17 листопада 2014 року в Брюсселі відбулося засідання Ради Міністрів закордонних справ ЄС. Резолюція за його результатами, як і очікувалося в українському експертному середовищі, не стала сенсаційною.

Україна перед проведенням засідання Ради ЄС вкотре наголошувала на потребі введення нових санкцій проти Росії, проте відповідне рішення не було прийнято. Продовжують наполягати на посиленні обмежень проти Росії лише 6 держав, які традиційно вважаються друзями України, – Польща, Литва, Латвія, Естонія, Велика Британія та Швеція.

Напередодні події високий представник ЄС у питаннях зовнішньої та безпекової політики Федеріка Могеріні заявляла, що питання України буде в центрі уваги засідання Ради ЄС. Водночас вона сказала, що обговорюватиметься три паралельні шляхи вирішення ситуації – санкції (проте, за її словами, вони не є основною метою), з іншого боку – реформування України та пошук нових інструментів у переговорах ЄС – Росія. Втім останнього в резолюції не згадали, що свідчить про відсутність спільного бачення з цього приводу серед держав-членів ЄС.

Заключний документ складається з 11 пунктів та торкається виключно питання врегулювання ситуації в Україні. Проте з рішення ЄС випливає, що подальший розвиток можливий, якщо міститиме два паралельних елементи. Перший – це мирне врегулювання на Сході, інший, не менш важливий, – проведення реформ.

Мирне врегулювання

Європейський Союз вкотре підкреслив свою відданість міжнародному праву та закликав сторони конфлікту неухильно дотримуватися положень Мінського протоколу.

Рада ЄС підкреслила неправомірність «виборів», що відбулися в так званих ЛНР/ДНР 2 листопада. Більше того, у резолюції зазначається, що усім сторонам конфлікту потрібно сприяти проведенню позачергових місцевих виборів відповідно до українського законодавства, як це передбачено Мінським протоколом.

У зв’язку з цим Євросоюз вирішив розширити список осіб, які підпадуть під дію санкцій. Конкретні пропозиції мають підготувати Європейська Комісія спільно з Європейською службою зовнішньої діяльності до наступного засідання Ради міністрів.

Розширення санкцій саме в такому форматі може, з одного боку, показати Росії, що вона все-таки має шляхи для маневру, а з іншого – покликані досягти ефекту заспокоєння України, адже зрозуміло, що жодних серйозних наслідків на практиці такі обмеження мати не будуть. Тим не менш, в резолюції чітко проводиться лінія на покладення вини за те, що відбувається на Сході України, на Росію. Крім того, в ній міститься заклик до офіційної Москви взяти відповідальність за врегулювання конфлікту на себе.

Глави зовнішньополітичних відомств Євросоюзу закликали сторони активізувати роботу тристоронньої контактної групи Україна – Росія – ОБСЄ, а також забезпечити розслідування катастрофи малайзійського літака MH17. Окрему увагу привернуто до порушення прав кримських татар.

У заключному документі відчувається сподівання на те, що формування уряду нарешті зрушить з мертвої точки питання демократичних змін в Україні, на що постійно звертають увагу посадовці ЄС усіх рівнів. Необхідність проведення реформ проходить червоною ниткою через більшість пунктів резолюції:

• вітаючи Україну з проведенням парламентських виборів 26 жовтня ЄС розраховує якнайшвидшого формування нового уряду України. Новий уряд на переконання ЄС, має віднайти загальнонаціональний консенсус щодо проведення політичних та економічних реформ, включаючи конституційну реформу, децентралізацію, реформу юстиції, боротьбу з корупцією тощо;
• вітаючи початок тимчасового застосування Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, Рада міністрів знову звернула увагу на те, що уряд повинен пришвидшити імплементацію реформ, передбачених положеннями Угоди. ЄС своєю чергою запевняє у фінансовій допомозі на їх реалізацію;
• попри досягнення позитивної домовленості між Україною та Росією від 30 жовтня 2014 року про постачання блакитного палива до України до березня 2015 року, а також реверсного постачання газу з держав-членів ЄС, Рада ЄС зазначає необхідність реформування енергетичного сектору України, зокрема реструктуризації газового ринку.

У день засідання Ради ЄС Міністр закордонних справ України Павло Клімкін та високий представник Європейського союзу у питаннях зовнішньої та безпекової політики Федеріка Могеріні підписали Угоду щодо статусу консультативної місії ЄС з реформування сектору цивільної безпеки України. Для її реалізації, на думку Ради ЄС, необхідна синергія зусиль України, ЄС, ОБСЄ та інших міжнародних гравців. Останній пункт резолюції присвячений саме цьому питанню та необхідності реформування правоохоронних органів.

У цілому рішення Ради ЄС можна вважати нейтральним і таким, що не матиме особливих наслідків для розвитку ситуації на сході України. Розширення санкцій проти так званих «лідерів» ЛНР/ДНР матиме маловідчутний ефект. Водночас певним негативним моментом можна вважати занадто жорстку прив’язку ЄС питання врегулювання на Донбасі до так званих мінських домовленостей. Цілком очевидно, що ані російська сторона, ані контрольовані нею бойовики та терористи не збираються виконувати жодного з підписаних їхніми представниками документів. Проте, вірогідно в силу відсутності узгодженої всередині ЄС та із США позиції щодо доцільності започаткування більш дієвого формату переговорів, зокрема Женевського, в Брюсселі не знаходять нічого кращого, як відштовхуватися від того, що є. Погоджена резолюція – це документ, який мав бути ухвалений, проте вона явно носить проміжний, вичікувальний і несамодостатній характер.