Наступного дня після Різдва Христового, 8 січня, християни східного обряду відзначають важливе свято – Собор Пресвятої Богородиці.

"Апостроф" розповідає про заборони та традиції свята.

Свято присвячене Богоматері, через яку Син Божий прийшов у світ. Цей день названий Собором тому, що звершується спільне (соборне) вшанування й інших людей, близьких Діві Марії та Ісусу Христу: святого Йосипа Обручника, царя Давида (предка за тілом Господа Ісуса Христа) та святого Якова (брата Господнього, сина від першого шлюбу святого) Йосипа Обручника), який супроводжував разом з отцем Матір Божу та немовляти Ісуса при втечі до Єгипту.

Традиції Собору Пресвятої Богородиці

8 січня за старих часів вважалося святом породіль і бабок-повитух. Жінки разом зі своїми дітьми ходили з колядками та частуванням до тих, хто допоміг їм народитися.

У народі цей день називали "Бабині каші". Жінки з ложкою ходили у гості та їли кашу, яку господарі будинку заздалегідь готували для них.

Також Собор Пресвятої Богородиці відзначається у розпал святок, тому дівчата продовжували ворожити.

Заборони на Собор Пресвятої Богородиці

За старих часів вважалося, що 8 січня для жінок важливіше, ніж Різдво Христове, оскільки свято пов'язане з однією з них - Дівою Марією. Діяла найсуворіша заборона: вважалося, що якщо вагітна, або її чоловік, навіть за крайньої необхідності, виконуватимуть якусь роботу їхня дитина може народитися з фізичними вадами.

Взагалі, як і в дні всіх великих церковних свят, заборонено працювати всім. Це стосується будь-якої роботи вдома та фізичної праці. День варто присвятити святкуванню, зустрічам із друзями.

Раніше "Апостроф" публікував православний календар на січень 2022 року.