Попри скандал з журналістським розслідуванням про російські паспорти та незаконне збагачення першого заступника глави Служби зовнішньої розвідки України Сергія Семочка, українські парламентарії зареєстрували законопроект, який дозволяє заховати від громадськості декларації практично всіх правоохоронців та силовиків. Про те, як народні обранці намагаються захистити хабарників в силових органах, і чому влада наполегливо замовчують історію з Семочком, розбирався "Апостроф".
Уже два тижні українська громадськість обговорює дані, оприлюднені в журналістському розслідуванні "Наші гроші" щодо Сергія Семочка, у членів сім'ї якого журналісти знайшли російські паспорти, а також нерухомість на 200 млн гривень. Президент Петро Порошенко та інші топ-політики ніяк не коментують дану інформацію, лише передаючи різні меседжі за допомогою лояльних блогерів. Водночас виправдувальне інтерв'ю Семочко одному з центральних телеканалів викликало вкрай негативну реакцію серед експертів і журналістів. Деякі з них навіть порівнювали виступ першого заступника голови СЗР з пріснопам'ятним інтерв'ю "Петрова" і "Бошірова" на російському телебаченні. Втім, схоже, це анітрохи не вплинуло на позиції Семочка: незважаючи на відкриття кримінального провадження Службою безпеки України він зберігає крісло в службі зовнішньої розвідки. За чутками, дана "посидючість" скандального розвідника пов'язана з певними контактами в Адміністрації президента. Але там цю інформацію заперечують.
Проте показовим є те, що представники влади ніяк не хочуть публічно реагувати на цю ситуацію. Більш того, у Верховній Раді всіляко обходять питання Семочка. У середу, 17 жовтня, профільний антикорупційний комітет тільки з другої спроби зміг розглянути дані журналістського розслідування, проте ніякого рішення прийняти не зміг через відсутність кворуму. Виявилося, що члени комітету від фракції Блок Петра Порошенка організовано не прийшли на цей захід. Як розповіли "Апострофу" деякі "комітетники", цей демарш був безпосередньо пов'язаний з Семочком.
Не вдалося почути виразних відповідей про дану ситуацію і від представників силових структур. Практично на всі питання народних депутатів і журналістів про факти корупції з боку Семочка його безпосередній начальник, глава Служби зовнішньої розвідки Єгор Божко прикривався законом про держтаємницю. Дійшло до того, що він навіть не зміг сказати, де знаходиться особиста справа його першого заступника.
В той же день, коли журналісти опублікували своє розслідування, у Верховній Раді зареєстрували законопроект №9148 "Про вдосконалення здійснення фінансового контролю окремих категорій суб'єктів декларування", в якому де-факто хочуть вивести "семочок" з-під контролю громадськості. Показово, що авторами даного документа депутатів стали представники парламентської більшості - "фронтовики" Антон Геращенко, Юрій Тимошенко, Костянтин Матейченко, нардепи від БПП Ігор Артюшенко, Юрій Буглак, а також Ігор Попов, який попри конфлікт з Олегом Ляшком досі формально входить до фракції «радикалів».
Згідно з пояснювальною запискою, депутати пропонують ввести особливий порядок заповнення декларацій особам, які належать до кадрового складу Служби зовнішньої розвідки України, а також інших розвідувальних органів при Міноборони України та Державної прикордонної служби. У список людей, які зможуть ховати свої декларації від громадськості, також пропонується внести негласних штатних працівників підрозділів Національної поліції, Державного бюро розслідувань, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони, податківців, установ виконання покарань та слідчих ізоляторів і НАБУ.
Депутати пропонують ввести особливий порядок заповнення декларацій особам, які належать до правоохоронних органів
Особливий порядок декларування передбачає подачу засекречених паперових декларацій замість відкритих електронних. Що, природно, дозволить їм уникати перевірок після оприлюднення декларації та як наслідок – обходитися без кримінальних проваджень.
Схожу схему в 2016 році вже застосували співробітники Служби безпеки України, коли подали в електронному вигляді свої декларації, але вони не були викладені у відкритий доступ з міркувань національної безпеки. Аналогічна історія трапилася в 2017 році, коли з сайту НАЗК зникли сотні декларацій працівників ГПУ та військової прокуратури, і ніхто з агентства не міг пояснити причину їх приховування.
З огляду на резонанс історії з Семочком поява законопроекту, який захищає подібних персонажів, навряд чи може бути збігом. Критично до даного документу відносяться і експерти. Зокрема, Центр політико-правових реформ разом з іншими громадськими організаціями випустив аналіз, в якому йдеться про те, що тепер з'являється привід до неправомірного масового переводу правоохоронців, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, до складу негласних співробітників. Тим самим, відзначають юристи, з'являться підстави для приховування їх декларацій.
"Внутрішніми наказами в тих чи інших відомствах, в СБУ, або у військовій розвідці, чи в Службі зовнішньої розвідки – у всіх цих структурах можна буде визначати тих чи інших осіб, які можуть не декларуватися. Головне для них, щоб закон дав якусь лазівку", - сказав "Апострофу" юрист Микола Хавронюк.
Утім, один із співавторів законопроекту нардеп Ігор Попов розповів "Апострофу", що в законі прописані тільки ті підрозділи, які займаються оперативною діяльністю, і в яких є негласні штатні співробітники. "Це позначено в законі про держтаємницю", - зазначив він.
І в цілому, як стверджує Попов, наміри у народних обранців були виключно благими: вирішити питання з тими чиновниками, чиї декларації і так закриті від громадськості.
"У нас і так кілька сотень людей не здають електронні декларації, бо їх посади та їх діяльність є державною таємницею, і навіть їх список є таємницею, і вони діють на підставі закону "Про державну таємницю". Ще навесні в нашому комітеті з'явилися представники цих органів і заявили, що існує певна колізія, і рано чи пізно їм можуть пред'явити, що вони порушують закон. А логіки в тому, щоб дозволити відкрити ці декларації – немає. Ці офіцери здають закриті паперові декларації в свої відділи і там вони зберігаються. Ось до нас і прийшли представники апаратів НАБУ, розвідки і ГРУ, запропонувавши, як можна вирішити цю проблему", - пояснив співавтор законопроекту "Апострофу".
Багато співробітників правоохоронних органів не здають електронні декларації, тому що їх посади та їх діяльність є державною таємницею
Однак юристи і правозахисники побоюються, що подібний законопроект може створити лазівку, за допомогою якої всі хто не хоче подавати декларації, зможуть цього не робити.
"Проблема навіть не в тому що розвідник або контррозвідник повинен приховувати дані про своє місце проживання, про місце перебування його сім'ї, інші дані. Проблема в тому, що якщо дозволити комусь одному не декларувати, то відразу з'явиться прецедент, який дозволить будь-кому іншому посилатися на схожі обставини. Наприклад, допуск до держтаємниці мають не тільки розвідники, а й представники інших професій – навіть викладачі в деяких вузах і колишні працівники відповідних органів. Таким чином є ризик підриву самої системи декларування", - прокоментував "Апострофу "Микола Хавронюк.
Законопроект поки не включений до порядку денного Ради, однак той факт, що його внесли представники провладних фракцій, говорить про високу ймовірність того, що рано чи пізно він все ж таки буде розглянутий в сесійній залі. А це означає, що у силовиків може незабаром з'явитися цілком законна підстава приховувати свої декларації. Завдяки чому суспільство може більше і не дізнатися про їх гігантські вілли в Конча-Заспі і дорогі машини, як це сталося в історії з Сергієм Семочком.
