За час свого перебування на посаді генерального прокурора Юрій Луценко проявив себе політиком, готовим робити гучні заяви, але не готовим нести за них відповідальність. А ось успішна кар'єра йому дається непросто. Так, генпрокурор нажив собі чимало ворогів, зокрема й в парламенті. Поза очі Луценка не соромляться називати токсичним і намагаються уникати. Тепер черга дійшла і до міжнародних партнерів, а саме посла США Марі Йованович. Чому Луценко звинуватив Йованович в тиску і як це вплине на відносини України та США, - в матеріалі "Апострофа".
Посол із досвідом
Надзвичайним і повноважним послом США в Україні Марі Йованович призначили ще у 2016 році. Дане рішення було ухвалено під час президентства Барака Обами. У Йованович непоганий бекграунд роботи в країнах СНД. Вона встигла попрацювати у Росії, Киргизстані, Вірменії. Співпраця з Україною для неї також не перша: з 2001 по 2004 рік Йованович обіймала посаду заступника тодішнього американського посла.
Екс-посол США і за сумісництвом третій посол в Україні Стівен Пайфер позитивно відгукувався і про Йованович, і про її призначення.
"Вона - один з найбільш професійних дипломатів Держдепартаменту... Українські політики повинні очікувати, що вона важко буде працювати та розвивати двосторонні відносини, чітко висловлювати думки Вашингтону українським чиновникам і активно взаємодіяти з широким спектром політиків, бізнесменів і представниками громадянського суспільства", - сказав він тоді в інтерв'ю виданню "Сегодня".
До України Йованович неодноразово доводилося працювати в країнах з військовими конфліктами. В умовах російської агресії подібний досвід був дуже доречним.
Перед своїм призначенням Йованович виокремила старання української влади реформувати країну, чим поділилася з сенаторами.
"Україна просунулася в реформуванні за останні 2 роки більше, ніж за перші 23 роки незалежності. Я оптимістично ставлюся до подальшого прогресу реформ, з огляду на нещодавні важливі досягнення, такі як судова реформа. В той же час Україна ще має багато зробити - це виконання вимог МВФ, боротьба з корупцією, реформування ключових секторів і обмеження впливу олігархів", - сказала вона перед призначенням.
Так, посол була права, що чимало ще належить зробити, особливо в антикорупційній сфері. І саме остання спричинила за собою гучні скандали навколо посла, яку запідозрили у втручанні в вибори президента США в 2016 році з України.
Луценко vs Йованович
Днями в інтерв'ю американському виданню Hill.Tv генпрокурор Юрій Луценко відкрито оголосив війну Марі Йованович. Він звинуватив посла в тиску на роботу прокуратори.
"На жаль, з першої зустрічі з послом США в Києві Йованович дала мені список людей, яких ми не повинні притягувати до відповідальності", - згадує Луценко.
За словами генпрокурора, він був обурений і виступив з різкою позицією: ні президент, ні посол не зможуть вказувати йому, як працювати.
Не забув Луценко і про грошові образи. Він розповів, що Генпрокуратура чекала від посольства США близько 4 мільйонів доларів допомоги. Гроші нібито були, тільки адресат їх не отримав. Тому в прокуратурі відкрили справу про розкрадання урядової технічної допомоги США. За словами генпрокурора, про це дізналася Йованович і прийшла з ним поговорити.
"Вона вважала, що наші співбесіди з українськими громадянами, українськими державними службовцями, які були частими відвідувачами американського посольства, кидають тінь на антикорупційну політику", - продовжує Луценко.
Він стверджує - розслідувати розкрадання в ГПУ взялися не просто так. А на підставі листа з посольства США, що гроші знаходяться під їх контролем. Для Генпрокуратури це стало неприємною новиною.
На звинувачення генпрокурора негайно відреагували в Держдепартаменті США. Мабуть, американці незадоволені, що Луценко пішов у контратаку.
"Ми бачили повідомлення про ці звинувачення. Сполучені Штати зараз не надають жодної допомоги ГПУ, але раніше робили спробу підтримати фундаментальну реформу сфери юстиції, зокрема після Революції гідності 2014 року. Коли політична воля для справжніх реформ у кількох генпрокурорів, що змінювали один одного, виявилася недостатньою, ми скористалися нашою відповідальністю перед американськими платниками податків і перенаправили допомогу більш продуктивним проектам", - заявили в Держдепартаменті журналістам Hill.TV.
Утім, двоє співрозмовників "Апострофа", обізнаних із ситуацією, незалежно один від одного підтвердили факт розмови Луценка та Йованович про список "недоторканних". Тільки, за їхніми словами, це виглядало дещо інакше.
"Ще в 2016 році, після призначення, Йованович зустрілася з Луценком поговорити про те, що ГПУ дуже зосередилася на боротьбі з корупціонерами, а всі інші питання відійшли на другий план. Луценко вислухав її, дістав листочок, записав туди Шабуніна, Заліщук, Лещенка. А потім запитав: "Кого ще записати?" І запропонував їй підписатися під цим списком", - розповідають джерела "Апострофа" про появу "списку Йованович".
Посол пояснила, що її цікавлять пріоритети в роботі ГПУ, але діалог не вдався. Тоді ця історія не вийшла в публічну площину. Але ідеально вписалася в той період, коли Україну в особі посла Йованович і директора НАБУ Артема Ситника запідозрили у втручанні в вибори президента США в 2016 році. Чи брали участь правоохоронні органи України у витоку інформації про керівника штабу Дональда Трампа Пола Манафорта, намагається з'ясувати Генпрокуратура. Розслідування вже ведеться, про що Луценко розповів все тому ж Hill.TV. Якщо підозри підтвердяться, то Україну можуть звинуватити у втручанні в вибори для допомоги тодішньому кандидату Гілларі Клінтон.
"На кейсі Йованович американці почали бійню. Якщо до цього говорили, що Росія втручалася у вибори на користь Трампа, то тепер заговорили, що втручалася і Україна, але на користь Клінтон. І все відбувається швидко: нібито у цій справі допитували Холодницького (керівника САП, - "Апостроф"), у Розенблата (справу якого вело НАБУ, - "Апостроф") з'явився запис нібито голоса Ситника, який розповідає про допомогу Клінтон. У американців вже є доступ до цих справ і вони проводять допити в Україні", - розповідає співрозмовник "Апострофа" в політичних колах.
У будь-якому разі скандальні заяви Луценка не додають плюсів ні країні на міжнародній арені, ні нинішній владі. Звичайно, це не перші конфлікти політиків з американцями. Напруженість виникала часто в ті моменти, коли влада змушена була ухвалювати рішення або закони, які її не зовсім влаштовували, але існували певні зобов'язання. Яскравий приклад - запуск антикорупційного суду. Тоді в Адміністрації президента не побоялися змінити полеміку, звинувачуючи США у втручанні у внутрішню політику країни. І це після постійних заяв, що Сполучені Штати - стратегічний партнер України.
Песимістичний погляд на україно-американські відносини у деяких політиків залишається і досі. Однак говорити про це відкрито вони відмовляються.
"Вони на нас щороку заробляють один мільярд доларів. І при цьому хочуть повністю контролювати правоохоронну систему, караючи тих, кого їм вигідно", - нарікає один із нардепів у спілкуванні з "Апострофом". Ситуація дещо парадоксальна, адже українські політики не соромляться користуватися тими ж привілеями.
Наслідки скандалу
Історія конфлікту Луценка і Йованович далі заяв не просунулася. Як повідомили "Апострофу" в дипломатичних колах, посол США точно залишиться до кінця своєї каденції - літа 2019 року. Не виключено, що замінять Йованович тільки після парламентських виборів. Міняти посла в передвиборчий період - не найрозумніше рішення.
"Вони у будь-якому разі не відкликатимуть Йованович. Зробити це зараз після інтерв'ю Луценка - значить підтвердити, що все сказане - правда, і втратити обличчя. А для них це важливе питання", - пояснюють у політичних колах.
Інший момент - з ким працює Луценко. Політичний журналіст Віктор Огієнко на своїй сторінці в "Фейсбук" звернув увагу на те, хто брав інтерв'ю у генпрокурора.
"Говорив з Луценком Джон Соломон - колишній редактор The Washington Times. Соломон відомий своєю досить консервативною позицією. Плюс, він дуже критично налаштований до Гілларі Клінтон, а ми ніколи не забуваємо, що Марі Йованович тривалий час працювала з Клінтон і до сих пір вважається людиною з її умовного пулу. Я поговорив із декількома колегами з США (але робимо відразу поправку, що вони зі ЗМІ, які вважаються лояльними до демократів), то вони вважають, що тільки Соломон із відомих журналістів міг впоратися з такою правильною побудовою акцентів. Правильною для сторін, яким зараз це інтерв'ю дуже знадобилося", - повідомляє журналіст.
Також він додав, що заява Держдепартаменту на користь Йованович не означає, що вона заручилася підтримкою і Білого дому. І поява в цій історії Луценка може свідчити про співпрацю з командою Трампа.
В українському політикумі не виключають, що війну з Йованович він почав через її можливі вимоги про зміну генпрокурора. Хоча сам Луценко ще восени минулого року пообіцяв піти з ГПУ в травні 2019 року і повернутися до політики.
Не виключено, що "руками" генпрокурора працювали інші люди - Адміністрація президента. Співрозмовники "Апострофа" впевнені, що без узгодження з Петром Порошенком Луценко ніколи б не робив подібні заяви, аби не підставляти команду. Але в АП один із наближених до Порошенка членів штабу повідомив, що ніяких погоджень не було.
Сам Петро Олексійович публічно виступив на підтримку посла: "Я хотів би відзначити важливу роль посла Сполучених Штатів Америки в Україні Марі Йованович у справі просування україно-американських відносин. І підкреслюю: вона, як представник Сполучених Штатів як держави, і президента Сполучених Штатів Дональда Трампа, великого друга України та великого мого друга, має цілковиту мою підтримку".
Утім, як заявив у коментарі "Апострофу" керівник фонду "Майдан закордонних справ" Богдан Яременко, скандал між Луценком і Йованович вже позначився на україно-американських відносинах.
"Якщо Держдепартамент дезавуює заяву українського прокурора, то це означає, що між державою Україна та державою США є непорозуміння. А тут не просто дезавуювали, а й назвали неправдивою. Фактично, український чиновник обвинувачується в тому, що намагається кинути тінь на репутацію американської держави", - зазначив Яременко.
Чи матиме даний конфлікт продовження - багато в чому залежить від результату виборів.