Уряд Німеччини зіштовхнувся із кризою довіри, а також з активною дискусією всередині учасників коаліції. Усе це супроводжується початком хвилі масштабних протестів. Канцлер Олаф Шольц, який представляє СДПН, став найнепопулярнішим прем'єром за останні десятиліття. Решта учасників коаліції в особі "зелених" і вільних демократів побоюється, що зниження популярності уряду призведе до падіння партійних рейтингів, що вкрай небажано на тлі майбутніх місцевих виборів, які в 2024 році пройдуть у більш ніж половині федеральних земель. На цьому тлі німецька та європейська преси обговорюють можливу відставку Олафа Шольца та його заміну на міністра оборони Бориса Пісторіуса. Подробиці читайте у матеріалі "Апострофа".
Німеччину накриває хвиля антиурядових протестів. У понеділок, 8 січня, заплановано масштабний страйк фермерів на автомагістралях на всій території країни. У зв'язку з цими подіями у Німеччині очікується транспортний колапс.
Минулого тижня німецьке видання Bild повідомило про можливе дострокове звільнення Олафа Шольца з посади канцлера ФРН через зниження популярності його партії. Згідно з опитуванням INSA, як зазначає видання, за 2023 рік підтримка Соціал-демократичної партії Німеччини (СДПН) зменшилася з 20% до 15%.
Аналітики зазначають, що причиною невдоволення кожного п'ятого німця є діяльність Шольця на посаді прем'єра. Можливим наступником Шольца розглядається Борис Пісторіус – чинний міністр оборони та лідер рейтингу популярних політиків Німеччини.
При цьому варто уточнити, що спочатку інформацію про можливе звільнення Шольца з посади та проблеми в уряді ФРН повідомило італійське видання La Repubblica з посиланням на власні джерела. Редакція Bild назвала подібні повідомлення "чутками", все ж таки визнавши, що коаліційний уряд ФРН через цілий комплекс причин зіткнувся з кризою довіри з боку суспільства. Пізніше Bild написало, що 63% німців хочуть відставки Шольца з поста бундесканцлера та заміни його на міністра оборони Бориса Пісторіуса.
Читайте також: Соратник Шольца закликав готуватися до війни з Росією навіть якщо Путін програє в Україні
"Той факт, що такі дикі спекуляції перетекли з італійської газети до Німеччини, свідчить про кризовий настрій у політичному Берліні", - зазначає редакція Bild.
Навіть якщо виходити з існуючої версії про звільнення Шольца з посади та його заміни на Пісторіуса, то Україна від такої перестановки, як мінімум, нічого не втратить.
"Пісторіус популярніший за Шольца, бо по-перше, є постачальником добрих новин, у тому числі, пов'язаних з Україною та чіткою зовнішньою політикою ФРН; по-друге, над Шольцем тяжіють складні внутрішні проблеми, які включають не лише економіку, а й ефективність федерального уряду загалом. Наразі криза популярності, з якою зіткнувся німецький прем'єр, загострилася на тлі повеней, що захлеснули низку регіонів країни. Громадяни критикують уряд і особисто канцлера за неефективність", - каже "Апострофу" голова Агентства моделювання ситуацій Віталій Бала.
Водночас "чутки" щодо невеселих політичних перспектив Олафа Шольца, які циркулюють у європейській пресі, мають під собою підстави, оскільки всі учасники урядової коаліції, що складається із СДПН, Вільних демократів (ВДП) та "Союзу-90"/"Зелених", незадоволені підсумками своєї роботи, уважно аналізуючи, як усе це може вплинути на їхні перспективи на майбутніх виборах до земельних органів влади та федерального парламенту.
За даними опитування Yougov, опублікованого в грудні, 27% німців вважають, що коаліція розпадеться у 2024 році. 21% очікують на її діяльність до 2025 року, але передбачають її розформування перед виборами до бундестагу. 34% вважають, що коаліція протримається до наступних виборів. У разі розпаду можливі дострокові вибори чи формування нової коаліції.
У ВДП спостерігається бажання вийти з коаліції, оскільки внутрішньопартійне опитування показало, що 48% учасників підтримують таку ідею. Прихильники виходу з коаліції не становлять більшість і саме опитування не має юридичної сили, але керівництво партії розуміє, що тенденції в цілому виглядають негативними.
Важливо розуміти, що нинішній рік пройде під знаком виборів, що в перспективі може зробити питання збереження коаліції ще складнішим. У червні відбудуться вибори до Європарламенту, у вересні – до земельних парламентів Саксонії, Тюрингії та Бранденбургу. Загалом місцеві вибори відбудуться у 9 із 16 федеральних земель.
Одна з основних загроз для владної коаліції - "Альтернатива для Німеччини", яка займає лідируючі позиції, згідно з опитуваннями, у Саксонії, Тюрингії та Бранденбурзі. Причому у Саксонії "Альтернатива" випереджає за популярністю Християнсько-демократичний союз (ХДС).
"Популярність "Альтернативи" зростає не тому що це "фашисти" або "нацисти" (це всі політичні ярлики, які на них клеять опоненти), а через об'єктивні причини зростання правих настроїв у ЄС. Не менш багаті Нідерланди голосують за більш жорсткого в своїй риториці Герта Вілдерса, але при цьому позиція "Альтернативи" щодо питань навіть менш жорстка, ніж у деяких "центристів" у Польщі, Словаччині чи Угорщині", - каже "Апострофу" політтехнолог Олексій Голобуцький.
Якщо ХДС загалом зберігає свої позиції, то коаліційні партії втрачають підтримку. Опитування в Саксонії показало, що СДПН та ВДП можуть не потрапити до земельного парламенту, а "зелені" насилу туди потраплять. На федеральному рівні коаліція також втрачає підтримку: з 52% у 2021 році до 33% зараз.
"Зростання популярності правих і лівих у Німеччині не веде до того, що саме вони можуть стати провідними силами у федеральному парламенті. Як і раніше, основні силами, здатними зібрати коаліцію, залишаються СДПН, християнські демократи, ВДП і "зелені". Теоретично можна припустити, що така коаліція буде створена "зеленими" та лівими, які і висунуть наступного канцлера, але такий результат малоймовірний", - зазначив Олексій Голобуцький.
Падіння популярності уряду, невдоволення німців, а також бродіння серед основних союзників – все це сукупно тисне на Олафа Шольца.
У своєму новорічному зверненні канцлер визнав загальне невдоволення в країні, відзначивши швидкі зміни у світі та наголосивши на необхідності ФРН змінюватися. Він також поставив питання, чи є ці зміни причиною невдоволення в Німеччині, чи це пов'язано з реакцією уряду на внутрішні та зовнішні виклики, включаючи війну Росії проти України, енергетичну кризу, інфляцію та загальний спад економіки.
Ставлення громадян до самого Шольця також погіршилося. Спостерігачі у ФРН вказують на його стиль управління та спілкування як на одну із причин цього. Ольф Шольц, який є професійним юристом, піддається критиці і навіть нападкам за недостатньо ясне пояснення своїх політичних рішень та нездатність переконати людей у їхній правильності. Причому самі німецькі аналітики не можуть зрозуміти, що саме стоїть за зовнішньою незворушністю прем'єра – спокійна впевненість у своїх діях чи холодна байдужість до всього, що відбувається.
Зазначені психологічні особливості німецького канцлера мають безпосереднє відношення до підтримки України з боку Берліна. Якщо порівнювати з тим, яку саме лінію Шольц вів щодо підтримки України на початку відкритого вторгнення РФ в Україні і зараз, то різниця буде суттєвою. Все починалося з поставок ЗСУ армійських касок, але пізній уряд ФРН все ж таки зважився постачати важку техніку, включаючи і танки "Леопард".
Наступне питання – чи наважиться нинішній склад уряду ФРН передати нам ракети Taurus? Тут позиція Шольца та його можливого наступника Пісторіуса особливо не відрізняються.
Досить згадати, що під час свого листопадового візиту до Києва минулого року міністр Пісторіус продемонстрував роздратування перед журналістами, заявивши, що Україна не отримає ракети Taurus, що могло бути зумовлено сумнівами канцлера Шольца. Раніше в ЗМІ просочувалися побоювання канцлера щодо можливого використання ЗСУ вказаних ракет для атак по об'єктах на території РФ.
Нещодавні терористичні атаки окупантів по цивільному населенню України також, судячи з усього, не вплинули на позицію Пісторіуса і Шольца.
Представник уряду Німеччини Штеффен Гебештрайт, засудивши нещодавні атаки Росії по містах України як військові злочини, все ж таки зазначив, що Німеччина поки не готова постачати нам Taurus, хоча голова комітету Бундестагу з оборони Марі-Агнес Штрак-Циммерманн наполягала на такому кроці.
"Позиція Шольца з лютого 2022 року могла змінитися на кращий для нас бік, у тому числі через активну політику США та Британії щодо підтримки України. Плюс війна торкнулася світового ринку озброєнь, активізуючи ВПК у країнах Заходу, хоча до цього світовий ринок невиконаних військових замовлень оцінювався у $750 млрд. Швидше за все, Шольц врахував зазначені фактори і ухвалив рішення допомогти Україні чимось суттєвішим, ніж каски ", - пояснив у коментарі "Апострофу" військовий експерт Іван Ступак.
Також не варто забувати, що питання має також і технічний вимір.
"Загалом ракет Taurus у Німеччині близько 600 штук, з яких, як зазначають фахівці, у робочому стані не більше 200 штук. Поки ФРН не "розганяє" свій ВПК, говорити про постачання такої зброї Україні особливо не доводиться. І неважливо, хто буде канцлером – Шольц, Пісторіус чи хтось інший", – резюмував Іван Ступак.
Читайте: Україні потрібен "зимовий щит": топ-дипломатка Німеччини звернулася до союзників
