У київському аеропорту "Жуляни" запланована грандіозна реконструкція - буде продовжена злітно-посадкова смуга, а також з'явиться обладнання, покликане зробити аеродром більш безпечним і комфортним. При цьому гроші на реконструкцію виділять з бюджету, незважаючи на те, що сам аеропорт знаходиться в приватних руках. "Апостроф" з'ясовував, наскільки потрібен є цей проект зараз, у складний кризовий період.
У столичному аеропорту "Київ" ("Жуляни") запланована реконструкція злітно-посадкової смуги (ЗПС). Згідно з розпорядженням мера Києва Віталія Кличка, її проведуть в 2021-2025 роках.
Реконструкція передбачає подовження ЗПС на 500 метрів - до 2810 метрів, будівництво нових руліжних доріжок, перонів, установку нового світлосигнального і радіонавігаційного обладнання.
На сайті аеропорту говориться, що реконструкція дозволить приймати літаки з більшою, ніж зараз пасажиромісткістю, що дасть можливість скоротити кількість рейсів при збільшеному пасажиропотоку. Йдеться про літаки типу Airbus A321.
"Крім того, Airbus A321 - це сучасні, ефективні і безпечні повітряні судна з низьким рівнем шуму, що дуже важливо для міського аеропорту", - наголошується в інформаційному повідомленні.
Що важливо, - модернізація аеродрому передбачає підвищення його класу і дозволить приземлятися повітряним суднам по мінімуму CAT II категорії ІКАО, що означає більш точний і безпечний захід на посадку.
На першому етапі проекту, який розрахований на 2021-2022 роки, має бути розроблена і затверджена проектна документація. Ці роботи будуть профінансовані за рахунок коштів самого аеропорту.
Фінансування ж власне реконструкції буде здійснено за рахунок бюджетних і/або позикових коштів. Їх точний обсяг має бути визначений після завершення етапу проектування.
Назріла реконструкція
Слід зазначити, що необхідність продовжити злітно-посадкову смугу в "Жулянах" дійсно назріла.
"З технічної точки зору очевидно, що нинішній розмір злітно-посадкової смуги не відповідає сучасним вимогам", - сказав в коментарі "Апострофу" експерт в сфері транспорту Кирило Новіков.
З цим згоден експерт громадської компанії "Європатруль" В'ячеслав Коновалов, який вважає рішення столичної адміністрації абсолютно правильним.
"Кличко домовився, що з держбюджету профінансують добудову злітно-посадкової смуги, тому що найбільш поширений тип повітряного судна Boeing 737-800, що вміщає 180 пасажирів, не може приземлятися там (в "Жулянах") при повному завантаженні - якраз через довжину смуги. Останні ряди не завантажують, тому що, якщо буде викочування, відбудеться така катастрофа...", - пояснив він у розмові з виданням.
Це, вже не кажучи про згаданий Airbus А321, а також Boeing 737-900, які просто не можуть сідати на нинішній ЗПС в "Жулянах".
Але з реконструкцією можуть виникнути проблеми.
"Унікальність "Жулян" полягає в тому, що вони знаходяться в зоні щільної забудови, хоча в бік окружної є вільний простір. Але в цьому напрямку продовжувати (ЗПС) не можна. Тому єдиний шлях - продовжувати в бік міста. І перед проектувальниками виникає непросте завдання: як вписати продовження аеродрому в безперервне розростання прилеглих мікрорайонів", - розповів Кирило Новіков.
Найцікавіше, що ще в кінці 2019 року глава ради директорів аеропорту Денис Костржевський розповідав про наявність розробленого майстер-плану реконструкції аеродрому "Жулян", що передбачав п'ять різних варіантів. Цей майстер-план, за його словами, припускав, зокрема, подовження ЗПС (в тій версії йшлося про подовження не на 500, а на 550 метрів), а також про встановлення світлосигнального і радіонавігаційного обладнання.
Залишається відкритим питання про те, чи буде в майбутній реконструкції використовуватися цей майстер-план, або мова йде про принципово новий проект.
Державно-приватне партнерство
Важливо також розуміти, що "Жуляни" хоч і є комунальним підприємством і формально перебувають у власності громади Києва, за фактом знаходяться в приватних руках - під контролем олігарха Василя Хмельницького та його компаньйона Андрія Іванова.
Як пояснив В'ячеслав Коновалов, власне аеропорт "Київ" ("Жуляни") є приватним, а злітно-посадкова смуга залишається в комунальній власності: "Це - стратегічний об'єкт, і його не мають права передавати (в приватну власність)".
Тому, на перший погляд, цілком логічно, що гроші на реконструкцію аеродрому будуть виділятися з бюджетних коштів. Тим паче, в Україні діє загальнодержавна програма розвитку аеропортів, незалежно від форми власності, в рамках якої на реконструкцію "Жулян" можуть бути виділені кошти з державного бюджету, сказав Кирило Новіков.
"Але, якщо будуть державні інвестиції, то держава, в ідеалі, має отримати якісь гарантії їх повернення", - додав він.
Однак, якщо розбиратися в ситуації більш предметно, то виникає явна колізія, коли держава платить за реконструкцію, а гроші отримує приватний бізнес. У цьому випадку - Хмельницький та Іванов.
"Не зовсім правильно, якщо держава вкладається в інфраструктуру у вигляді злітно-посадкової смуги, а потім всі гроші отримує термінал, який коштує значно дешевше, і при цьому знаходиться в руках приватних осіб. Тут є конфлікт інтересів", - заявив "Апострофу" колишній перший заступник міністра інфраструктури України, директор громадської організації "Інфраструктурний рада" Володимир Шульмейстер.
За його словами, цю колізію можна вирішити наступним чином: "Під час зльоту і посадки стягується збір, і він має залишатися в спецфонді, який повинен використовуватися виключно для підтримки злітно-посадкової смуги в належному стані".
Утім, наразі ніхто ні про які збори навіть не заїкався.
Однією смуги мало
Одним з головних "резидентів" аеропорту "Київ" ( "Жуляни") є угорський лоукостер Wizz Air. В аеропорт також літають літаки, зокрема, білоруської авіакомпанії Belavia, польської LOT, іспанської Vueling.
Реконструкція аеродрому, як було сказано вище, дозволить приймати більш сучасні літаки, а умови посадки повітряних суден стануть безпечнішими.
А це, за логікою, дозволить "Жулянам" залучати нових перевізників, в тому числі, переманюючи їх з найбільшого в Україні аеропорту "Бориспіль". В такому випадку вийде, що держава своїми ж руками буде "вбивати" державний аеропорт.
"Їм буде вигідніше (літати) в" Жуляни ", тому що там аеропортові збори набагато нижче, ніж в "Борисполі", - зазначив В'ячеслав Коновалов, додавши при цьому, що, поки триває пандемія коронавірусу, прогнозувати щось вкрай складно.
Кирило Новіков, в свою чергу, зазначив, що "перетікання" авіакомпаній з одного аеропорту в інший відбувалися і раніше (та ж Wizz Air перебазувалася з "Борисполя" до "Жулян" в 2011 році - "Апостроф"), а тому нічого виключати не можна .
"Жуляни" вигравали на тому, що вони розташовані в межах міста, і не потрібно далеко їхати", - сказав експерт.
При цьому, за його словами, у "Борисполя" і "Жулян" дещо різні цільові аудиторії, які перетинаються приблизно на одну третину.
Тому чекати масового виходу авіакомпаній з "Борисполя" і їх приходу в "Жуляни" навряд чи варто.
"Коли у нас полетіли лоукостери, можна було припустити, що всіх їх затягнуть до себе "Жуляни", а "Бориспіль" залишиться з класикою. А вийшло навпаки, - каже Володимир Шульмейстер. - Тому просто зробити смугу - це ще не факт, що туди хтось полетить. Це - необхідна, але недостатня умова".