4 листопада у сепаратистських та кремлівських Telegram-каналах повідомили про те, що бойовики біля Петрівського запустили в небо сигнальну ракету, повідомляючи про готовність до розведення військ. Однак розведення не відбулося. Це була чергова гра на російську аудиторію, оскільки напередодні бойовики обстрілювали українські позиції, чим зривали домовленості. Насправді ж відведення може використовуватися терористами для подальшої повзучої окупації нашої території, а для української армії у деяких випадках воно означатиме відступ на гірші позиції. Таку думку висловив "Апострофу" військовий оглядач Михайло Жирохов.
Про невигідні позиції
Розведення сил біля Петрівського спочатку було заплановане на 4 листопада – це було погоджено з обох боків. Але оскільки 30 жовтня та 1 листопада були обстріли, наша сторона в особі міністра оборони заявила, що за умови збереження режиму тиші протягом 7 діб, відведення відбудеться 8 листопада."Інша сторона" наполягала на тому, що розведення треба було робити вже 4-го, незважаючи на обстріли. Тому вони зробили постріл білою сигнальною ракетою, аби продемонструвати на камери російських телеканалів, що вони готові до розведення. Це дає їм змогу звинуватити Україну в тому, що вона не виконує свої домовленості. Обстріли у будь-якому разі десь та будуть. Але 8-го може скластися така ситуація, що ми матимемо готовність відводити, а вони цього не захочуть – будуть вимагати перемовини, аби узгодити наступну дату. Я не дуже розумію суть цього відтягування.
На кількох ділянках українські військові перебувають у невигідній для себе позиції, наприклад, біля Широкино. Воно знаходиться у низині - утримувати його було дуже важко та й незрозуміло, для чого це робилося. Скоріш за все, за принципом – раз уже взяли, то потрібно утримувати. Але більш ніде по всій лінії фронту немає такої ситуації, яка була б нам зовсім стратегічно невигідна.
Про настрої в населених пунктах
Золоте-4, яке ми взяли 2016 року, можна було б утримувати. Позиції біля Петрівського теж буде не вигідно залишати. Саме Петрівське перебуває під окупацією, а панівні висоти довкола знаходяться під нашим контролем. Тому відведення у Петрівському є дуже важливим для супротивника, бо вони займуть ці панівні висоти. Там степ і таких вигідних позицій не дуже багато, тому кожна з них на вагу золота. Ми зараз не знаємо точно, які настрої панують серед населення Петрівського. Те, що пан Сергій Сивохо каже, що він це знає, - то все, м'яко кажучи, брехня.
У Станиці Луганській на одній із вулиць, які потрапили під розведення, знаходиться будинок АТОвця, який воював у 2014-2015 роках. Йому місцеві говорять – вам потрібно звідси від'їжджати. А він каже – це моя земля, я тут залишуся і, якщо потрібно, тут і помру. У Станиці Луганській й до 2014 року настрої були проросійські. Я там особисто бував, і вони відрізнялися навіть від сіл поблизу. Села були україномовні, а Станиця Луганська – повністю російськомовна, зорієнтована на Росію. І за 5 років війни там нічого не змінилося. Після розведення місцеве населення зривало українські прапори, прибували так звані представники ЛНР – дивитися "свої нові позиції". Це те, що вже відбувається на так званих демілітаризованих зонах.
У Золотому-4 поки що такого немає – місцеві поки не зрозуміли, що відбулося. Але це лише питання часу. Тиждень-два – і там буде таке саме. Бо у Золотому-4 із проукраїнськими настроями теж не дуже добре. Якщо ви подивитеся виступи, коли з місцевими мешканцями зустрічався президент Володимир Зеленський або інші їхні масові заходи, то побачите, що там присутні лише жінки. Чоловіків на фото та відео немає – вони воюють "на тому боці".
Про можливі дії бойовиків
Але якщо вже прийняте таке політичне рішення про розведення, то українській армії треба готувати нові фортифікаційні споруди на місці своїх майбутніх позицій. Є ще такий момент, що з того боку фронту до розведення зовсім не готуються. Навпаки – є такі неофіційні свідчення місцевих мешканців, що зараз починається концентрація військ саме на напрямках майбутнього розведення. Я б не дуже здивувався, що коли все-таки буде зустріч у нормандському форматі, відбудеться локальне загострення. Та само було і в лютому 2015 року, коли Дебальцево воювало, а на цьому фоні йшли мінські перемовини. На думку Володимира Путіна, якщо це спрацювало з Петром Порошенком, то спрацює і з нинішнім президентом.
Отже, є великий ризик, що розведення буде продовженням повзучої окупації. Бойовики зараз вішають собі наліпки СЦКК - Спільного центру контролю за припиненням вогню. Раніше він був українсько-російський, але з 2017-го росіяни вийшли з нього, їхнє місце зайняли так звані ДНР та ЛНР. Але Україна не визнає їхньої участі у СЦКК, вони самі все вирішили замість росіян, вивішують блакитний прапор із білими літерами, мовляв, ось ми знаходимося у якості буферу між сторонами.
До речі, із приїзду російського депутата Олексія Журавльова зробили бурю у склянці води. Він відвідував Золоте-5, яке знаходиться під контролем бойовиків і цього разу не підпадає під розведення. Відведення у Золотому-5 відбудеться під час наступного кроку. Тож приїзд депутата російської Держдуми на окупований Донбас було б новиною 2014 року.
