Законопроєкт №11228-1, який передбачає посилення повноважень співробітників СБУ та розвідників, може створити можливості для уникнення відповідальності за корупційні та кримінальні злочини. Про це в ефірі "Апостроф TV" заявив голова правління ГО "Антикорупційний штаб" Сергій Миткалик.
Він зазначив, що документ передбачає розширення повноважень не лише СБУ і розвідників, а також цивільних осіб, які можуть бути залучені до контррозвідувальної діяльності. Найбільш небезпечними пропозиціями у цьому законопроєкті експерт вважає зміни до Кримінального кодексу України.
“І в чому бачать ризики антикорупційні організації – це внесення змін до Кримінального кодексу. Фактично доповнюється стаття 43, яка говорить, що не є кримінальним правопорушенням вимушене заподіяння шкоди правоохоронним інтересам особою, яка здійснювала цю діяльність через забезпечення національної безпеки”, – повідомив він.
Він наголосив, що така норма може стати “індульгенцією” для цивільних осіб та фігурантів кримінальних проваджень.
"Умовно візьмемо якогось фігуранта кримінального провадження, якого затримали на отримання неправомірної вигоди. І з'ясується буде ось цей договір про конфіденційну співпрацю з Службою безпеки України, що в цей момент, коли передавалася неправомірна вигода цим депутатом, він здійснював спецзавдання якесь", – пояснив він, додавши, що у такому разі докази, зібрані НАБУ і САП, можуть бути визнані недопустимими.
Він нагадав, що контррозвідувальні завдання можуть оформлятися заднім числом, що відкриває можливості для уникнення покарання.
Експерт зазначив, що цей законопроєкт може пом’якшувати не лише антикорупційні розслідування, але й справи щодо перевищення повноважень самими співробітниками СБУ.
“Ми говоримо не лише про корупційні злочини, а й про більшість інших злочинів”, – застеріг він.
Центр протидії корупції повідомляє, що у парламенті зареєстровано законопроєкт №11228-1, який пропонує звільняти від кримінальної відповідальності осіб, що виконували контррозвідувальні чи розвідувальні завдання. Фактично це надає абсолютний імунітет співробітникам СБУ, розвідникам та їхнім цивільним помічникам, навіть якщо шкода стосувалася життя, здоров’я чи державних інтересів.
Апостроф також повідомляв, що Верховна Рада ухвалила законопроєкт, в якому пропонувалося обмежити доступ до деяких державних реєстрів. Ініціатори стверджували, що це потрібно для захисту підприємств «оборонки», активісти вбачають у цьому спробу захистити корупціонерів.
Керівниця проєктів антикорупційного центру "Межа" Олена Купіна в ефірі телеканалу "Апостроф" пояснила, чому це є черговим кроком у відкаті антикорупційних реформ, запроваджених після 2014 року.
