Велика палата Верховного суду України поставила крапку в питанні, яке хвилювало сотні тисяч пенсіонерів із числа переселенців: чи мають право чиновники припиняти виплату пенсій, якщо переселенець за фактом не живе на підконтрольній території Україні. Згідно з рішенням української Феміди, позбавити пенсіонера виплат, навіть якщо він повернувся жити в окупацію, працівники Пенсійного фонду не можуть. Що буде означати рішення Верховного суду для простих українців і чи доведеться державі шукати додаткові кошти для виплат пенсій, розбирався "Апостроф".
Зразкове рішення
Фабула судової тяжби наступна: чиновники бахмутського управління Пенсійного фонду в квітні минулого року призупинили виплату пенсії позивачу-переселенцю на підставі так званих "списків СБУ". Нібито Служба безпеки повідомила в Пенсійний фонд, що позивач перетнув лінію розмежування, повернувся жити на окуповану територію, а значить, ніякий він не переселенець і отримувати пенсію не має права. Така опція дійсно передбачена постановою Кабміну №365 від 8.06.2016.
У січні 2018 року позивач звернувся до Донецького окружного адмінсуду, щоб оскаржити рішення Пенсійного фонду. Там вирішили відразу передати справу до Верховного суду, щоб її розглянули як зразкову, адже в Донецькому окружному адмінсуді на той момент накопичилося 226 подібних справ. У травні колегія суддів Касаційного адміністративного суду винесла рішення – позбавлення переселенця пенсії не є законним.
Аргументи Верховного суду були залізними. По-перше, сам статус внутрішньо переміщеної особи не може звужувати обсяг конституційних прав громадянина України, а навпаки – дає йому додаткові права: доступ до житла, спеціальних адресних держпрограм, правової допомоги. По-друге, питання пенсійного забезпечення регулюються виключно законами України (так записано в Конституції), а не підзаконними актами Кабміну. А в законі "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" нічого не сказано про те, що виплати можна призупинити через "проведення верифікації за списками СБУ". Нарешті, згідно з конституційними принципами, держава зобов'язана гарантувати право на виплату пенсії незалежно від того, де проживає громадянин.
Однак чиновників Пенсійного фонду не влаштувало таке рішення, і вони подали апеляційну скаргу у Велику палату Верховного суду. Перегляд справи закінчився на початку вересня, але постанова залишилася без змін.
Закон вище постанов
А тепер – що це означатиме на практиці. Стаття 49 закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування" передбачає лише кілька "залізних" випадків зупинки виплат: якщо пенсію призначили на підставі недостовірних документів, якщо пенсію не забирали шість місяців або якщо пенсіонер помер. До 2009 року виплати могли скасувати, якщо пенсіонер виїжджав жити за кордон, але потім Конституційний суд визнав, що ця норма суперечить головному закону країни.
"Таким чином, припинення виплати пенсії переселенцям з будь-якої причини, яка не передбачена законом, наприклад, на підставі якихось списків або постанов Кабміну, є незаконною, і суди мають подібні позови пенсіонерів задовольняти", - пояснює "Апострофу" старший стратегічний юрист благодійного фонду "Право на захист" Олег Тарасенко.
Щоправда, та обставина, що пенсіонери з числа переселенців стануть вигравати в судах справи, ще не означає, що місцеві органи Пенсійного фонду відмовляться від практики "напівзаконного" призупинення виплат. Розрахунок очевидний: далеко не кожен пенсіонер піде в суд. Якщо піде – пенсія повернеться, а якщо ні...
"Одним із очікуваних ефектів зразкового рішення є те, що органи державної влади повинні про нього дізнатися і усунути системні порушення у своїй роботі. Але поки що, на жаль, порушень стає тільки більше", - додає Тарасенко.
Втім, за словами координатора організації "Донбас-SOS" Ольги Гвоздьової, Кабміну все ж доведеться переглянути свій підхід до пенсійного забезпечення переселенців. Так, влітку цього року Київський апеляційний адміністративний суд скасував норму урядової постанови №365, яка прив'язувала виплату пенсії до перевірки місця фактичного проживання переселенця.
"Після цієї апеляції було вже близько 3,5 тисяч позовів щодо пенсій від переселенців. Уявіть собі, яке це навантаження на судову систему, - зазначає Гвоздьова. – Уже накопичилася така критична маса судових позовів – виграшних для переселенців і програшних для держави, що Мінсоцполітики та Пенсійний фонд повинні замислитися над новою системою. І Мінсоцполітики, за нашою інформацією, вже прописує новий проект".
Що зміниться
Але навіть якщо убрати за дужки теорію, що державі невигідно годувати людей з територій, звідки не йдуть відрахування до бюджету, логіку Кабміну зрозуміти можна: органів української влади в ОРДЛО немає, відповідно, як дізнатися, живий пенсіонер або помер, щоб на законних підставах припинити виплати йому? Адже для цього і потрібно було відзначатися в органах соцзахисту.
"Наприклад, якщо людина вмирає на підконтрольній території, то ми про це відразу дізнаємося, органи Пенсійного фонду інформуються органами РАГСу – і припиняється виплата пенсії. А якщо людина на непідконтрольній території померла, то як про це дізнатися?" – засмучувався в інтерв'ю "Апострофу" міністр соціальної політики Андрій Рева.
Правозахисники запевняють, що процедура вже існує і влада її успішно практикує.
"Усі соцвиплати переселенцям проводяться через картки "Ощадбанку". І в "Ощадбанку" раз на шість місяців людина проходить ідентифікацію, підтверджуючи своїм обличчям і документами, що вона жива. Цю процедуру якраз і придумали для тих людей, які виїжджають, щоб за них не забирали пенсію родичі, щоб не було "мертвих душ". Ця процедура вирішує всі проблеми, і її цілком достатньо", - говорить "Апострофу" голова Всеукраїнської асоціації переселенців Катерина Брюханова.
Правда, ідентифікація в "Ощадбанку" також має ознаки дискримінації, адже звичайні пенсіонери, які переселенцями не є, таких перевірок не повинні проходити.
Припустимо, у воєнний час без ідентифікації дійсно не обійтися. Але навіщо обмежуватися лише одним рівнем перевірки, коли можна придумати їх кілька? Так, за даними агентства ООН у справах біженців, влітку 2016 року 1,2 мільйона осіб з окупованих територій отримували пенсії в Україні, а за два роки, завдяки "ефективній" роботи Мінсоцполітики, кількість пенсіонерів зі статусом ВПО, що справно отримують виплати, скоротилася до 477 тисяч. Очевидно, що зразкове рішення Верховного суду стане каталізатором зростання виплат, які раніше не зовсім законно були припинені.
"Адже у людей з'явиться впевненість у прогнозованості результатів: Верховний суд сказав своє слово, значить, місцеві суди в аналогічних справах будуть виносити позитивні рішення. Плюс скоротяться терміни розгляду справ і складність їх розгляду, адже, як правило, такі справи розглядаються без виклику сторін, а значить, людині не потрібно буде їздити до суду", - резюмував Олег Тарасенко.
Але чи вистачить в уряду грошей заплатити пенсіонерам за всіма позовами, які прогнозовано зваляться на суди? Вистачить! Якщо їх не платити.
"Це зразкова справа. І якщо хтось у цій справі подасть до суду, то вона буде застосовуватися, але... Позиція і політика в наступному: на окупованих територіях Україна не має фізичної можливості доставляти пенсію та соціальну допомогу. Це нереально. І будь-яке рішення будь-якого Верховного суду не пояснює, як українській владі це робити", - заявив "Апострофу" віце-прем'єр Павло Розенко.
