RU  UA  EN

Вівторок, 16 липня
НБУ:USD
  • НБУ:USD
  • НБУ:EUR
25.80
Політика

ТОП-20 найкращих ресторанів Києва: підсумки голосування

Зеленський має слідувати образу Голобородька, а Порошенко хоче повторити "успіхи" Януковича - Антон Геращенко

Головна надія на Зеленського, що він втілить Голобородька в життя

Народний депутат від партії "Народний фронт", член колегії Міністерства внутрішніх справ України АНТОН ГЕРАЩЕНКО в інтерв'ю "Апострофу" відповів на багато запитань щодо внутрішньої політичної кухні і висловив свою точку зору щодо україно-американському скандалу, в якому фігурує син демократа Джозефа Байдена.

- Давайте почнемо з самої, мабуть, обговорюваної зараз теми - дати інавгурації президента. Верховна Рада вирішила перенести розгляд законопроекту на 16 травня, тоді як в команді новообраного президента, як і раніше, вважають, що потрібно проводити інавгурацію 19 травня. Чи прийдуть сторони до консенсусу?

- Думаю, що консенсус буде таким, що інавгурація відбудеться в кінці травня. Робоча дата - це 29 травня або 1 червня.

Чому склалася така ситуація? Справа в тому, що низка депутатів Верховної Ради, депутатські фракції дуже переживають про те, що Володимир Зеленський може після інавгурації приступити до процедури розпуску Верховної Ради. Деякі вважають, що юридичних підстав для цього немає. Але багато хто вважає, що він може це зробити просто так - взяти і розпустити Верховну Раду.

Я не належу до тих людей, які вірять в бажання президента Зеленського розпускати Верховну Раду. По-перше, йому це робити невигідно, тому що він і його партія до майбутніх виборів не готові. По-друге, йому ж вигідно Верховної Ради, термін якої спливає, робити боксерську грушу і пропонувати їй контраверсійні законопроекти, які будуть популярними у людей. Верховна Рада буде їх відхиляти, а він буде мати чудовий майданчик для її критики: бачите, цих хлопців обирати не треба, потрібні нові. Тому я не вірю в розпуск Ради.

На жаль, спільну мову на першій зустрічі між керівниками фракцій і новообраним президентом, яка відбулася 4 травня, не було знайдено. Я - прихильник компромісів і вважаю, що Володимир Зеленський повинен якомога швидше приступати до роботи. Чому? Треба дати йому можливість виконувати свої президентські обіцянки. Плюс - треба дати йому можливість показати себе, адже його навіть критикувати поки нема за що. Жодного кадрового призначення поки немає, жодної жорсткої або яскравої позиції не заявлено. Тому я за те, щоб президент Зеленський почав керувати країною, виконувати свої обов'язки. А далі - час і політика розставлять все на свої місця.

- Власне, поки він категоричний щодо дати - 19 травня.

- У четвер буде прийнято постанову Верховної Ради на 19 травня й інші дати. Швидше за все, за 28 травня будуть голоси. А якщо не буде більшості голосів за жодну постанову, за жодну дату, то закон про регламент Верховної Ради дає право спікеру Андрію Парубію одноосібно призначити дату інавгурації - і він її призначить.

У будь-якому випадку, інавгурація новообраного президента відбудеться у встановлений законом строк. Це я гарантую.

- А якщо все-таки припустити, що достроковий розпуск парламенту буде, яким би ви бачили склад нової Ради, тому що зараз готується багато нових політичних сил, анонсуються нові партії?

- По-перше, я б не скидав із рахунків ті партії, які зараз у парламенті. На сьогодні в парламенті є шість партій, дві депутатські групи і, напевно, близько 30-ти різних депутатських об'єднань.

Очевидно, що в парламент буде знову намагатися пройти Петро Порошенко, або та сила, яка буде називатися його партією. Він не залишить своїх політичних амбіцій і буде жадати реваншу. Я вже неодноразово заявляв, що Петро Порошенко хоче повторити "успіхи" Януковича і повернутися на пост прем'єр-міністра.

Пам'ятайте, в 2004 році Янукович із ганьбою був вигнаний з країни, жив за кордоном, але потім помилки Ющенка зробили все, щоб той зміг повернутися і стати прем'єр-міністром. Тому Володимиру Зеленському я бажаю не допускати помилок Віктора Ющенка і не створювати умов для повернення Петра Порошенка на пост прем'єр-міністра.

Очевидно, що в парламент буде знову намагатися пройти Петро Порошенко Фото: Євген Котенко / Апостроф

- Дуже малоймовірно, як мені здається, що нинішній парламент проголосує за такого прем'єра.

- Згадайте про Януковича та його історію. Згадайте "помаранчевий" Майдан, на якому я стояв у 2004 році. Як і сотні інших людей, ми не очікували, що через два роки Янукович стане прем'єр-міністром України. А потім він і зовсім став президентом України. Тому не списуйте з рахунків Петра Олексійовича.

Та сама Юлія Володимирівна буде знову боротися за владу. Вона не стала президентом вже втретє, але у неї є мрія стати втретє прем'єр-міністром. Тому вона буде боротися за прохід.

"Народний фронт" також зараз готується до певного переформатування, ведуться переговори, ведеться збір сил для походу на парламентські вибори.

Також Ляшко хоче бути в парламенті. Очевидно, що Опозиційний блок, користуючись тими ж помилками, які були допущені в правлячій коаліції, буде посилюватися, йдуть об'єднавчі процеси, об'єднання між групами, умовно, Фірташа і, умовно, Ахметова. Такі переговори у них ведуться.

Дуже багато було зроблено помилок в тому плані, що ми дуже багато говорили про культуру духовності за ці п'ять років і дуже мало робили для економіки країни, для того, щоб жителі Південного сходу бачили в чинній владі тих людей, які покращують їм життя. А критикувати дуже просто.

- Ви вже згадували про Юлію Володимирівну. Вона поставила, якщо можна так висловитися, ультиматум Раді - розпуск або співробітництво із Зеленським. Яка позиція у "Народного фронту"?

- Юлія Володимирівна приміряється, я думаю, до коаліції з партією "Слуга народу" в наступному парламенті, тому посилає сигнали про готовність співпрацювати з майбутньою партією нового президента Володимира Зеленського. Я це тлумачу саме так.

Що стосується позиції "Народного фронту", то ми прийняли рішення на своїй фракції, що будемо голосувати за дату інавгурації в 20-х числах травня.

- Найбільш хвилююче зараз питання - це призначення кадрів на ключові посади. У команді Зеленського поки що неохоче говорять про це. Єдине, що Дмитро Разумков сказав, що, швидше за все, Полторак і Клімкін не залишаться.

- Я завжди намагаюся використовувати будь-яку можливість донести свою думку до суспільства і розповісти їм про те, як працює влада. Так ось, у президента України Володимира Зеленського є можливість призначити і запропонувати лише двох міністрів - це міністр оборони та міністр закордонних справ. Він може запропонувати їх замінити - це Павло Клімкін та Степан Півторак. Решта міністрів Кабінету міністрів мають бути запропоновані прем'єр-міністром, який підтриманий коаліцією фракцій. Тому на пости Гройсмана або інших міністрів президент де-юре впливати не може.

Баланс влади грунтується на тому, що президент, парламент, Кабінет міністрів, судова гілка повинні між собою на основі поділу влади домовлятися і працювати в рамках Конституції. Тому на сьогодні команда Зеленського і він сам ще не оголосили про жодне призначення. Я не хотів би ворожити на кавовій гущі. Хочу лише, щоб Зеленський виправдав ті очікування громадян, які покладені на нього, а саме - рекомендував на посади в Адміністрацію президента, за квотами міністрів тих людей, які будуть професіоналами, в першу чергу, і не будуть корумпованими. Тоді люди будуть і далі довіряти Зеленському та його команді.

Я не хотів би гадати на кавовій гущі Фото: Євген Котенко / Апостроф

- У ситуації, якщо все-таки голова МВС Арсен Аваков залишиться на своїй посаді, перед якими викликами буде стояти відомство для того, щоб допомогти Володимиру Зеленському досягти тих змін, які він декларував?

- Сам по собі президент не в змозі змінити країну, але він повинен створювати умови для того, щоб на всіх постах, які йому підвладні, працювали хороші люди, і щоб приклад його дій заряджав оптимізмом та енергією інших керівників. У мене головна надія на Зеленського в тому, що він не корумпований і буде повторювати той самий образ дій, який повторював в телесеріалі "Слуга народу" в образі вчителя історії Голобородька, який став президентом. Якщо він буде таким само чесним, порядним, некорумпованим, щирою людиною, як герой телесеріалу "Слуга народу", то у нього все вийде.

Але треба пам'ятати, що кіно та життя - це різні речі, й доведеться приймати дуже складні рішення. Різниця в тому, що тут немає можливості зняти інший дубль.

- Який вплив має Аваков на Зеленського, тому що зараз у пресі ця тема, напевно, покрита найбільшою кількістю міфів.

- На мою думку, Зеленський абсолютно самостійна людина, яка не піддається впливу. Він може прислухатися до різних людей, він може з ними зустрічатися, але я поки не чув про жодне рішення, яке він би приймав під тиском.

- Тобто навіть вплив Ігоря Коломойського зараз теж переоцінено?

- А хіба є якесь рішення Зеленського, яке прийнято під впливом Коломойського? Ви знаєте про таке?

- Це буде зовсім явно, якщо так зійдуться всі стріли.

- Давайте подивимося на кадрові призначення, які будуть. У першу чергу - це глава Адміністрації президента, заступник глави Адміністрації президента, і подальші дії Зеленського. Якщо будуть призначатися люди, близькі до Коломойського, тоді всі ті, хто говорили про те, що Коломойський має великий вплив на Зеленського, отримають підтвердження своїх побоювань. Якщо буде навпаки, то критики Зеленського помилялися.

- Якщо главою Адміністрації буде призначено Андрія Богдана, чи буде це підтвердженням впливу Коломойського? Зараз його називають одним із претендентів на цю посаду?

- Те, що Богдан ближче до Коломойського, ніж Сергій Шефір - партнер Зеленського, або інші особи - це очевидно. При цьому, Богдан є не тільки або не так людиною Коломойського, як людиною власних амбіцій. Нагадаю, що він був депутатом Верховної Ради ще в 2007 році, тобто ще 12 років тому. Це треба пам'ятати, а я дуже люблю історію, і знати, хто, де, як був. Він був уповноваженим з боротьби з корупцією в Міністерстві юстиції України, він був заступником міністра в Кабінеті міністрів в уряді Азарова, він був уповноваженим з боротьби з корупцією в уряді Азарова. Тобто у нього величезний досвід уже державної діяльності. Він був, між іншим, і кандидатом в депутати Верховної Ради від Блоку Петра Порошенка в 2014 році.

- Це більше плюс чи мінус?

- Я просто говорю про те, що він знайомий із тим, що таке державний апарат, і як він працює. Мені невідомо нічого поганого і нічого хорошого про роботу Богдана на тих постах. Я цим питанням не цікавився, але те, що він досвідчений царедворець - це факт.

- Під будівлями ГПУ і МВС 14 травня проходили протести активістів із Центру протидії корупції. Із чим ви це пов'язуєте?

- Зараз є ситуація, пов'язана з трагедією загибелі Катерини Гандзюк. У цій справі було затримано, по-моєму, 6-7 осіб, які безпосередньо організовували та реалізовували замах. Затримано особу, яка облила Катерину Гандзюк кислотою, купувала цю кислоту і так далі. Не затримані лише ті особи, які безпосередньо замовили цей злочин. Один із них переховується за кордоном, на якихось островах в Карибському морі. Поки він не затриманий, дійсно, це так. Але коли активісти приходять пікетувати в Міністерство внутрішніх справ, то я хочу задати їм питання: невже вони не знають, що з 20-х чисел серпня 2018 року розслідуванням справи займається Служба безпеки України, а Національна поліція ще в серпні 2018 року затримала п'ятьох осіб, які безпосередньо займалися організацією та реалізацією замаху на Катерину Гандзюк. Якщо ви об'єктивні люди, будь ласка, пікетуйте і Службу безпеки України.

З іншого боку, зрозуміло, що у низки активістів є свої політичні амбіції. Деякі з них на минулих виборах йшли в першій п'ятірці, наприклад, в партії "Громадянська позиція". Тому вони готуються, напевно, до виборів. Вони хочуть піти в політику, а для цього треба влаштовувати гучні акції.

У справі Катерини Гандзюк залишилося через Інтерпол розшукати особу, яка безпосередньо, на думку слідства, причетна до замовлення її вбивства. Якщо ця особа дасть свідчення, що хтось із влади Херсонської області замовляв Катерину Гандзюк, значить, його теж треба затримати і притягнути до відповідальності.

Я хочу нагадати, що журналістських розслідувань і підозр недостатньо для того, щоб на когось надягати наручники.

- Повернемося до ситуації в МВС. Яким ви бачите своє майбутнє в новому уряді?

- Я з 2004 року є членом команди Арсена Авакова і не звик змінювати свої команди. Тому я працював і працюю з Арсеном Аваковим - реалізовую у Верховній Раді політику щодо прийняття законодавства, необхідного для реформ у правоохоронній системі України, є членом колегії Міністерства внутрішніх справ і даю поради Арсену Борисовичу з тих чи інших питань внутрішньої або зовнішньої політики.

Арсен Аваков - це сильний лідер в складі "Народного фронту", і я впевнений, що він піде в команді "Народного фронту" на майбутні парламентські вибори. Я - командна людина. Якщо команда вирішить, що мені потрібно буде піти в списку нашої партії на вибори, я піду. Якщо вирішать, що є інші люди, то я знайду, чим займатися і бути корисним в Україні.

- Ігор Коломойський, до речі, в недавньому інтерв'ю сказав, що Арсен Аваков настільки сильний гравець, що йому не потрібні парламентські вибори, і він може претендувати навіть на пост прем'єр-міністра.

- Ви знаєте, Коломойський дає зараз дуже багато оцінок. Деякі журналісти навіть порахували, що він за два місяці дав більше інтерв'ю, ніж за все своє життя.

Я згоден із Коломойським в тому, що Аваков є на сьогодні одним із найбільш підготовлених державних діячів України. Він пройшов шлях від члена виконкому Харківської міськради, потім п'ять років - на посаді губернатора Харківської області, потім -народний депутат України, і п'ять років - міністр внутрішніх справ, в тому числі, в 2014 році, коли було дуже непросто. Тоді доводилося приймати важкі рішення, посилати людей на смерть, обороняти країну, і тому я бачив Арсена Авакова в дуже складних ситуаціях. Він завжди поводився гідно.

- Ви вже згадали про реформу правоохоронних органів. Що скажете про ініціативу, яку пропонують у команді Зеленського, і в цілому - про їхнє бачення реформи правоохоронних органів?

- Команда Зеленського зараз повторює ті тези, які були озвучені дуже давно. Перша теза: у Служби безпеки України необхідно повністю забрати всі функції з боротьби з економічними злочинами і корупції, тому що це дублює функції інших органів. Служба безпеки України повинна займатися боротьбою зі шпигунством, контррозвідкою, боротьбою з тероризмом і захистом державності. Ось ті завдання, які повинні стояти перед СБУ і спецслужбами, аналогічними європейським. Питаннями економічної безпеки повинен займатися окремий орган. Проект такого закону є - це Закон про Національне бюро фінансової безпеки України. Тобто підприємцями і питаннями сплати податків, економічними злочинами повинні займатися не ГПУ, СБУ, ДБР, НАБУ, поліція і так далі, а тільки один орган, щоб не виходило так, що прийшло СБУ, перевірило підприємців, потім прийшла поліція, потім ДБР, потім ГПУ. Тільки один орган повинен бути. Із цими тезами я згоден і буду підтримувати їх реалізацію в будь-якому випадку.

Що стосується судової реформи, то вона у нас почалася і не припиняється. Кінцевий підсумок судової реформи має бути в тому, що суддя, який прийняв рішення, яке визнано всіма судами незаконним, якщо це рішення було прийнято під тиском або корупційним, або суддя когось злякався, то в такому випадку цей суддя не гідний того, щоб працювати.

Давайте прямо скажемо: часто суддів не підкуповують, а залякують. Суддям дуже складно працювати насправді. Наприклад, розглядає якусь справу щодо вбивства, приходять друзі підозрюваного, погрожують суддям, а їм теж страшно. Держава повинна захистити суддю, щоб зробити його максимально незалежним.

Зарплати суддям ми вже підняли. Судді першої інстанції отримують по 35-40 тисяч гривень. Це високі зарплати, порівняно з доходами звичайних громадян. Судді Верховного суду вже півтора року отримують зарплату в 250 гривень. Це більш ніж достатньо. Це вище середніх зарплат, наприклад, суддів у Польщі. Тому матеріальна частина питання забезпечена.

Далі - мова питання про нагляд за корупцією в судах. Насправді негативних судових рішень, які були б неправильними або замовними, - не більше одного відсотка, може, двох. Всі інші рішення судів насправді хороші. Але ми знаємо із засобів масової інформації лише про погані судові рішення, коли виникають скандали. Тому якщо взяти всі судові рішення, а їх на рік виноситься кілька мільйонів, то скандальних 500, від сили 1000.

- Це найрезонансніші справи.

- Так. Питання в тому, що існує спеціальна процедура оцінки дій суддів, які виносять рішення, які суперечать розуму і здоровій логіці. Мова про процедуру оскарження рішень. Це процедура Вищої ради правосуддя, яка може зрозуміти, чи є склад правопорушення в діях судді або ж, якщо він веде себе аморально, якщо п'яний за кермом здійснює ДТП, матюкається, грубіянить сторонам у справі. Адже зараз у кожного в кишені є телефон.

За новими процесуальними кодексами всі засідання судів зараз відкриті, і судді перебувають під серйозним тиском. Будь-яка дія судді під час судового процесу фіксується, тому що існує ще й аудіофіксація процесу. Ми скоро прийдемо до того, що всі судові процеси взагалі будуть в YouTube.

Залишилося лише прибрати з судової системи кілька відсотків тих суддів, які досі вважають суд бізнесом. Переважна більшість суддів, я прямо про це кажу - це хороші, нормальні люди, яких ця робота... Я знаю чесних суддів, вони є.

- Тільки такі суди, як Окружний суд Києва, наприклад, коли виносять якісь гучні справи...

- Прошу вибачення, я хотів би на цьому зупинитися більш детально. Ви знаєте, в суспільство вкидають якусь інформацію: ось, Окружний суд Києва прийняв якесь рішення щодо ПриватБанку. Не питання. Але хто з тих, хто прочитав цю новину, читав рішення суду? Відповідаю: ніхто. А хто знайомий із матеріалами цієї справи? Розповідаю: ніхто, крім сторін у справі - це юристи ПриватБанку, юристи Нацбанку, Кабміну й самі судді. Далі в суспільстві починається інтерпретація. А якщо я скажу, що рік тому приймалися рішення на користь ПриватБанку, чому про це всі мовчали? А взагалі цих судів - сотня або дві. Коломойський має достатньо юристів, щоб відсуджувати своє. Він же у своїх інтерв'ю говорить: друзі, я вважаю, що у мене забрали банк неправильно, і у мене є право як у громадянина, як у колишнього власника оскаржувати це рішення. Він має на це право? Так має. Може йому хтось заборонити це робити? Ні. Відповідно, Національний банк, Кабінет Міністрів повинні мати виважену, правильну позицію і доводити її. Є апеляція, є касація. Тому потрібно розібратися в питанні, чи була дотримана процедура. Те, що ПриватБанк треба було підтримати від імені держави - це було правильно. І я голосував за виділення 140 мільярдів гривень на ПриватБанк, інакше він би впав, а разом із ним десятки мільйонів громадян втратили б свої вклади, заощадження і так далі.

Питання, чи дотримана була процедура при цьому, є предметом судового розгляду. І ми не знаємо, що насправді там було. Нам потрібно, щоб була довіра до судів, а для цього потрібно, щоб журналісти, які про це пишуть, перед тим, як звинувачувати сторону влади або сторону ПриватБанку, ознайомилися з рішенням суду і дивилися, на чому воно грунтується.

- Давайте ще торкнемося трохи теми кадрових призначень. Раніше в інтерв'ю "Апострофу" Іван Апаршин, якого багато хто називає претендентом на посаду глави Міноборони, розповідав у контексті реформи армії про створення територіальної оборони. Що думаєте щодо цієї ініціативи? Наскільки вона буде доцільною у зв'язку з реформою Нацгвардії?

- Можу відразу ж сказати, що я є палким прихильником того, щоб у нас, крім професійної армії, існувала можливість громадян - чоловіків, жінок, які хочуть боронити країну - вступати в підрозділи територіальної оборони, як у Фінляндії, в Естонії, у Швейцарії. Я особисто спеціально їздив в Естонію, вивчав естонський досвід. Наприклад, в Естонії, де населення становить 1,3 мільйона осіб, є спеціальна організація - Союз оборони Естонії, естонською "Кайцеліт". У ньому 24 тисячі осіб, які можуть зберігати вдома зброю, автомати, пістолети, в тому числі, гранатомети. Вони зібрані по ротах, взводах, батальйонах. Протягом півгодини може прийти смс, що потрібно батальйону зібратися в одному з трьох місць дислокації і за 30 хвилин або годину, наприклад, в Оболонському районі Києва зібралася б тисяча людей, озброєних до зубів, у яких вдома була б форма, які вміють тренуватися, і вже спрацювалися між собою за роки тренувань,

Якби у нас була б так організована оборона, як в Естонії або Фінляндії, то в Україні була б величезна кількість людей, здатних захистити країну. Наприклад, якщо ми ділимо Естонію і порівнюємо з Україною за населенням, то у нас армія мала б бути чисельністю 700 тисяч осіб. Наприклад, у Фінляндії 5 мільйонів населення - по 2,5 мільйона чоловіків і жінок. У них під рушницю може стати 900 тисяч осіб. Вдумайтеся, 900 тисяч осіб для 5-мільйонної країни. А тепер помножте це порівняно з Україною, наприклад, на вісім, і ми отримаємо 4 мільйони озброєних до зубів чоловіків і жінок. Тільки в одному Києві це були б сотні тисяч людей, які зайняли б пости оборони в разі нападу на нас росіян.

Нагадаю, до російського кордону - 150 кілометрів. Для танків - це п'ять-шість годин маршу через Чернігів. Якби Путін знав, що в Києві може стати під рушницю сто тисяч осіб із гранатометами, кулеметами і зайняти оборону посеред міста, то в таке місто зайти неможливо. Втрати будуть такі, що нікому не захочеться воювати.

Нагадаю, до російського кордону 150 кілометрів Фото: Євген Котенко / Апостроф

- А що потрібно, щоб українське суспільство було готове до таких ініціатив?

- По-перше, я особисто був на прийомі у Петра Порошенка у 2017 році і приніс йому концепцію створення в Україні територіальної оборони, заснованої на досвіді Фінляндії, Швейцарії та Естонії. Він це знає, тому я прямо і відверто кажу. Я йому пропонував це зробити і сказав: Петре Олексійовичу, ви боїтеся добровольців, що вони демобілізується з армії, або добровольці проти вас можуть влаштовувати якісь бучі. Дайте можливість людям, які воювали, щоб вони тренували інших людей, вчили стріляти - і це відбувалося під егідою держави. В Естонії і Фінляндії це не "шарашкіна" контора. Під егідою держави створено воєнізовані формування, де чоловіки та жінки вчаться свою країну захищати. Вони вчаться саперній справі, стріляти з гвинтівок, гранатометів та автоматів, діяти злагоджено.

А коли говорять: давайте всім людям дамо зброю, і у нас буде все добре. Ні, друзі мої. У кожному домі може бути хоч по п'ять пістолетів, автоматів, але якщо ви не об'єднані в одну систему оборони, це жодним чином не дає вам можливості організовано захищати свою країну.

- Цікаво, що за п'ять років в ситуації неоголошеної війни досі таких ініціатив не було.

- Порошенко сказав, що він вважає це неефективним для нашої країни. Тому я більше таких ініціатив не висував. Але я допомагатиму новому президенту і його команді. Якщо буде такий законопроект, я готовий над ним працювати і голосувати за нього у Верховній Раді.

- Оскільки ми вже торкнулися теми Нацгвардії, 14 квітня НАБУ провела обшуки у будівлях Нацгвардії і будівельної компанії "Укрбуд" у справі про будівництво житла військовим. Нібито навіть готується вручення підозри нещодавно звільненому керівникові Нацгвардії Юрію Аллерову. Можливо, вам щось вже відомо.

- Ця історія почалася кілька років тому. Журналісти-розслідувачі заявили, що у Національній гвардії було право на отримання квартир в центрі Києва, у Печерському районі на вулиці Коновальця, і ці квартири коштували приблизно по 2000 доларів за квадратний метр. Але Юрій Аллеров прийняв рішення обміняти великі квартири в центрі міста на квартири для особового складу нацгвардійців, які знаходяться в районі окружної дороги і, звісно, коштують дешевше. І НАБУ вивчає питання, чи не було при цьому допущено зловживання. Тобто, грубо кажучи, якщо метр квадратний в будинку на вулиці Коновальця коштував 2000 доларів, то за кожен метр в центрі можна було отримати чотири квадратних метра на окружній дорозі.

На сьогоднішній момент НАБУ вважає, що ця пропорція не була дотримана і є зловживання. Це справа ведеться досить давно і в її рамках допитувалися співробітники Національної гвардії. Деякі спостерігачі вважають, що можуть бути пред'явлені звинувачення.

- Чому саме зараз, коли Аллерова вже звільнили?

- Юрій Аллеров написав заяву 6 або 7 травня за власним бажанням. Вона була підписана міністром внутрішніх справ і Петро Порошенко за погодженням з міністром його звільнив.

- Це ніяк не пов'язано з тим, що зараз почалися більш активні дії по цій справі?

- Я скажу одне. У правоохоронних органів є право розслідувати правопорушення. На мене були десятки заяв від різного роду громадян, але жодна з них не знайшла підтверджень. У Юрія Аллерова є можливість захистити своє ім'я, якщо йому буде пред'явлено підозру.

У правоохоронних органів є право розслідувати правопорушення Фото: Євген Котенко / Апостроф

- Давайте повернемося до вас. Можливо, ви скажете, яке майбутнє чекає сайт "Миротворець", з яким вас всіляко пов'язують?

- "Миротворець" був створений навесні 2014 групою волонтерів, які не погодилися з тим, що держава абсолютно не діє в справі захисту інформаційного простору України. Згідно статті 17 Конституції України, справа захисту України, зокрема, інформаційного простору, дослівно сказано, інформаційного простору - це справа рук всього українського народу. Тоді в соціальних мережах бурхливим кольором розцвітали заклики до того, що України не існує, що Україна - це помилка, якісь люди топтали українські прапори, вбивали, катували українців, і не було жодної перешкоди цьому. Тоді група волонтерів вирішила збирати дані про таких осіб, адже це публічна інформація. Наприклад, хтось захотів опублікувати своє фото поруч з трупом українського солдата зі зброєю в руках. Це, виявляється, якийсь найманець, який приїхав з Росії. Поступово стали збирати базу даних таких людей.

- Про незаконні перетини кордону...

- Зокрема, про поїздки до Криму, хоча Україна попереджала, що будь-які поїздки до Криму без дозволу України - це порушення нашого законодавства. Зокрема, до мене зверталися для того, щоб підтримувати цю ідею.

І це правильно, коли ми знаємо про тих осіб, які порушують інтереси нашої країни. Під час виборів президента група волонтерів сайту "Миротворець" зайняла позицію, що проект повинен агітувати за або проти якихось кандидатів в президенти. Я вважаю, що це неправильно - такі проекти повинні займатися захистом інформаційного простору від зовнішніх ворогів нашої країни.

Тому проект "Миротворець" буде продовжувати своє існування, я його вважаю дуже важливим для країни. Але я не вважаю правильним, щоб він грав у внутрішню політику країни.

- Цікаво, що той же Зеленський м'якше ставиться до всього цього. Зокрема, до заборони в'їзду багатьом артистам. Він якось заявив, що такий процес повинен бути більш вибірковим...

- Я уважно дивився звернення та інтерв'ю Зеленського. І він прямо сказав, що неприпустимо, якщо російські актори, які стріляють, наприклад, з кулемета в сторону позиції українських цих солдатів. Я забув ім'я цього актора.

- Охлобистін і Пореченков?

- Пореченков якраз стріляв з кулемета. Неприпустимо, коли приїжджає Охлобистін і отримує паспорт ДНР з рук Захарченка, який по лікоть в крові, тощо.

Що стосується поїздок російських акторів до Криму, де вони виступають перед російськими, так би мовити, громадянами, порушуючи наше законодавство, то незнання закону не звільняє від відповідальності. Сподобалося їхати в Крим - не треба приїжджати в Україну.

Чому, наприклад, Андрій Макаревич не їздить до Криму? Чому Борис Гребенщиков не їздить до Криму? Я був на концерті Гребенщикова, і особисто подякував йому за те, що він поважає незалежність нашої країни. Чому Михайло Жванецький не їздить до Криму, адже його ж запрошують туди? Тому що вони поважають незалежність і територіальну цілісність України. Хто не поважає територіальну цілісність України - той сюди не їде. Все логічно.

- Як в цілому зараз оцінюєте тиск Російської Федерації на Україну в інформаційному плані?

- Він є і дуже серйозний. Справа в тому, що ми закрили мовлення російських телеканалів у кабельних мережах України, але через супутник вони віщають і залишаються в багатьох домівках нашої країни, також трансляції є через інтернет. Ми постаралися закрити соцмережі "Вконтактє" і "Однокласники", тому що вони були реальним інструментом російських спецслужб проти свідомості наших громадян.

Але дуже багато людей орієнтуються на Російську Федерацію, на російську культурну сферу і ми не можемо повністю розірвати відносини з Російською Федерацією. Нам просто потрібно виховувати патріотизм у наших громадян, показуючи, що зробила Росія з Україною. А це більше десяти тисяч життів українських громадян: і солдатів, і мирних громадян, і дітей, і жінок, і людей похилого віку - цього не можна просто так пробачити. Це реальна війна, розв'язана проти нас.

Тому потрібно вміти доносити правду до власних громадян, але з цим поки у нас погано. І хоча п'ять років тому було створено Міністерство інформаційної політики, вважаю, що Стець, якого я особисто поважаю і товаришую з ним, не реалізував надані можливості.

- Чому не вийшло?

- Тому що його не дуже підтримувала Верховна Рада, не виділяла в достатній кількості коштів. Перший рік у них бюджет був чотири мільйони гривень, і там працювало всього п'ятнадцять чоловік.

Три роки тому волонтери сайту "Миротворець" зламали пошту "міністра інформації та пропаганди" ДНР Пушиліна. У них тільки по штату на півтора мільйона нещасних жителів, що залишилися на окупованій території, було 120 чоловік, які займалися промиванням мізків. Підкреслюю - на півтора мільйона осіб. І ще близько 500-700 ботів, які сиділи в соцмережах, відстежували дії кожного жителя ДНР, ЛНР і дивилися, хто що пише. Тобто там повний, тотальний контроль за людьми.

Нам потрібен не тотальний контроль за людьми, а розумна інформаційна політика. До речі, західні країни зараз прийшли до того, що необхідно протидіяти Росії на інформаційному полі. Поступово на Заході прийшли до розуміння, що Russia Today - це інструмент впливу на свідомість громадян, який спотворює правду про події в Росії і світі. Тому й Захід поступово вимикатиме у себе російське телебачення.

Мало того, росіяни зараз купують засоби масової інформації за кордоном. Я точно знаю, що в Канаді зроблені інвестиції в місцеві газети, які були на межі банкрутства. Їх купують росіяни. Там залишаються канадські редактори, але їм вже починають радити, як правильно висвітлювати події, показуючи, що Росія - це добре, Путін - це не диктатор, а людина, що в складних обставинах керує дуже непростою країною, а Україна - це погано тощо. Це все далекосяжні плани.

У Росії дуже багато грошей і вони можуть витрачати мільярди доларів на інформацію і пропаганду - як це робив Радянський Союз. В Україні досі немає повноцінного супутникового мовлення на весь світ. Я чув, що зараз телеканал "Україна" збирається запустити за приватні кошти мовлення про Україну в усьому світі. І це добре.

- У Росії відбулася зустріч Майкла Помпео з Володимиром Путіним і Сергієм Лавровим. Яке значення мають ці переговори в контексті питання Донбасу?

- На сьогоднішній момент позиція США така, що вони категорично проти того, що було зроблено Росією в Криму і на Донбасі. Позиція Трампа насправді не така вже й проросійська, як комусь це хотілося представити.

Завдання Путіна - спробувати малою кров'ю зняти з себе всі санкції, не повертаючи нам Крим, але на якихось умовах повертаючи Донбас. Він своєї мети поки не досяг.

Зеленському необхідно буде ще більше посилити напрям зовнішньої політики України і домовлятися з тим, щоб Захід не послаблював, а посилював економічні санкції проти Російської Федерації. Ніяких інших інструментів проти Росії на сьогоднішній момент немає. Ніхто з росіянами не воюватиме за нас. Це треба всім розуміти.

- Про що свідчить скасування візиту адвоката Трампа до Києва?

- Мені складно сказати, які думки в голові у Рудольфа Джуліані. Що стосується заяв, то я можу сказати про ситуацію в загальному. Три роки тому багато державних діячів України зробили заяви про те, що Пол Манафорт, на той момент глава виборчого штабу Трампа, в Україні отримував гроші з чорної каси Партії Регіонів. Цю заяву зробив конкретно глава НАБУ Артем Ситник. Після цього по Манафорту було величезне розслідування: він отримав сім з половиною років в'язниці за відмивання грошей, хоча інші звинувачення, які стосувалися співпраці Трампа через Манафорта з Росією не були підтверджені. Трамп дуже злий на тих людей, хто допомагав в Україні та Америці розгортати всю цю машину атаки проти нього.

Нещодавно Трамп написав твіт, що у нього демократи вкрали два роки життя, два роки президентства. Зараз він хоче цей маятник качнути у зворотному напрямку. Після того, що Джозеф Байден, колишній віце-президент США, висунув себе на вибори від Демократичної партії, Трамп буде робити все, щоб вимагати розслідування дій Джозефа Байдена за те, що син Джозефа Байдена працював в нафтогазовій компанії пана Злочевського, який був свого часу міністром природних ресурсів в уряді Азарова і Януковича. Люди Трампа кажуть: почекайте, як так може бути, що син віце-президента США працював не в компанії Apple, не в компанії Tesla, не в компанії Coca-Cola, а в компанії, м'яко кажучи, сумнівного громадянина Злочевського. Хантер Байден отримував там величезні суми, близько двох мільйонів доларів на рік просто так, за участь у наглядовій раді.

Зараз юристи Трампа будуть шукати моменти, чи не отримував син Джозефа Байдена гроші чорними способами, як це було з Манафортом, і все буде робитися для того, щоб довести, що Байден впливав і тиснув на розслідування в Україні проти компанії Злочевського "Бурісма" і закривав їх. Були гучні заяви колишнього генпрокурора Віктора Шокіна, який сказав, що його викликав Порошенко і говорив: "Закрий справи проти компанії Злочевського, на мене тисне Байден".

І республіканці в сенаті можуть створити слідчу комісію, запросити на допит Шокіна, Порошенка, Ситника, Луценка і попросити їх дати пояснення, чому справи проти компанії Злочевського були закриті, і яка в цьому роль Джозефа Байдена. Якщо будуть отримані свідчення про те, що віце-президент США тиснув на уряд України, то за це можуть послідувати дуже серйозні наслідки в правовій площині для Байдена, і навряд чи у нього буде політичне майбутнє в Америці.

Нещодавно Трамп написав твіт, що у нього вкрали два роки життя Фото: Євген Котенко / Апостроф

- До чого тут вороги в команді Зеленського?

- Судячи з того, що я бачу з засобів масової інформації, то називають Сергія Лещенка одним з тих людей, хто сприяв кампанії, щоб збити Трампа, адже фактично завдання атаки на Пола Манафорта було завданням знизити електоральний рейтинг Трампа. Мовляв, дивіться, у Трампа начальник штабу Пол Манафорт, він працює на росіян, Трамп працює на росіян, і ще Пол Манафорт отримував брудні гроші у Партії Регіонів. Відповідно, Сергій Лещенко був рупором цієї кампанії. Звісно, в оточенні Трампа хочуть зрозуміти - це було особисте бажання пана Лещенка або ж це була спланована кампанія, зокрема, інспірована самими ж американцями, демократами для того, щоб використовувати Україну як проблему для Америки?

Справа в тому, що в Америці часто були скандали, які починалися за межами країни. Наприклад, в 1983 році був скандал "Іран-контрас", який створив дуже багато проблем для адміністрації Рейгана. Тоді, нагадаю, адміністрація Рейгана хотіла продавати зброю нікарагуанським повстанцям, які воювали з комуністами. Але для того, щоб ці гроші якось замаскувати, то продали зброю Ірану, а на отримані нафтодолари купували зброю для контрас. Коли це стало відомо, то призвело до відставок в адміністрації Рейгана тощо. Це був величезний скандал. Тому це інструментарій у США - використовувати проблему в якійсь країні, яка стосується Америки і далі її розкрутити в місцевих ЗМІ, які, до речі, дуже поляризовані. У них же "Нью-Йорк Таймс" - це демократи, а "Фокс Ньюс" і якісь інші компанії - проти. Тому коли у нас говорять, що у нас журналісти заангажовані, то в Америці це набуває ще більш жорстких форм.

- А ви особисто в яку версію з Лещенком більше вірите чи вважаєте реальною?

- Вважаю, що історія з опублікуванням чорної каси Партії Регіонів з акцентом на прізвище Манафорт - це був запланований захід, націлений на те, щоб зменшити електоральні шанси Трампа перемогти на виборах в США. Це не було випадковістю.

- Чи не зіпсує тепер ця історія відносини зі Штатами?

- У нас зі Штатами відносини від цього не залежать. Це питання того, що окремі особи в Україні хотіли погратися в більшу міжнародну політику. До речі, в інтернеті є аудіозапис особи з голосом, схожим на голос Артема Ситника, яка прямо комусь розповідає, що, публікуючи дані по Манафорту, ми хотіли підіграти Хілларі Клінтон, щоб вона стала президентом США. Я думаю, і ви це висвітлювали.

- Це ганьба, якщо так і було.

- Це реальність. Думаєте, в Америці все чисто, чесно і добре? У них був вотергейтський скандал, коли президент Ніксон давав вказівки спецслужбам прослуховувати штаб-квартиру партії демократів. Тоді це закінчилося відставкою Ніксона і величезним вотергейтським скандалом.

Треба, щоб і в Україні від заяв журналістів доходило до справ, до відставок - тоді і у нас буде як в Америці. Тобто ніхто і ніколи при владі не повинен відчувати себе безкарним. Це рецепт правильної демократії.

Новости партнеров

Загрузка...

Читайте також

Чотири Зеленських, кандидат-прибиральниця і повний треш в "сірій зоні": як триває парламентська кампанія на Донбасі

Апостроф розібрався в особливостях політичної боротьби за голоси жителів прифронтового Донбасу

Зеленський увійде в історію України, якщо поборе одну з головних мафій країни - Агія Загребельська

Про підводні камені в роботі Антимонопольного комітету України апостроф розповіла колишній уповноважений АМКУ Агія Загребельська

"Хімічна люстрація": чи зможе Зеленський заново очистити владу

Володимир Зеленський має намір піддати люстрації своїх же соратників

Новости партнеров

Загрузка...