Минуло два тижні з того моменту, як в Україні діє правовий режим воєнного стану в 10 областях країни. За цей час Міноборони встигло скликати на збори резервістів, а президент в кожному своєму публічному виступі неодноразово підкреслював, що Україна знаходиться на порозі широкомасштабної російської агресії. Втім, підвищена медійна активність гаранта дає підстави ряду експертів вважати, що введення воєнного стану було не більше ніж політичною технологією, спрямованою на те, щоб відсунути президентські вибори на максимально далекі терміни. Окрім того, згідно останньому соціологічному дослідженню групи "Рейтинг", майже дві третини опитаних допускають, що президент Петро Порошенко хотів запровадити воєнний стан в Україні на 60 днів з метою перенесення президентських виборів. В деталях технології розбирався "Апостроф".
11 грудня українці вже зможуть відзначити "екватор" воєнного стану в 10 областях країни. І керівництво країни, і чиновники Міноборони, і начальник Генштабу Віктор Муженко весь тиждень запевняли українців – воєнний стан необхідний: мовляв, на східних кордонах країни і в Криму Росія накопичила критичну кількість військ, готових будь-якої миті розпочати велику війну. Імовірність такого сценарію "Апостроф" вже розбирав в матеріалі "Чи реальна загроза: чим за 30 днів відповість Путін". Ніякого якісно значущого збільшення кількості військ на кордоні з російської сторони, що пояснює потребу в воєнному стані, не спостерігається, а ситуація на Донбасі, не дивлячись на окремі перестрілки, протягом останніх трьох тижнів стала спокійніше, ніж зазвичай. Тому принципово важливим залишається питання, наскільки виправданим було введення воєнного стану. Адже ні після анексії Криму, ні після трагічних подій в Дебальцеве і Іловайську, де загинули сотні українських солдатів, подібних заходів керівництво країни не вживало.
Саме тому і серед експертів, і в дипломатичних колах активно обговорюються інші версії, що пояснюють введення воєнного стану. Головне питання – хто виграв, і кому був вигідний військовий стан. Вигода військова поки що не проглядається, а ось політичні профіти від введення воєнного стану можновладці отримують вже зараз, і вони цілком реальні.
Воєнний стан як передвиборна технологія
По-перше, нинішня риторика з новою силою мобілізує навколо глави держави так званий патріотичний електорат, який до введення воєнного стану, на тлі цілковитого глухого кута в Мінських угодах і незрозумілою ситуацією з введенням миротворців на Донбасі, підпадав під спокусу критикувати дії, а точніше – бездіяльність з боку президента по виконанню своєї головної обіцянки – врегулювання конфлікту на сході країни.
По-друге, незважаючи на те, що президент урізав з 60 (як нібито пропонував РНБО) до 30 днів дію воєнного стану, за необхідності, особливий правовий режим можна пролонгувати.
"Обраний формат 30 днів і не по всій території України, це логічний компроміс. Питання 60 днів могло нести в собі певні політичні нюанси, адже воєнний стан накладався б на старт президентської кампанії", - говорить "Апострофу" політтехнолог Ярослав Макітра.
Ні, президент, звичайно, запевняв, що 30 днів вистачить з головою, і якщо російська загроза не зросте, то новий рік українці святкуватимуть вже без воєнного стану, а вибори президента відбудуться у визначені терміни. Але якщо Путін дійсно зосередив таку силу-силенну військ на кордоні, як запевняють в Генштабі, з чого б йому їх відводити через 3 тижні? Тим більше, що після інциденту в Азовському морі послабити кільце навколо України, за логікою Кремля, означає показати слабкість, адже дипломатія з присмаком пороху – улюблений інструмент Москви. Тим більше, що після введення воєнного стану навіть серед переконаних союзників і партнерів України виникли підозри, що його ввели з електоральними цілями.
"Продовження воєнного стану точно залежить від дій Російської Федерації, від її намірів, від обстановки, яка буде на кордоні", - уточнив міністр оборони Степан Полторак.
Таким чином військовий стан реально може вийти за рамки 30 днів, змістивши терміни виборів.
"Продовження воєнного стану точно залежить від дій Російської Федерації, від її намірів, від обстановки, яка буде на кордоні", - уточнив міністр оборони Степан Полторак.
Таким чином військовий стан реально може вийти за рамки 30 днів, змістивши терміни виборів.
Конспірологи
Щоправда президент запевняє, що між воєнним станом і перенесенням виборів немає нічого спільного, а всі подібні розмови – чистісінька конспірологія.
"РНБО рекомендувала ввести воєнний стан на 60 днів. Моє рішення – 30. Щоб воєнний стан жодним днем не накладався на початок виборчої кампанії. Щоб ні у кого, хто про своє політичне інтерес печеться більше, ніж про український, не залишилося підстав для брудних спекуляцій", - заявляв президент.
В принципі, цьому можна було б довіряти, якби про цей сценарій деякі політики не говорили заздалегідь. Наприклад, Юлія Тимошенко півроку тому на UA: Перший прямо звинуватила чинну владу в тому, що вона може "ініціювати війну і ввести воєнний стан для того, щоб не проводити вибори". Інший кандидат в президенти – Олександр Шевченко від партії УКРОП – на початку листопада теж заявив, що влада може ввести воєнний стан з електоральними цілями.
І якщо з опозиціонерами ще можна сказати, що все це була антиурядова риторика, то найближчого соратника чинного президента генпрокурора Юрія Луценка до опозиціонерів точно не зарахуєш. Але, тим не менше, ще влітку, 21 серпня, задовго до введення воєнного стану, в інтерв'ю одному з українських видань, на питання, що змусило б його піти у відставку, Луценко відповів наступне: "Якщо в державі буде прийнято явно неконституційне рішення. наприклад, введення воєнного стану без передбачених Конституцією підстав тільки для утримання крісел. Я знаю, що є гарячі голови, які носяться з цим планом. Якщо будуть спроби ввести воєнний стан для того, щоб відстрочити виборчий процес, я буду вважати це недопустимим".
У дипломатичних колах теж мало хто сумнівається, що влада використовує воєнний стан з метою президентської виборчої кампанії. "Ми не знаємо, чи був це такий стратегічний задум або план, навряд чи хтось в штабах в Києві планував таку багатоходівку, але те, що Порошенко вирішив використати кризу в своїх цілях, то в цьому навряд чи можна сумніватися. Якби він нічого не робив, його б звинуватили в байдикуванні, а так він взяв ініціативу в свої руки, налякав усіх воєнним станом, потім зробив поступку і зараз вже точно ніхто його не звинуватить, що він нічого не робить. Але головне питання, яке нас зараз хвилює – як далеко він піде і чи вчасно зупиниться. Відповіді ми не знаємо, а підозри в загрозі зриву виборів ми чуємо звідусіль. Рішення щодо місцевих виборів в ОТГ, запланованих на 23 грудня, буде для нас сигнальним", - розповів "Апострофу" європейський дипломат на умовах анонімності.
Як відомо, на 23 грудня призначено вибори в нові об'єднані територіальні громади, з них 45 – в 10 областях, де введено воєнний стан. Центрвиборчком і глава парламенту Андрій Парубій вже заявили, що проведення виборів неможливо через воєнний стан і зрив календарного плану підготовки до виборів. Президент Порошенко зі свого боку запропонував змінити законодавство для проведення виборів під час воєнного стану. Але станом на сьогодні так і не зрозуміло – чи пройдуть вибори чи ні.
Вся справа в Томосі
Водночас деякі експерти вважають, що президент може бути абсолютно щирим, і сенс воєнного стану дійсно не у відстроченні виборів.
"Це превентивні заходи влади, які вводяться для того, щоб запобігти можливим негативним наслідкам для влади, у зв'язку з отриманням томосу", - говорить "Апострофу" політолог Кость Бондаренко.
Інше джерело "Апострофа" - депутат з найближчого оточення президента, з яким розмовляли не під запис – теж висловив думку, що всі дії російських прикордонників в Керченській затоці – добре продумана і проведена спецоперація Росії по зриву томосу. "Відразу ж після інциденту Путін подзвонив Ердогану. Упевнений, що серед іншого було сказано – ось бачиш, що вони творять, і ти їм допоможеш попри все це?". Якщо це правда, то поки що спецоперація проходить не дуже успішно.
Але причина все ж у виборах
Утім, більшість експертів, опитаних "Апострофом", все-таки впевнені в тому, що військовий стан розрахований під президентські вибори.
"Очевидно, що це політтехнологія, - сказав "Апострофу" політолог Петро Олещук. - У нас в країні склалася парадоксальна ситуація: досить довго, з різних політичних причин воєнний стан не вводили, але в той же час приймалися закони, які по суті забезпечували сурогат воєнного стану без його введення. Наприклад, закон про військово-цивільні адміністрації та інші схожі норми. А зараз навпаки: ввели військовий стан, а президент говорить про те, що необхідно прийняти законодавчі норми, які забезпечать проведення місцевих виборів в умовах воєнного стану. Тобто, тепер ми створюємо сурогат мирного часу в воєнному стані. В результаті, по суті нічого не змінюється".
Але не менш важливе питання – чи зважиться парламент на пролонгацію особливого правового режиму ще на 30 днів, при якому терміни президентських виборів будуть зміщені.
"Така політична спокуса є завжди, - вважає політтехнолог Ярослав Макітра. - Звичайно, продовження воєнного стану могло б бути вигідно президенту, але одна справа – бажання, а інше – можливість і реальність. Щоб продовжити військовий стан ще на 30 днів, потрібна дуже вагома причина. Повинна бути, не дай бог, звичайно, більш потужна агресія з боку Росії, щоб парламент проголосував. Так, як виглядає ситуація зараз, в парламенті провести таке рішення буде неможливо".
"Ефект несподіванки втрачений, і очевидно, що депутати готуються до цього варіанту, очевидно, що суспільство не до кінця розуміє цю ситуацію, як наслідок, особливої підтримки президента немає, тому шанси зробити все по закону – мінімальні", - погоджується Петро Олещук.
Але навіть якщо вагома причина і знайдеться, президент стане заручником власної політичної гри.
"Якщо щось станеться, наприклад, на лінії розмежування, в Азовському морі або ще десь, Росія тут же отримує козиря в руки для того, щоб сказати: ось бачите, це провокація з боку України, щоб продовжити воєнний стан", - резюмував Кость Бондаренко.
Показовим також в цьому відношенні є і нещодавно опублікована соціологія групи "Рейтинг", згідно з якою майже дві третини опитаних допускають, що президент Петро Порошенко хотів ввести воєнний стан в Україні на 60 днів з метою перенесення президентських виборів. У той же час, рішення про введення воєнного стану, за даними соціологів, на 30 днів в окремих областях підтримує лише третина опитаних, тоді як не підтримують - майже 60%, а на рішення ввести воєнний стан на 60 днів і по всій території України згодні були б лише 14%.
Опубліковані дані дають підставу припускати, що якщо Порошенко все ж таки зважиться на такий крок, реакція як громадськості, так і західних партнерів може бути критичною для президента, і без наслідків для Банкової вийти з цієї ситуації буде вже значно проблематичніше.