Начальник головного організаційно-мобілізаційного управління Генштабу РФ Василь Тонкошкуров повідомив, що починаючи з весни 2017 року жителів Криму почнуть направляти для несення строкової військової служби за межі півострова. За словами Тонкошкурова, обмеження, згідно з яким кримчан залишали служити на півострові, діяли до 1 січня 2017 року. Теоретично, це означає, що кримчан-строковиків можуть відправити і в "гарячі точки", на зразок тієї ж Сирії. Правда, на думку експертів, до цього справа не дійде, але побігати по просторах Росії призовникам все-таки доведеться.
Окупаційна російська влада буде відправляти жителів Криму для проходження строкової служби у ЗС РФ в різні регіони Росії. Ця практика почнеться вже навесні 2017 року, повідомив начальник головного організаційно-мобілізаційного управління Генштабу РФ Василь Тонкошкуров. "Громадяни, призвані з території Криму, досі направлялися для проходження військової служби до з'єднань і військових частин, які дислокуються в межах півострова, однак ці обмеження діяли лише до першого січня 2017 року", - уточнив пан Тонкошкуров.
Згідно з російським законодавством, на строкову військову службу у ЗС РФ закликають чоловіків у віці від 18 до 27 років. Термін їх служби складає 1 рік. Як пояснив "Апострофу" член Меджлісу кримськотатарського народу, голова правління Кримськотатарського Ресурсного Центру Ескендер Барієв, питання служби кримчан у збройних силах Росії виникло ще в 2014 році. Майже відразу ж після початку окупації чоловікам призовного віку почали надходити повістки у військові комісаріати. Однак, за словами Барієва, до недавніх пір російська сторона діяла дуже обережно, спеціально обумовивши, що кримчани і севастопольці будуть проходити службу виключно на території Криму. "Це передбачив і російський законодавець. У статті 6 Федерального конституційного закону від 21 березня 2014 року говориться, що "громадяни Російської Федерації, призвані на військову службу в Республіці Крим та місті федерального значення Севастополі, проходять військову службу на територіях Республіки Крим та міста федерального значення Севастополя до 2016 року включно". За нашими даними, в збройні сили Російської Федерації в роки окупації було призвано близько 3,5 тисяч кримчан", - пояснив Ескендер Барієв.
Той факт, що досі жителів Криму не відправляли служити за межі півострова, у певній мірі їх розслабив, вважає Барієв. Крім того, люди не хотіли, щоб їхні діти піддавалися адміністративному і навіть кримінальному переслідуванню "за ухилення від служби в армії". "На цьому тлі проводиться активна пропагандистська робота про те, що якби призивали кримчан в українську армію, то вони обов'язково служили на сході України", - зазначив Барієв. Він також повідомив, що в лютому 2016 року була оголошена мобілізація, коли "сотні кримчан у віці від 18 до 50 років без повісток, а іноді насильно були вивезені у військові частини на перепідготовку".
Схожі процеси, до речі, відбувалися і в серпні 2016 року. Нагадаємо, у ці дні посилилася напруженість між Росією і Україною в зв'язку з заявою російського ФСБ про затримання нібито групи українських диверсантів поблизу адміністративного кордону між окупованим півостровом і Херсонською областю. Тоді в російську армію також набирали резервістів. За даними ЗМІ, на території Криму військовими зборами були охоплені 500 осіб. Уже тоді жителі Севастополя сприйняли дії окупаційної влади без особливого ентузіазму. Жінки скаржилися, що їх чоловіків викликали повісткою у військкомати і негайно відправляли на збори, не дозволяючи навіть зібрати речі. При цьому звучали думки, що простіше не відгукуватися на повістки, які не були вручені прямо в руки призовнику або заздалегідь сплатити штраф за неявку у військкомат.
Як пояснив "Апострофу" Ескендер Барієв, призов у збройні сили РФ на території Криму - це військовий злочин. За словами міністра закордонних справ України Павла Клімкіна, восени минулого року Третій комітет Генеральної Асамблеї ООН ухвалив резолюцію про права людини на окупованому півострові, у відповідності з якою російській стороні заборонено призивати громадян України, які проживають у Криму, на військову службу. Проти цієї практики виступають і кримські татари. "Багато кримськотатарських сімей не бажають, щоб їхні діти служили в російській армії. До нас неодноразово зверталися з питанням, що робити якщо пришлють повістку. Деякі прагнуть відправити своїх дітей вчитися або працювати на материкову частину України, у Польщу або в Туреччину. Проте це не вирішення питання, оскільки вся молодь не може виїхати за межі батьківщини. Наше найближче завдання, проводити серйозну інформаційну кампанію, щоб жителі Криму знали, що їх не мають право призвати у ЗС РФ", - пояснив пан Барієв.
Втім, російська сторона не бажає прислухатися до думки представників міжнародних організацій та корінного народу Криму. Теоретично, якщо кримчан-строковиків будуть відправляти за межі півострова, то вони цілком можуть виявитися, наприклад, в Сирії чи в інших "гарячих точках", де застосування російської армії санкціоновано Радфедом РФ. Тим не менш член комітету з питань національної безпеки і оборони Верховної Ради України і координатор групи "Інформаційний спротив" Дмитро Тимчук сумнівається в тому, що жителів Криму направлять воювати до Сирії. "Росіяни не відправляють "строковиків" в гарячі точки. Досвід Чечні показав, що втрати серед солдатів строкової служби приховати куди важче, ніж серед контрактників. Але подорожувати хлопцям все-таки доведеться. Це ж не Україна, де немає Далекого Сходу і Чукотки. Кримчан це, природно, не втішить, але вони знали на що йшли, коли виступали за приєднання до Росії", - пояснив Тимчук.
Схожої думки дотримується і Ескендер Барієв: "Я не думаю, що кримчан відразу почнуть відправляти в Сирію, але перспектива проходити службу на Кавказі - цілком реальна. Я впевнений, що після весняного призову 2017 року ми почнемо спостерігати появу "незадоволених" кримчан у зв'язку з призовом їх дітей в російську армію". За словами Дмитра Тимчука, для жителів півострова є й інший вихід із цієї ситуації - їхати на континентальну частину України і вступити на службу в ЗСУ, щоб наблизити визволення своєї Батьківщини від окупантів.
