В кінці жовтня Україна традиційно входить до опалювального сезону. Це призведе до збільшення комунальних платежів українців в кілька разів. Але багато хто не розрахувався ще за попередній рік та входить в новий сезон з боргами, що перевищують в цілому 50 млрд грн. "Апостроф" розбирався, як виникають такі борги та що буде з тими, хто не платитиме за рахунками вчасно.
За даними Державної служби статистики України, станом на кінець серпня 2019 року заборгованість населення з оплати за поставки природного газу склала 22,8 млрд гривень; за централізоване опалення та постачання гарячої води - 14,8 млрд гривень; за утримання будинків, споруд та прибудинкових територій - 4,9 млрд гривень; з централізованого постачання холодної води та водовідведення - 4,1 млрд гривень; за вивезення побутових відходів - 0,8 млрд гривень; за поставку електроенергії - 4,7 млрд гривень.
Середні нарахування за житлово-комунальні послуги, з урахуванням електроенергії, на одного власника особового рахунку в серпні становили 667 гривень. При цьому розмір боргу в перерахунку на 1 користувача коливається від 1 копійки до 0,5 млн гривень.
"Найкрутіший" боржник
Високий новий будинок, трирівневий пентхаус, особистий ліфт, панорамний вид на Печерські пагорби, кругова тераса, закрита територія - з таким описом продається житло площею більше 1000 кв. м на бульварі Лесі Українки в Києві. Квартира продається досить давно і власник вже готовий переобладнати її в офіс або будь-яке інше приміщення. Тільки в оголошенні про продаж не вказано, що господар систематично не сплачує комунальні платежі. Його борги обчислюються сотнями тисяч гривень, тільки за послуги теплопостачання за минулий сезон він заборгував майже 200 тис. гривень. Пояснює комунальникам просто: "Продам - заплачу".
Але домовитися не вдасться. Як, власне, продати квартиру швидко та безболісно. При проведенні операції купівлі-продажу майна покупець запитує довідку про відсутність заборгованості за послуги ЖКГ. Багато нотаріусів сьогодні готові підробити таку довідку, але борг такого розміру приховати не вийде. Тому комунальники міста почали "вибивати" борг.
У коментарі "Апострофу" директор СП "Енергозбут" КП "Київтеплоенерго" Костянтин Лопатин повідомив, що комунальні підприємства, які надають послуги ЖКГ, ведуть систематичну роботу з боржниками.
"Кожен місяць формуються списки боржників. Спочатку йдуть" нагадування ", але якщо боржник не йде на контакт, формується судовий позов з вимогою виплати боргу. В сумі позову враховуються фінансові санкції: судові витрати та робота судових виконавців. Після задоволення позову, виконавча служба знаходить боржника, йому блокуються рахунки в банку, кредитні лінії та інші фінансові активи ", - пояснив Лопатин.
Він навів статистику, що більше 50% боржників платять за рахунками самостійно, ще 30% оскаржують суму і їм можуть зробити перерахунок, і ще 20% - вирішують питання в судовому порядку.
При цьому українське законодавство допускає конфіскацію або арешт житла боржника за відсутності інших фінансових активів. Процедура ця непроста, має кілька аспектів та умов. Юристи пояснюють, що цей механізм використовується в основному як психологічний метод - "залякування", а не як реальний механізм стягування боргів.
В позасудовому порядку постачальник житлово-комунальних послуг може лише вимагати у споживача таких послуг оплатити заборгованість. Загрожувати відібрати житло через наявну заборгованість постачальник відповідних послуг не має права. Такі дії є незаконними. "Вибити" борги, забравши квартиру або будь-яке інше майно, постачальник житлово-комунальних послуг також не може.
Якщо боржник відмовляється платити борги добровільно або укласти договір реструктуризації, то постачальник комунальних послуг може звернутися в суд та вимагати сплати самої суми заборгованості разом з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення і пеню. Порядок примусового виконання рішення суду про стягнення заборгованості та порядок реалізації нерухомого або іншого майна регулюються Законом України "Про виконавче провадження".
Юристи зазначають, що в разі відсутності будь-яких доходів у боржника для погашення заборгованості, стягнення може бути звернено на майно, яке йому належить. Це можуть бути об'єкти нерухомості, транспортні засоби або інше майно. Законом передбачено порядок опису таких активів, виставлення їх на торги з метою реалізації.
400 осіб в одній квартирі
Чи можуть боржникові відключити світло/газ/воду/тепло за борги? Юридично, так, і мають на це повне право, однак на практиці таке виходить не завжди. Електрика в цьому питанні найбільш проста проблема, відключається точково та безболісно для інших. А ось перекрити теплопостачання в конкретній квартирі досить складно й не має особливого сенсу.
У старих будинках, збудованих до 2000-х років, вертикальна розводка опалення не дозволяє "обрізати" конкретну квартиру, доведеться відключати весь стояк, що торкнеться інших сусідів. Цього й не станеться, оскільки законодавчо борги однієї людини не тягнуть за собою відсутність надання послуг іншим. А в нових будинках з горизонтальним розведенням відключити можна, але, по-перше, це вплине на загальне теплове навантаження будинку, а по-друге, не надто позначиться на боржникові, бо його будуть гріти сусіди за рахунок теплих стін.
Цікаво, що в підприємствах, які надають послуги ЖКГ, не називають граничну суму боргу, за яку готові судитися. У Київській міській державній адміністрації наголошують, що сума повинна бути "економічно доцільною", тобто через 100 гривень ніхто подавати до суду не стане, оскільки витрати на судове провадження перевищать суму боргу. В середньому судові позови в Києві починаються від сум близько 50-80 тис. гривень за квартири площею 300-500 кв.м.
Але в підприємствах з надання послуг відзначають, що фактичні показники лічильників не завжди сходяться з реальною вартістю послуг. У Києві, наприклад, розрахунок плати за вивезення сміття корелюється з кількістю зареєстрованих осіб, а реально проживати в квартирі може набагато більше людей. Наприклад, нерідко великі квартири переобладнуються на хостели, коли на 15 осіб-гостей в квартирі прописані двоє. Трапляються і комічні випадки, виявлені через прострочення платежів. В одному зі спальних районів Києва в однокімнатній квартирі площею в 25 кв.м. були прописані більше 400 осіб. Господарі квартири продавали реєстрацію в Києві в своїй квартирі, але внаслідок несвоєчасного подання показників лічильника отримали рахунок на всіх прописаних у квартирі.
Прострочення коштує дорого
З 1 травня в Україні набув чинності Закон "Про житлово-комунальні послуги", який передбачає нарахування пені за несвоєчасну оплату послуг в розмірі 0,01% від суми боргу за кожен день прострочення.
Зокрема, в тексті документа зазначається, що в разі несвоєчасної оплати комуналки, споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01% суми боргу за кожен день прострочення.
Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100% загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку внесення плати за житлово-комунальні послуги.
Що ж робити споживачам, якщо борг зростає, а можливості його сплати немає? Для таких випадків законодавство передбачило варіант платежу в розстрочку, який оформляється на підставі додаткового договору між підприємством-постачальником та споживачем. Після подачі письмової заяви, можлива реструктуризація боргу з його поступовою виплатою.
