податків, які у 2021 році мали:
- в два рази більшу дебіторську заборгованість ніж кредиторську;
- рівень сплати податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість менший ніж 50% по галузі;
- річний дохід понад 10 мільйонів гривень, а витрати - понад 75% від суми річного доходу.
Водночас, закон звільняє від перевірок ФОПів першої та другої груп, а також підприємства, розташовані на тимчасово окупованих територіях або територіях, де йдуть бойові дії.
Вітчизняний бізнес новину про повернення перевірок сприйняв досить спокійно.
"Бізнес-середовище дуже чутливе до неадекватних рішень влади, - розповів "Апострофу" координатор експертних груп Економічної експертної платформи Олег Гетман. - І коли розглядається законопроєкт, який передбачає значні корупційні ризики чи перешкоджання роботі бізнесу, всі бізнес-асоціації бурхливо на нього відгукуються. Наприклад, зараз вони активно виступають проти законопроєкту №5420 про криміналізацію контрабанди. Проте у випадку із даним законом такої реакції не було. Це говорить про те, що в цілому цей закон бізнес влаштовує".
За словами експерта, представники бізнес-середовища брали участь в розробці законопроєкту, їхні рекомендації щодо формулювань критеріїв ризику були враховані.
Не довіряй, а перевіряй
Головна мета законопроєкту - підвищення податкових надходжень до бюджету, проте, на думку фахівців, сподіватися на чудеса в цій сфері не варто.
"Звичайно, перевірки дадуть певне зростання платежів, проте воно буде не надто великим - скоріше за все, в межах статистичної похибки", - вважає Олег Гетман.
Проте податківці виступають за повернення перевірок. І у них для цього є власні резони.
"Податкова активно підтримує новий закон, оскільки для неї кожна перевірка - це можливість взяти хабар, - розповів "Апострофу" експерт CASE Україна Володимир Дубровський. - Згідно з опитуваннями, які проводилися раніше серед українських підприємців, близько 20% з них під час проведення перевірок були вимушені давати хабарі".
Якщо ж говорити про збільшення надходжень до бюджету, то, на думку експерта, воно не буде великим, оскільки більшість ураїнських підприємців не є такими затятими ухилянтами, як вважається.
"Частина керівників уряду й парламенту дотримуються тієї думки, що якщо бізнес жорстко не контролювати, то він взагалі не платитиме податків, - говорить Володимир Дубровський. - Саме тому в свій час під керівництвом Миколи Азарова податкова адміністрація створювалася саме як інструмент тиску на бізнес. І одним з головних її завдань було стягнення штрафів та нарахувань. Податківці навіть мали планові показники щодо цього".
Тим часом, таке ставлення з боку держави є значним перебільшенням. За словами експерта, абсолютна більшість податків в Україні сплачується добровільно.
"Це підтверджує досвід 2022 року, - каже Дубровський. - Попри російське вторгнення, значне падіння економіки і повний мораторій на перевірки, надходження від податків скоротилися всього на 5%. Тобто абсолютна більшість підприємств сплачували їх без тиску з боку податківців".
Втім держава не надто схильна довіряти підприємцям.
"В нашій податковій системі закладена презумпція винуватості бізнесу, - каже "Апострофу" керівник аналітичного напряму мережі "АНТС" Ілля Несходовський. - Кожен підприємець вважається ухилянтом, якого ще не викрили податківці. Саме на цьому переконанні, наприклад, заснована система блокування податкових накладних. Досвід показує, що в більшості випадків воно є безпідставним. 80% накладних розблоковуються після наступного розгляду. В решті випадків підприємства подають до суду, і він в 95% випадків ухвалює рішення на їхню користь. Таким чином, обгрунтованим є блокування лише дуже невеликої кількості накладних".
Прийдуть (майже) до всіх
Повернення перевірок не призведе до значного підвищення ефективності оподаткування ще й тому, що податкова служба не має достатніх для цього можливостей.
"Відносно підприємств, які займаються виробництвом і реалізацією підакцизних товарів, перевірки відновлено було ще в липні, - говорить Ілля Несходовський. - Але чи відбувся прорив у боротьбі з ухиленнями від податків на цих підприємствах? Ні, не відбувся. А якщо принципових змін не відбулося в галузі, де масштаби ухилень сягають мільярдів, то які є підстави вважати, що перевірки змінять ситуацію в менш ризикованих галузях?"
На думку експерта, інституційна неспроможність податкової служби робить неефективними будь-які перевірки. І при нездатності здійснювати ефективний контроль за діяльністю бізнесу збільшення її повноважень призводить не до покращення якості роботи, а тільки збільшує корупційні ризики.
Цьому ж сприяють і положення нового закону, в яких сформульовані надто розпливчасті критерії для груп ризику.
"Ризикоорієнтовані процедури потребують дуже зваженого підходу, - пояснює Володимир Дубровський. - У нас є велика традиція вибіркового застосування законодавства. Тому, якщо критерії перевірок прописані не дуже докладно, то це дає великий простір для маніпуляцій та хабарництва".
Єдиний чіткий критерій, зазначений в законі, - відсутність перевірок для підприємств з річним доходом менше 10 мільйонів гривень.
"Ця сума трошки вища, ніж верхня межа для спрощеної системи оподаткування, - каже Дубровський. - Інші ж критерії сформульовані досить широко й не дозволяють відокремити дійсно ризиковані підприємства від сумлінних платників. Фактично це означає, що податківці можуть завітати з перевірками до всіх підприємств, які не знаходяться на спрощеній системі".
Читайте також: "Ласкаво просимо до пекла": що не так з податками в Україні
