Фахівцями Інституту соціально-економічної трансформації (ІСЕТ) та аналітичного центру CASE було опубліковано дослідження "Визначення тіньової частки у підакцизних товарах та її динаміки".
Як відмічають автори роботи, акцизні податки встановлюються з подвійною метою: з одного боку, штучно зменшити споживання певних типів товарів, за рахунок еластичності попиту, з іншого – наповнювати бюджет у спосіб, менш шкідливий ніж більшість інших податків.
Однак, для відчутного впливу на попит такі податки мають бути доволі обтяжливими, що створює сильний стимул для ухилення від них, який перевищує звичайні стимули для ухилення від непрямих податків, тим більше, що акциз накладається на ПДВ. Відповідно, акцизні податки потребують спеціальних заходів адміністрування, покликаних зменшити ухилення.
Авторами дослідження було проведено розрахунки тіні у нафтовій галузі за 2020-2022 та перший квартал 2023. Відповідно до висновків дослідження, частка тіні у нафтогазовій групі зменшилась із 27% у 2020 році до 11% у 2022 (втрати близько 10 млрд грн на рік), 8% - за 1 квартал 2023.
Для оцінки повноти оподаткування акцизним податком пального, яке виробляється та імпортується в Україну було використано дані енергетичногой баланс України (в розрізі продуктів), який щорічно публікується Державним комітетом статистики України у порівнянні з оцінкою загального споживання пального на підставі оцінки середнього пробігу транспортних засобів.
Протягом аналітичної роботи було співставлено дані щодо сплати податків при роздрібних продажах найбільших АЗС України.
Найбільшими платниками податків до бюджету є компанії SOCAR, ОККО та UPG. Суми сплачених податків з роздрібного продажу одного літра пального найбільшими мережами складають: SOCAR – 2,44 грн, ОККО – 1, 7 грн. На третій позиції з цього показника РУР Груп – 2,03 грн.
