Мінсоцполітики підготувало українцям революцію лікарняних. На сайті відомства з'явився проект закону "Про оптимізацію функцій Фонду соціального страхування України", згідно з яким, оптимізувати будуть не чиновників (їх то якраз буде більше), а лікарняні виплати українцям. Згідно з документом, домогтися матеріальної допомоги від держави в разі тимчасової втрати працездатності буде не просто. Який "сюрприз" готує нам влада - з'ясовував "Апостроф".
Роботодавець платить більше
Отже, згідно з проектом закону, перший "сюрприз" отримають роботодавці. Зараз, за чинним законом "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування", допомога по тимчасовій непрацездатності виплачується Фондом соціального страхування (ФСС), починаючи з шостого дня перебування на лікарняному. Перші п'ять днів оплачує роботодавець. Цю норму хочуть змінити і зобов'язати роботодавця оплачувати не перші 5, а перші 10 днів лікарняного. ФСС буде включатися тільки з 11 дня тимчасової непрацездатності. Таким чином, сотні тисяч лікарняних, оформлених через, наприклад ГРВІ, яке протікає в середньому від 7 до 10 днів, державою оплачуватися просто не будуть.
За словами заступника голови Федерації профспілок України Олександра Шубіна, таке нововведення може вдарити по доходах українців.
"Ми повинні розуміти, що роботодавець, найімовірніше, буде шукати джерела виплати лікарняних засобів в тій же статті витрат, з якої він фінансує заробітні плати працівників, тобто з фонду оплати праці. Якщо роботодавцю потрібно буде більше коштів витрачати на оплату лікарняних, природно, це негативним чином буде позначатися щонайменше на темпах зростання заробітної плати, якщо не в цілому на її обсязі", - пояснив "Апострофу" Шубін.
Крім того, екс-міністр соціальної політики України Павло Розенко вважає, що це призведе до ще більшої тінізації економіки.
"Виходить абсурдна ситуація: роботодавець за працівника платить в ФСС внески. Для чого він платить? Для того, щоб при настанні страхового випадку Фонд відшкодовував страхові виплати. Але виходить так, що роботодавець буде платити до Фонду, а потім, коли його співробітник захворіє, він буде платити ще й співробітникові. Виходить, подвійне оподаткування, - каже "Апострофу" Розенко. - У стані економічної кризи додатково вводити навантаження на бізнес і підприємства, які ще хоч якось виживають - це призведе до ще більшої тінізації економіки".
Працівник отримує менше
Наступний "сюрприз" законопроекту стосується вже найманих працівників. Зараз оплата лікарняного відбувається в залежності від страхового стажу працівника за такою схемою:
- 50% середньої заробітної плати - страховий стаж до 3 років;
- 60% середньої заробітної плати - страховий стаж від 3 до 5 років;
- 70% середньої заробітної плати - страховий стаж від 5 до 8 років;
- 100% середньої заробітної плати - страховий стаж понад 8 років;
Ці норми і планується змінити. Щоб отримати половину середнього доходу, потрібно мати страховий стаж до 5 років. 60% доходу - від 5 до 10 років стажу, 70% доходу - від 10 до 15 років стажу, 80% доходу - від 15 до 20 років, а для оплати лікарняного за середнім доходом на 100% потрібно буде мати в запасі більше 20 років страхового стажу.
Таким чином, якщо законопроект буде схвалений, ФСС значно скоротить свої витрати і розмір виплат по кожному конкретному лікарняному також знизиться.
А це вже може загрожувати колективному здоров'ю українців.
"Тут питання - яким чином це позначиться на здоров'ї населення, оскільки у працівника вже буде дилема: йти на лікарняний або залишатися на робочому місці. Адже якщо, пішовши на лікарняний, працівник отримуватиме тільки половину зарплати, то для нього виникне питання: так, а можливо з якоюсь нежиттю або, як здається працівнику, незначними симптомами, ходити на роботу? А зараз ми живемо в умовах коронавірусу і не варто про це забувати", - підкреслив Олександр Шубін.
Лікарі під мікроскопом
Ну і, звичайно ж, не забули про "подарунок" для лікарів. Проектом закону передбачено створення інституту страхових експертів-лікарів, які будуть уповноважені перевіряти обґрунтованість видачі лікарняних листів в медустановах країни. З одного боку, це не так погано. Адже дійсно не рідкість, коли лікарняні лікарі виписують по знайомству "за шоколадку", навіть якщо працівник об'єктивно не потребує відлучення від роботи. Але! Законопроект передбачає стягнення виплаченої суми лікарняного особисто з лікаря, який, на думку страхових експертів-лікарів, видасть необґрунтований лікарняний лист.
Очевидно, що подібна норма, якщо буде ухвалена, значно скоротить кількість лікарняних в країні. Адже перед лицем небезпеки заплатити за "не такий" лікарняний зі своєї кишені лікар 100 разів подумає, перш ніж звільнити пацієнта від роботи. Навіть в тих випадках, коли пацієнта об'єктивно необхідно відправити на лікарняний.
"Ніхто ж з контролюючих органів не сидить на прийомі у лікаря і не бачить, в яких станах бувають пацієнти, - пояснює "Апострофу" сімейний лікар Владислав Ващенко. - Наприклад, є діагноз "посттравматичний стресовий розлад". До цього діагнозу контролери можуть причепитися: ой, як це доктор сказав йти на лікарняний? Але коли ти бачиш людину, яка перенесла стрес, у неї високий тиск, запаморочення, апатія, що переходить в депресивний синдром, як таку людину можна допускати до роботи? Тим паче, якщо він, наприклад, водій або обіймає посаду, при якій необхідна концентрація уваги. І добре, якщо у лікаря ФОПа всі пацієнти контрольовані, а в державних установах по 50-60 осіб на день проходить через одного сімейного лікаря. Таке відчуття, що додали лікарям заробітну плату і тепер хочуть її повернути назад. Лікарів зараз і так мало, але скоро їх взагалі не буде".
"Сюрприз" для ФСС
До речі, проект закону передбачає змінити і структуру управління ФСС. Зараз Фондом керують профспілки, роботодавці і держава. З цього тріумвірату планується фактично виключити профспілки і роботодавців, залишивши тільки державу.
"У ВР було зареєстровано кілька законопроектів, які пропонували розглядати страхові фінанси, як фінанси державного бюджету. Бюджет планується щороку, гроші розподіляються залежно від необхідності. І тут є побоювання, що це перший крок до того, щоб спочатку кошти Фонду зробити частиною бюджетних коштів, а потім їх розподіляти щороку в залежності від можливостей державного бюджету. І ми можемо прийти до того, що в якомусь році виявиться, що на лікарняні у нас взагалі немає грошей", - нарікає Олександр Шубін.
Економія на українцях
Наївно було б думати, що автори законопроекту не розуміють всіх ризиків документа. В такому випадку, навіщо на це йдуть? Насправді, відповідь проста і логіку запланованих законодавчих змін зрозуміти можна - банально немає грошей.
По-перше, пандемія коронавірусу спровокувала бум лікарняних виплат. За даними ФСС, в грудні 2019 року виплати за лікарняними склали 0,9 мільярда гривень в той час, як в грудні 2020 року (коли коронавірус вже на повну лютував в країні) лікарняні виплати були вже 2,4 мільярда гривень.
По-друге, в ФСС прогнозують, що через звільнення деяких категорій ФОПів від виплати ЄСВ, в 2021 році Фонд недоотримає 746 мільйонів гривень. А саме відсоток від ЄСВ (9,5%) - основне джерело наповнення бюджету Фонду соціального страхування.
Вже зараз доходи ФСС від ЄСВ не покривають на 100% витрати Фонду.
"У березні цього року необхідність у витратах Фонду склала 2,7 мільярдів гривень, у той час як надходження від частини ЄСВ за цей же місяць склали менше 2,4 мільярдів гривень", - скаржаться у Фонді соціального страхування.
У такій ситуації немає нічого дивного, що держава намагається відчайдушно економити.
"Ситуацію можна порівняти з тим, коли в родині немає грошей, і замість того, щоб влаштовуватися ще на одну роботу або шукати додаткові джерела доходів, думають куди б дідуся сплавити. Всі країни стикаються з труднощами в зв'язку з ковідом, але, як правило, державний бюджет допомагає дотаціями. У нас же мова йде про урізання. При чому не тимчасове, а системне", - нарікає Олександр Шубін.
Щоб "розрулити" критичне становище справ в ФСС, за словами Павла Розенка, слід було б для початку збалансувати бюджет, а не вирішувати проблему за рахунок роботодавців, працівників і лікарів.
"Бюджет ФСС з якогось дива затверджений урядом, як бездефіцитний. Не передбачено практично ніяких серйозних дотацій з боку державного бюджету. Тому ж Пенсійному фонду державний бюджет дає близько 200 мільярдів гривень, а ФСС, який також залежить від зарплатних відрахувань, залишився без дотацій. Спланували абсолютно нереальний бюджет і тепер маємо колосальну проблему, яка вже сьогодні реально б'є по кожному українцю", - резюмував екс-міністр соціальної політики.
