Нові правила поховання в Україні: що дійсно зміниться с 15 березня

В Україні настане "похоронний армагеддон". Саме такими страшними словосполученнями деякі ЗМІ охарактеризували правку нардепа від Радикальної партії Андрія Лозового в Кримінальний процесуальний кодекс країни. Повідомлялося, що з 15 березня українці більше не зможуть поховати своїх родичів без рішення суду про призначення судмедекспертизи, а суди можуть затягувати з такими рішеннями до трьох і більше днів. Відповідно, що весь цей час робити з тілами померлих – невідомо, адже навіть морги без проведення експертиз нібито не зможуть прийняти у себе тіло. Що буде насправді, розбирався "Апостроф".

Шум у медіа спровокувала оновлена 242-га стаття КПК, яку вкупі з іншими змінами до кодексу ухвалила Верховна Рада в жовтні минулого року. Згідно з діючими нормами КПК, у разі смерті людини судмедекспертизу має право призначити "сторона кримінального провадження", тобто слідчий, прокурор або слідчий суддя та суд. З 15 березня у слідчих і прокурорів цю функцію забирають, і експертизу зможуть призначати тільки слідчий суддя або суд після відповідного клопотання "сторони кримінального провадження".

Варто зазначити, що суди будуть призначати експертизу тільки щодо тих трупів, щодо яких відкрито кримінальне провадження, тобто причина смерті людини – насильницька або носить ознаки такої. Якщо людина, наприклад, довго хворіла і померла або розпрощалася з життям з причини похилого віку, ніякої експертизи суди їй призначати не будуть. Відповідно, ніякого колапсу, а тим більше "похоронного армагеддону", в країні не намічається.

Але навіщо взагалі потрібно було позбавляти слідчих права призначати експертизи та вплутувати сюди суддів?

"Це забирає можливість у МВС, у слідства будь-яким чином впливати на просування або розслідування кримінальної справи, - пояснює "Апострофу" помічник лідера "радикалів" Олега Ляшка у Верховній Раді Юрій Федун. – Зараз слідчий ухвалює рішення одноосібно. За новими поправками, слідчих позбавили такої можливості. По суті це правильно. Суддя повинен сам готувати документи, а не чекати флешки від слідчого з оформленими матеріалами. Таким чином, система правосуддя приводиться до нормального вигляду. У всьому світі використовується така процедура".

Прихильники правок запевняють, що позбавлення слідчих права одноосібно відправляти тіла на експертизу ліквідує корупцію в МВС: нібито зараз слідчі направляють на розтин всі трупи покотом, навіть якщо ознак насильницької смерті не спостерігається, але за невелику "подяку" (500-1000 грн) від родичів, які не хочуть, щоб тіло їхнього близького розтинали, експертизу не призначають.

З аргументами "радикалів", з одного боку, можна погодитися, але подібне нововведення в перспективі може обернутися новими корупційними ризиками.

По-перше, "подяку" доведеться заносити вже не слідчому, а судді, щоб той відмовив у призначенні експертизи. Крім того, істотно схема не змінюється, оскільки за невелику фінансову мотивацію слідчого можна буде попросити не клопотатися перед суддею про проведення експертизи.

По-друге, збільшується навантаження на суддів і самих слідчих: судді необхідний буде додатковий час, щоб розглянути клопотання слідчого про проведення експертизи, а слідчому – додатковий час, щоб таке клопотання скласти і занести в суд. За новими нормами КПК, на все про все у судді буде п'ять днів. Хоча судді й обіцяють, що поставлять таку роботу на потік, але гарантій все ж ніяких. Де весь цей час повинен перебувати труп – загадка.

"Якщо людина вмирає природною смертю, потрібно викликати медиків, які констатують смерть, і поліцію, яка складає протокол огляду трупа. Але якщо у поліції з'являться підозри, що людина померла насильницькою смертю, вони повинні виписати направлення, щоб труп відправили в морг і там судмедекспертами було проведено розтин, - розповідає "Апострофу" механізм процедури працівник одного з харківських ритуальних агентств Костянтин Бувайло. – Але тепер, наскільки я розумію, поліція вже не зможе направляти трупи в морг на експертизу і буде чекати на сигнал суддів. Виходить, тіло повинно залишитися вдома. А якщо труп знайшли на вулиці? Він повинен лежати там п'ять днів, поки суд не винесе рішення?"

У МВС запевняють, що до такого, звичайно, не дійде, і слідчі з судмедекспертами в моргах знайдуть спосіб домовитися і прийняти тіло покійного. Ну а якщо не домовляться слідчі, з моргами доведеться домовлятися вже родичам померлих. І, очевидно, не за "спасибі". Чи не за "спасибі" вирішувати питання з суддею, щоб рішення про проведення експертизи було ухвалене якомога швидше.

Нарешті, правки до статті 242 суттєво зачіпають й інтереси живих людей. Так, згідно з переліком пунктів, за якими може бути проведена експертиза, крім встановлення причин смерті, експертиза може проводитись для встановлення тяжкості й характеру тілесних ушкоджень". Іншими словами, якщо людину побили чи сталося зґвалтування, експерт повинен встановити тяжкість і характер тілесних ушкоджень". Але у випадку з тим же зґвалтуванням, коли від швидкості проведення експертизи багато в чому залежить упіймання злочинця, затягнути з висновками експерта на цілих п'ять днів означає знизити до мінімуму шанси на розкриття злочину.

Сам автор гучних правок Андрій Лозовий запевняє, що розповіді про "похоронний армагеддон" – це "брудна, мерзенна, проплачена кампанія".

"Це все вигадки з метою дискредитації нашої політичної сили, - заявив Лозовий. – Це вигадали з метою завалити мою антикорупційну правку, яка обмежує строки слідства і таким чином забирає у силовиків на місцях можливість штучно затягувати розгляд кримінальних проваджень".

Дійсно, укупі з правками до статті 242 КПК Андрій Лозовий вніс, а парламент схвалив зміни щодо строків досудового розслідування, істотно скоротивши їх. Проти таких нововведень неодноразово висловлювалися правоохоронці всіх мастей. Але справа в тому, що сам Лозовий публічно поки не зважився розставити всі крапки над "i" та розповісти, як буде працювати оновлена 242-га стаття КПК. Замість цього, нардеп пропонує дочекатися 15 березня і все побачити самим.