На початку вересня у Києві відбувся конкурс, що мав визначити керівника Національного природного парку "Голосіївський". У ньому брали участь три кандидати: Андрій Хрутьба, Олександр Чорнобров та Ігор Артеменко. Напередодні конкурсу соцмережі сколихнули повідомлення про буцімто непрозорість конкурсу, відтак "Апостроф" вирішив відвідати голосування й побачити на власні очі, як відбувається обрання директора найбільшого парку столиці. На конкурсі були присутні й інші ЗМІ. У підсумку комісія визнала всіх трьох кандидатів такими, що не відповідають вимогам даної посади.
Хочемо, щоб у парку була дика природа
НПП "Голосіївський" - величезний парк, площа якого сягає майже 11 тисяч гектарів. У 2014 році територію парку розширили за рахунок земель КП "Святошинське лісопаркове господарство".
"Парк складається з двох частин. Друга частина знаходиться на Новобіличах, біля Академмістечка", - говорить "Апострофу" голова правління ГО "Зелена генерація" Олександр Коваль.
Така площа зелених насаджень прямо в Києві не дає спокою мисливцям за земельними ділянками і бентежить їхню уяву про те, як ефективно посеред такого красивого лісу міг би розгорнутися їхній бізнес.
Активістка Наталія Бігун мешкає в Голосіївському районі з народження. Тут минуло її дитинство, тому природньо, що киянка переймається тим, що відбувається в парку.
"У листопаді ми гуляли по парку з друзями й побачили, що на берегах Оріхуватських ставків щось почалось будуватися. А там завжди була регульована зона рекреації. Ми з друзями цим зацікавились і дізнались, що тут є громада мешканців, яка понад 10 років займається оберіганням парку. Почали спілкуватись між собою і, якщо виникають проблемні моменти, намагаємось їх вирішити. Все це тому, що ми дуже любимо цей парк", - говорить "Апострофу" Наталія Бігун.
За словами киянки, забудували ділянку площею понад 100 квадратних метрів. Але бізнес "захоплювачів" лишився нерентабельним – громада району вирішила його бойкотувати.
"Там не можна нічого будувати. Але в листопаді там почали з’являтись якісь МАФи. Ми організували супротив, бо нам хотілось, щоб у парку була дика природа, а не чийсь бізнес. Але вони все одно цю гірку побудували. Тільки вона зараз пустує - люди туди не ходять", - говорить Наталія.
Наталія Бігун додала, що ці МАФи з’явились там виключно за сприяння попереднього керівника – В’ячеслава Потапенка, за яким тягнувся певний шлейф скандалів. Зокрема, як повідомляв свого часу голова ГО "Екозагін" Михайло Погребиський, "разом із своїм екзотичним заступником Потапенко виношував плани глобальної рекреації та науково необґрунтованого розширення зони стаціонарної рекреації в парку (це дозволяє певну забудову) та навіть понаукладав незаконних угод із самозахоплювачами території парку й таки дещо розширив зони стаціонарної рекреації в парку".
Зрештою Потапенка в травні цього року замінив Андрій Хрутьба. Але статусу виконувача обов’язків Хрутьбі позбутися не вдалось. Винна у всьому корупція. Але про це трохи згодом.
Проблеми в Голосіївському парку стандартні: грошей – мало, сміття – багато. Потрібні комплексні рішення, співпраця з громадою і місцевою владою. Тим паче, небайдужих чимало – мешканці Голосіївського району вже давно об’єднались задля благоустрою території й контролю над збереженням ландшафту. Але ж територія величезна – за всіма не встежити. Люди викидають сміття, вирощують картоплю, будують будинки.
"Ми були на прибиранні, там місцеві мешканці з приватного сектору, що прилягає до парку в Голосіївській частині, роками викидали сміття в ярок. Хтось зробив собі городи, вирощує кукурудзу й картоплю просто на території парку, - говорить Олександр Коваль. - Потрібно ставити камери, закривати ці нелегальні заклади, стежити за порядком, штрафувати тих, хто вивозить туди сміття".
Прибирання в Голосіївському парку
"Є ідея, щоб створити вхід у парк платний, хоча би за одну гривню – щоб ці гроші йшли на благоустрій парку. Тому що бюджет і зарплати – мінімальні. Парк фінансується за рахунок Мінекології, яке не планує виділяти більше грошей. Наприклад, в ботсад на Печерську вхід платний, і ці гроші можна якось використовувати. Якщо подивитись на приклад західних країн – у Йеллоустонський парк ніхто без дозволу заїхати чи зайти не може. А в нас повна демократія, лібертаріанство. Заходь і роби що хочеш: засаджуй городи, став кафе. Основна проблема – забудовники, які сплять і бачать, як би порізати цей парк на шматки, побудувати там квартири. Звісно, протистояти цим забудовникам дуже важко – не тільки в парку, а й усюди. Потрібна зміна законодавства, щоб у працівників парку було більше повноважень для захисту", - розповідає місцевий активіст.
Скандальний конкурс
У серпні Мінекології оголосило конкурс на посаду директора Голосіївського парку. Основними вимогами до кандидатів була: вища біологічна, географічна чи екологічна освіта другого рівня за ступенем "магістр", стаж роботи на керівних посадах нижчого рівня не менше 5 років, знання відповідного законодавства тощо.
У конкурсі брали участь три особи. Перші два – працівники парку: екс-керівник Олександр Чорнобров та нинішній в. о. Андрій Хрутьба. Третім претендентом була людина "зі сторони" - Ігор Артеменко. Навколо нього й розгорілись пристрасті.
Напередодні конкурсу в соцмережах почали з’являтись пости про непрозорість і буцімто формальність конкурсу. Журналіст Михайло Погребиський, а разом із ним і інші активісти забили на сполох у Facebook, мовляв, переможець уже визначений – і ним стане ніхто інший як Ігор Артеменко, який нібито то є кандидатом для лобіювання бізнес-інтересів. Про Артеменка відомо, що він є керівником мисливського товариства та був прокурором за часів Пшонки та Януковича, себто до 2014 року.
"Про Артеменка ми майже нічого не знаємо, крім відкритих джерел інформації", - говорить "Апострофу" Наталія Бігун. Вона наголошує, що репутація мисливця, а тим паче екс-поплічника Пшонки не на руку потенційному директору парку.
А от Михайло Погребиський та його однодумці побоюються, що в разі перемоги кандидат менше всього буде перейматись природою, тому вони закликали журналістську спільноту звернути увагу на даний конкурс. Відтак презентація кандидатів проходила за участі ЗМІ.
Під час конкурсу пан Артеменко виступав першим. Текст виступу зачитував з листка, що не створювало враження справжньої обізнаності кандидата та щирої зацікавленості у вирішенні проблем парку. Він наголошував на підвищенні комфорту та безпеки відвідувачів, а також на тому, що має певні переваги в органах місцевого самоврядування.
"Я все життя працюю в громадських організаціях, на цьому знаюсь і розуміюсь. Я знаю, як працювати і з громадою, і органами місцевого самоврядування", - сказав кандидат, зауваживши, що парк не може покращити свій стан без підтримки міста Києва.
Два наступні кандидати успішно демонстрували на конкурсі свою причетність до парку, його проблем та жвавий інтерес у їх вирішенні. Але з ними теж не все так просто. Чому?
Андрій Хрутьба виконує обов’язки директора від травня цього року – саме тоді він замінив на цій посаді В’ячеслава Потапенка. Після призначення Хрутьба одразу ж потрапив у корупційний скандал – за інформацією Київської прокуратури, його піймали на отриманні хабаря.
Тоді на захист керівника виступили чимало еко-активістів, називали Хрутьбу активним захисником дерев, поборником проти забудови парку, й стверджували, що його підставили.
"Ми знаємо, що Андрій займається проблемами парку і ми однозначно за нього, - говорить "Апострофу" голова правління ГО "Зелена генерація" Олександр Коваль. - Але проблема в тому, що він потрапив у цю історію, і поки не буде рішення суду, то це буде створювати в подальшому проблеми. Побачимо, чим це закінчиться. Бо говорили, що це може затягнутися років на п'ять. Але тим, хто займається знищенням парку, звісно, вигідно, щоб Андрія там не було – для нас усіх це очевидно".
На думку еко-активістів, Хрутьбу підставили ті, хто зацікавлений у "дерибані" паркових земель, саме тому, що в. о. якраз активно демонструє власну позицію.
"Звичайно, людей не вистачає, у них маленька зарплата, а бажаючих розмістити бізнес чи побудувати тут будинки повно. У парку багато сміття, немає смітників. Відсутнє також чітке розмежування парку: люди іноді не знають, чи вони вже в Голосіївському парку, чи ще в якомусь лісовому угідді. Ресурсів банально не вистачає. Андрій та інші люди працюють за дуже маленькі гроші. А от бізнесів і різних інтересів там на дуже багато мільйонів, якщо не мільярдів. Звичайно, мафії вигідніше мати якогось свого ручного директора, який буде допомагати це все там дерибанити, будувати ресторани, будинки, забирати землю. Андрій явно не з цієї когорти, не на цій стороні", - говорить "Апострофу" Олександр Коваль.
До кандидатури Андрія Хрутьби схиляються й інші небайдужі кияни. "За його керівництва стало краще, і це відчувається. Хоча пройшло всього кілька місяців, і важко за такий період показати відчутний результат. Менше з тим ми бачимо, що парк змінився, став чистішим", - зізналась "Апострофу" активістка Наталія Бігун.
Звісно, кримінальне провадження, яке, на думку захисників Хрутьби, сфабриковано виключно з метою не допустити його до конкурсу, зовсім не на руку кандидату в директори. Але залишається ще один кандидат – Олександр Чорнобров. Він то якраз не втягнутий ані в скандали, ані в неприємні чутки. Об’єктивно відповідає всім вимогам. За період його керування в парку з’явилась відома еко стежка. Але він теж чомусь не сподобався комісії.
Парк знову без директора?
Після презентації кандидатів та кількох формальних запитань від комісії, у Мінекології "Апострофу" повідомили, що подія завершилась. Також сказали, що голосування відбудеться того ж дня (2 вересня), але о 17-й годині (презентація всіх кандидатів завершилась о 13-й). Пообіцяли, що прізвище новопризначеного директора буде вже цього ж дня оприлюднене на сайті Мінекології.
Але цього не сталось, як і наступного дня. "Апостроф" телефонував до НПП "Голосіївський" 3 вересня (п’ятниця) і 6 вересня. Відповідь на іншому кінці була ідентичною: прізвище директора наразі невідоме.
Натомість після звернення "Апострофа" до Мінекології на сайті відомства з’явилась інформація, що директора так і не обрали – "у зв’язку з невідповідністю учасників конкурсного відбору".
Активісти стривожені не на жарт. Переконані, що це робиться для того, аби знайти і все ж просунути "потрібного" кандидата.
"Це поганий сигнал, який означає, що шукатимуть свого зручного кандидата. Тепер будуть уважніші, підберуть людину з чистою репутацією. Можливо АТОшника або якогось нерозбірливого еколога, щоб дискредитувати можливе невдоволення громади. Не зрозуміло, хто складе йому конкуренцію з адекватних кандидатів. Спеціалістів, які підуть захищати й розвивати нацпарк - одиниці. А бариг, готових врізати заповідний ліс - тьма, тільки свисни. А найголовніше, ми не знаємо, за якими такими критеріями кандидати стали "невідповідними", - зазначила активістка Олена Дєньга.
Одночасно активісти заявили, що будуть ще пильніше стежити за процесом обрання керівника парку. Адже мова йде про дуже жирні шматки земель – це неймовірний грошовий потенціал для різного роду ділків.