Негайно зупинити капітальний ремонт у Голосіївському парку – з такою вимогою до столичної влади звернулась громада науковців та небайдужих мешканців Голосіївського району. Активісти переживають, що ремонт може становити загрозу флорі та фауні заповідної зони. Відповідну петицію зареєстрували на сайті Київради. У ній йдеться про те, що капітальний ремонт території біля Оріхуватських ставків, що є зоною відпочинку місцевих мешканців, може зашкодити популяції червонокнижного виду кажанів. Говорять також про масову загибель дерев та порушення очисної функції місцевих водойм. Відтак назрів конфлікт між КП "Зеленбуд" та противниками ремонту. Що ж насправді відбувається у парку - з'ясовував "Апостроф".
Що хоче "Зеленбуд"?
КП "Зеленбуд" взялося оновити зону відпочинку в Голосіївському парку - а саме територію між Голосіївським проспектом та ставком. Любителі відпочивати в цьому парку знають, що там завжди чимало людей, є ресторан, кіоски з кавою і навіть атракціони пострадянського зразка. У "Зеленбуді" сказали – буде "лялечка", а не парк.
"У Голосіївському парку жодного покращення з 2002 року не було. І то, в 2002 році було зроблено лише частину. Парк – це центральна вхідна група, там де пам’ятник Рильському, і фактично це завжди був парк культури та відпочинку – з атракціонами і навіть катамаранами", - говорить "Апострофу" директор КП "Зеленбуд" Олексій Король.
Директор пообіцяв "сухий" фонтан (бризкодром), фудкорт, дитячий ігровий майданчик, туалет і цілковиту інклюзію.
"Громадська вбиральня була неінклюзивна і не відповідала ДБН, у яких говориться, що простір повинен бути інклюзивний і доступний для всіх. - говорить Олексій Король. - Людині на візку чи мамі з коляскою дістатися до іншого кінця озера – цілий квест. До тієї ж громадської вбиральні. Особа на візку не доїде через ухил, неможливість об щось обпертись, щоб піднятися вгору. До того ж, зараз там немає жодної кабінки для особи з інвалідністю, і кімнати матері й дитини".
Комунальники обіцяють, що облаштують доріжки й під’їзд до озера, щоб маломобільні рухались нарівні з іншими, а не лише вздовж озера. Ще мають план влаштувати дитячий майданчик, теж інклюзивний, і розділений кольором на зони безпеки.
Загалом Капітальний ремонт парку передбачає оновлення 127,5 га площі заповідника.
Реконструкція запланована в дві черги і, згідно з сайтом Prozorro, вже обраний і підрядник – ним стало ТОВ "Євротехнології Груп". І от що цікаво, бенефіціаром і засновником компанії був Тарас Бойправ, заступник начальника Управління з капітальних вкладень КО "Київзеленбуд". У 2018 році Бойправ був видалений з реєстру як бенефіціарний власник. Наразі бенефіціаром є Роман Говорун.
Вирок деревам і кажанам?
Але сформувалась ціла громада, яка проти ремонту й усіх нововведень. Бо це – заповідник. І дика природа тут – найважливіше.
До громади противників "благоустрою" долучились науковці-біологи, еко-активісти й небайдужі мешканці Голосіївського району. Вони переконані, що ремонтні роботи, а саме будівництво "бризкодрому", призведуть до загибелі дерев, які ростуть на цій галявині. Зокрема, червонокнижне дерево берека, а також канадський бундук, що не вимагає поливу і є унікальним на території України. Цим деревам – від 75 років, і вони можуть загинути саме через будівництво "сухого" фонтану.
Візуалізація
"Коріння – це шлунок дерева. Саме з коріння рослина отримує цеглу для побудови свого тіла і взагалі свого життя, навіть якщо вона доросла", - говорить "Апострофу" кандидат біологічних наук Марина Таращук.
Науковиця також наголошує, що оточення дерева теж дуже важливе для його життя й функціонування.
"Дерево – це учасник еко системи, - додає біологиня.- Само по собі дерево може рости лише в дуже крайньому випадку. Якщо поряд виникають хмарочоси чи сухі фонтанчики, то це дерево теж довго не проживе. Коли в Голосіївському парку на сосни повісили мотузкові доріжки для розваг, по яких постійно лазять люди - то ці сосни вже фактично не жильці. За кілька років їх занапастили. Діяльність "Зеленбуду" прирівнюю до екологічної катастрофи".
Дендролог Олексій Горєлов також говорить, що негативний вплив на дерева однозначно буде – хоча би тому, що будь-які роботи зруйнують верхній шар грунту. Це призведе до зменшення його родючості, а відтак і пошкодження кореневої системи рослин.
"Навіть вирізання і дробління певної частини цього масиву призведе до руйнації мікроклімату, який сформували дерева, - сказав Олексій Горєлов "Апострофу". - Не можна стверджувати, що вони одразу загинуть, але опосередкований вплив однозначно буде. Відбудеться порушення верхнього шару, який є родючим і формується внаслідок опаду і скидання листя. Саме листя формує родючий шар, який підходить цьому дереву. Якщо його просто зняти на 2 м, оголити, то коріння влітку буде перегріватись, а взимку – перемерзати. Коли тут буде фонтан на бетонній основі, це теж призведе до температурних змін і буде негативно впливати на рослини".
Еко-активісти занепокоєні також тим, що в результаті аналогічного ремонту в парку Партизанської слави загинули вікові дерева.
"У нас була зустріч із представниками "Зеленбуду", на якій ми дізнались про будівництво фонтану, - говорить Наталія Бігун "Апострофу". - Король сказав, що жодне дерево не постраждає. Але це було винятково його "чесне слово" - жодних доказів нам не давали, дендроплану не показували. Його не було".
Директор "Зеленбуду" також запевняв "Апостроф", що жодне дерево знищене не буде – лише збільшення зелених насаджень. На запитання про те, чи є ризик повільного всихання дерев, Олексій Король відповів: "Я не Господь Бог і я не знаю, що буде з деревом, людиною чи комахою завтра. Я не вершу їхні судьби. Труби системи поливу проходять на такій глибині, яка жодним чином не пошкоджує основні стрижневі корені, які живлять дерева. А бічні корені регенеруються. Навіть якщо ми з вами зробимо аерацію кореневої системи, то ми пошкодимо багато старих коренів. Але пошкодження кореневої системи, що призвели би до всихання дерева, не буде".
Але це ще не все. Окрім флори, ремонт може загрожувати й фауні – зокрема, це стосується колоній червонокнижних кажанів. Коли повсихають дерева, рукокрилим просто ніде буде жити, переконані активісти.
Петиція щодо збереження тварин на сайті Київради набрала на даний момент 160 підписів. "Вважаємо це порушенням міжнародної угоди "Про збереження кажанів в Європі", яку було підписано та ратифіковано Україною у 1999 році", - йдеться в петиції.
Окрім того, голосіївські дуби – місце існування комах, багато з яких теж занесені до Червоної книги – як-от, жуки-олені, жуки-носороги, бджола тесляр, жужелиця-красотіл та інші. "Важливо зберегти унікальне угруповання з дубом звичайним, який є домівкою для численних червонокнижних видів рослин і тварин", - говорять активісти у своїй петиції.
У "Зеленбуді" на це говорять – нісенітниця, бо кажани взагалі там не мешкають.
"На цій ділянці немає кажанів. Їх немає там, де є світло, музика, люди, які постійно ходять", - говорить Олексій Король.
А раз кажанів немає, то й шкодити нікому.
Ставки й антропогенне навантаження
Загроза, на думку противників ремонту, нависла і над ставком. Адже в берег ставка будуть вбивати палі для навішування терас, що, за словами науковців, погіршить стан води, оскільки знищить його систему самоочищення та призведе до руйнації природних джерел.
"Будь-яке будівництво в береговій зоні значною мірою позначиться на стані озера. Ця зона особливо важлива для різноманіття вищої водної рослинності, місця розмноження риб, та місця існування інших гідробіонтів. Будівництво споруд, що закриють водну поверхню, повністю зруйнують це середовище", - говорить "Апострофу" спеціаліст Національного антарктичного наукового центру Олександр Яровий.
"Оскільки тут і так невелика кількість насаджень, що відокремлює проспект – один із найбільших забруднювачів Києва – і є буферною зоною, яка захищає від потрапляння важких металів до води, то будь-яке втручання в цю систему матиме значні негативні наслідки", - переконаний дендролог Олеґксій Горєлов.
А головне – новий ремонт залучить іще більше відпочивальників. А їх тут і так вже дуже багато.
"В результаті неконтрольованого антропогенного навантаження спостерігається масове забруднення та ущільнення ґрунтів та засмічення територій. Ці процеси відбуваються в результаті неконтрольованого напливу у парк для відпочинку не лише мешканців нових ЖК, але й відпочиваючих із інших районів Києва", - говорить "Апострофу" кандидатка біологічних наук Анастасія Бузіашвілі.
На думку біологині, існуючий на даний момент проект реконструкції Голосіївського парку ім. М. Рильського не враховує зазначені екологічні особливості ділянок реконструкції, тому він не має бути допущений до реалізації в існуючому вигляді.
Активісти мають намір провести громадські слухання, на які запросили Мінекології та депутатів Верховної ради. Хочуть достукатись до влади і попри все зберегти дику природу заповідника.
"Наша позиція – не воювати. Ми хочемо зберегти наш парк у його природному стані", - резюмувала Наталія Бігун.