Президентом Інтерполу, всупереч прогнозам, призначено не росіянина Олександра Прокопчука, а кандидата від Південної Кореї Кім Чон Яна. Про те, яку роль зіграв на цих виборах розголос і рішуче невдоволення деяких країн можливістю обрання росіянина, "Апостроф" запитав співдиректора програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова Михайла Пашкова.
Момент був досить критичним, тому що мова йшла про обрання на 87-й сесії Генеральної асамблеї Інтерполу представника Росії Олександра Прокопчука. Проти цієї кандидатури виступила низка країн Заходу. Причому дуже активно виступили американці, Британія, Литва і Україна. Останні дві країни навіть заявили, що можуть переглянути свою участь в Інтерполі. Це був дійсно критичний момент для багатьох країн, тому що сам Олександр Прокопчук пов'язаний зі спецслужбами Росії, які зарекомендували себе останнім часом вкрай негативно. Зростає токсичність російського політичного режиму і нерукопожатного російського керівництва. Все це призвело до торпедування кандидатури Прокопчука, і, врешті-решт, переміг представник Південної Кореї Кім Чон Ян.
Це, безумовно, дуже важливий момент. Але я б в цьому контексті згадав ще дві дуже важливі і, напевно, якось взаємозалежні події. Справа в тому, що цього ж дня Організація із заборони хімічної зброї прийняла рішення про можливість визначати винних у застосуванні хімзброї - вирішили створити відповідну комісію. Росія виступала категорично проти. Але рішення на конференції ОЗХЗ в Гаазі, наскільки відомо, було прийнято. Тобто і тут Росія зазнала поразки. Зрозуміло, що причина в зростанні токсичності російського політичного режиму і розумінні Заходом ролі і місця Росії в міжнародній політиці - її агресивних дій на міжнародній арені.
Читайте: У Путіна кепська ситуація: його врятує четверта війна
Все це лягає в один ряд. Сюди ж, напевно, слід віднести і недавні події в Парламентській асамблеї Ради Європи, коли були заблоковані дуже серйозні зусилля керівництва ПАРЄ щодо відновлення прав російської делегації. Цей своєрідний модельний ряд і дає підстави говорити, що токсичність російського режиму зумовлює поведінку багатьох країн, зокрема в міжнародних організаціях. Давайте також згадаємо, що Оксфордський словник головним словом 2018 року назвав "токсичний".
Мені здається, що країни Заходу все більш і більш прозрівають, більш тверезо оцінюють російську політику, цілі і завдання росіян. З іншого боку, криза довіри між Заходом і Росією не виключає діалог. Але я вважаю, що діалог буде вже дещо іншого якості - без ілюзій про миролюбність і демократичність Кремля. А формула "business as usual" буде під питанням.
Фігура Прокопчука залишається в Інтерполі до 2019 року. Нам потрібно мати це на увазі і діяти відповідним чином. Але Інтерпол як міжнародна організація є більшою мірою своєрідним поштовою скринькою: країни дають замовлення, інформацію, яка, за деякими даними, не особливо навіть перевіряється, і потім виставляються так звані червоні картки з розшуку. Україні потрібно мати на увазі фігуру російського віце-президента Інтерполу, але нічого не заважає розвивати прямі контакти з правоохоронними службами, наприклад, країн Заходу.
