На 50 тисячах гектарів Чорногірських і Ґорґанських масивів Карпат розкинувся мальовничий Карпатський національний природний парк (КНПП), найстаріший та один з найбільших природних парків України. Тут розміщена найвища точка країни — гора Говерла, а також протікають річки Прут та Чорний Черемош.
Унікальність та важливість такого парку важко переоцінити. Зокрема, за словами заступника директора КНПП Олександра Киселюка, на заповідних територіях парку залишилися осередки первинного ялицевого, букового та смерекового лісу, який протягом віків не знав впливу з боку людини. Однак цьому природному заповіднику загрожує небезпека. Звідки вона виходить, читайте у матеріалі "Апострофа".
"Австрійський знавець, який одного разу попав у наш праліс на екскурсію, сказав, що така ділянка ялицевого пралісу в Європі є тільки в Австрії – невелика ділянка. Він був вражений, що таке можливо біля населеного пункту", – згадує Киселюк.
Окрім збереження близько 2500 гектарів пралісів, парк виконує іншу важливу функцію із захисту тварин. Тут зареєстровано 188 видів хребетних та 600 видів безхребетних тварин – багато з них занесені до Червоної книги, а деякі зустрічаються лише на території парку.
Раз на рік у парку проводиться масштабне спостереження за всіма представниками наземної фауни. Так, спільно з американським фондом «Global Conservation» парк досліджує тварину, яка зникла на більшій частині Європи – норку європейську. Наразі зусиллями колективу популяція цієї червонокнижної тварини на території КНПП у доброму стані.
Очевидно, що це заповідне середовище та його мешканці потребують захисту. Особливо зараз, коли українська природа зазнає шкоди, від якої оговтуватиметься десятиріччями. За прогнозами, відновлення степів на півдні України займе щонайменше 50 років, а деякі природні парки можуть бути втрачені повністю. Війна зачепила близько 900 природоохоронних територій: одні з найвідоміших – Асканія-Нова та Чорноморський біосферний заповідник – опинилися під загрозою зникнення через війну. З високою ймовірністю ми втратимо національний парк «Святі Гори», розташований вздовж річки Сіверський Донець.
В Україні вже близько 3 млн гектарів лісу були охоплені війною від початку повномасштабного вторгнення, а під окупацією залишається ще 567 тисяч гектарів. Саме тому парки, які залишаються далеко від лінії фронту, потребують особливої уваги. А запорукою збереження та успішності парку є ефективне керівництво.
Чим живе Карпатський національний парк
З 2013 року директором "Карпатського" є Володимир Слободян. За неповні 10 років під керівництвом Слободяна парк зробив якісний ривок у своєму розвитку.
"У нас станом на 2013 рік було всього лише п’ять туристичних маршрутів та кілька еколого-пізнавальних стежок. Тепер їх протяжність становить близько 300 км", – каже Слободян в інтерв’ю "РБК-Україна".
Парк також навчився успішно співпрацювати з громадою та місцевими підприємцями. Зокрема, за підтримки бізнесу було розширено вольєрне господарство парку, де вдалося звести новий реабілітаційний центр птахів.
На території КНПП відкривають нові музеї, такі як "Парк природи Карпат" у Поляниці. І найголовніше, за словами директора парку, що такі атракції не створюють навантаження на природне середовище. "Для облаштування усіх стежок застосовувалися геошурупи, тобто ці стежки підняті над незайманою територією дикого Карпатського лісу, що жодним чином не завдало шкоди довкіллю", – пояснює Слободян.
Директор КНПП Володимир Слободян на горі Піп Іван (фото: РБК-Україна)
До розвитку парку долучаються й авторитетні міжнародні організації. Окрім вищезгаданої Global Сonservation, Карпатському нацпарку допомагає Франкфуртське зоологічне товариство, яке бере участь у реконструкції приміщень парку. За підтримки міжнародних партнерів здійснюється впровадження системи "смарт-патрулювання", які дозволяють фіксувати зміни у природі у режимі онлайн.
Позитивні зміни у парку відзначають міжнародні експерти. У 2014 році Карпатський НПП увійшов в ТОП-100 кращих парків світу, а напередодні війни міжнародна компанія Save on Energy визнала "Карпатський" найкращим парком у Європі.
Такому успіху не перешкоджає навіть певна невизначеність статусу директора КНПП. Адже більшість часу на керівній посаді в парку Слободян провів у статусі "виконуючого обов’язки". "У 2013 році зі мною було підписано контракт на один рік, а потім його продовжили ще на три роки. Тобто, у загальному підсумку я працював на контрактній основі чотири роки, а на сьогоднішній день я уже п’ять років "виконуючий обов’язки", – зазначає він.
Тим не менш, за його словами, увесь цей час "Карпатський" розвивається, адже у парку сформувався згуртований та відданий колектив. "Хоча я сам не місцевий, але за стільки років роботи в парку мене сприймають за свого. Інколи колеги кажуть жартома, що гуцул не той, хто тут народився, а той, хто згуцулився", – додає директор парку.
Однак останнім часом робота парку ускладнилася, і причиною цьому зовсім не посуха чи негода.
Безпідставні зміни
20 липня на Facebook-сторінці колектив Карпатського НПП звернувся до громадськості. Причина – спроби Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів змінити керівника парку.
"Зважаючи на відсутність будь-яких претензій до діючого директора, який вже близько 10 років віддано та ефективно працює на благо збереження цінних природних комплексів парку і вболіває за успішне виконання завдань і сталий розвиток прилеглих територіальних громад, вважаємо таке рішення Міндовкілля безпідставним, недемократичним та недоцільним, а особливо в період воєнного стану", – заявили працівники КНПП.
Цьому передували спроби обрання керівника парку через конкурс. Але з 2019 року комісія Міндовкілля проводила їх безрезультатно. До того ж кандидатів, яких висував колектив парку, або відсторонювали, або просто не допускали до участі. Під час одного з конкурсів близько 60 працівників парку навіть поїхали до Києва висловити сумніви у прозорості виборчих процедур, бо комісія міністерства підтримувала кандидатуру особи з "корупційним слідом".
Акція колективу КНПП під час виборів директора парку у 2019 році (фото: Галицький кореспондент)
Словом, спроби зміни керівництва парку через конкурси зазнали невдачі. Проте нині воєнний стан несподівано відкрив інші можливості – призначення директора в обхід конкурсних процедур. Хай і так, скажуть одні. Не до конкурсів нині. Але ж справа в тому, що Міндовкілля пропонує вкрай суперечливих кандидатів.
Першим з них став Сергій Кузько, який декілька разів подавався на конкурс. Однак його щоразу не допускали до участі у зв’язку з "відсутністю стажу роботи на керівних посадах".
Завдяки розголосу з боку колективу КНПП обласна влада не стала ухвалювати призначення Кузька, але незабаром Міндовкілля знайшло ще гіршого кандидата – Степана Гошовського, корумпованого ексінспектора державної екоінспекції.
З 2013 року Гошовський постійно перебуває у полі зору правоохоронців, зокрема через торгівлю краденим лісом. Незаконна обробка лісодеревини відбувалася на пилорамі поблизу села Тисів, що неофіційно належала Гошовському. Брикети та дрова люди Гошовського перевозили в Закарпатську область, а в подальшому – за кордон.
Окрім злочинів в лісовій галузі Гошовський причетний також до обігу незаконної тютюнової продукції. Він був частиною угрупування, яке виготовляло контрафактні цигарки з підробленими акцизними марками. Гошовський особисто відповідав за фасування та перевезення незаконно виготовленої тютюнової продукції. За його схемою тютюнові вироби ховали серед брикетів у спеціально обладнаних автівках, що дозволяло контрабандним шляхом доставляти підроблені цигарки на європейський ринок.
"Наразі Гошовський працює у Болехівському лісгоспі, де асистує директору установи у незаконній закупівлі дров, самовільних рубках, а також у залякуванні місцевих активістів", – розповів політичний експерт Олексій Голобуцький.
Звісно, невдалі конкурси та інші спроби призначити нового директора відбуваються не просто так. За недобросовісними кандидатами у директори КНПП стоять сили, що хочуть отримати вільний доступ до ресурсів парку. "Сьогодні тих, хто зацікавлений у зміні керівника, скоріш за все, цікавлять привабливі земельні ділянки", – висловився у недавньому інтерв’ю директор установи Володимир Слободян.
На думку Олексія Голобуцького, за постійними спробами змінити керівництво парку стоять представники так званої групи "Приват", які запланували відчуження близько 200 га заповідних земель під потреби курорту "Буковель". "Новий директор допоможе розширити курорт "Буковель" за рахунок заповідних територій", – підкреслює експерт.
Компроміс: європейські вимоги і українська дійсність
Наслідки можливого успіху «приватівців» будуть катастрофічними: розвиток установи буде повністю заблоковано, а парк втратить територію. Останнього ніяк не можна допускати, ані з екологічних, а ні з політичних міркувань. Наразі природно-заповідний фонд України складає 7% території, тоді як Євросоюз вимагає щонайменше 15% від території країни. Отже, Карпатський національний природний парк має збільшуватися за площею.
Вид на Чорногірський масив (фото: соцмережі КНПП)
І, до речі, для цього є всі підстави і навіть президентський Указ №215 від 23 лютого 2010 року про розширення парку було підготовлено президентом Віктором Ющенком. Цим рішенням було визначено, що до складу парку включаються 1075,7976 гектара земель Делятинського лісгоспу. Натомість з території парку виключаються 1057,3338 гектара земель з метою дальшого їх надання громадам.
Ініціатива цього указу так і не була впроваджена. Але тепер, після доопрацювання, вона може забезпечити вихід із ситуації з зазіханнями на землі парку. За словами Володимира Слободяна, додатково є проект з науковим обґрунтуванням щодо розширення території парку на 25301 га за рахунок земель Ворохтянського та частини Делятинського держлісгоспів. "Ми прагнемо розширення території парку в межах природних водорозділів басейну річки Прут. Це світові стандарти – формувати природні парки за басейновою системою", – зауважив директор Карпатського НПП.
Відтак, можливе законне вирішення питання з землею парку, яке не потребує заміни директора в обхід конкурсних процедур. Межі парку можна врегулювати на державному рівні – після отримання земель поблизу басейну Прута, КНПП міг би відмовитися від 200 га, на які претендує "Буковель" (звісно за умови дотримання останнім усіх природо-охоронних застережень).
Таке рішення задовольнило б усіх: басейн річки Прут буде захищено, парк продовжить розвиватися, туристична база розширить свою територію та можливості, а Україна ще трохи наблизиться до екологічних стандартів ЄС та збереже безцінні природні багатства.
Наразі ще існує надія, що буде обрано саме такий, компромісний шлях розв’язання проблеми.
