Журналіст і блогер Станіслав Асєєв, екс-бранець бойовиків так званої ДНР, розповів про тортури, яким піддавалися ув'язнені в "Ізоляції", колишньому донецькому арт-центрі, який в окупації перетворили в концтабір.
Про це він пише у своїй майбутній книзі, уривки з якої публікує "Радіо Свобода".
"Буде помилкою вважати, що в цих стінах знущалися виключно над "укропами", до яких відносили всіх, у кого була стаття "шпигунство". Навпаки, на нас дивилися з оглядкою на можливий обмін, а це означало, що у людини не повинно бути видимих шрамів, опіків і переломів. Тоді як свої - так звані "ополченці", співробітники "міністерств" та інші - представляли собою справжнє м'ясо, тренувальний матеріал, який можна буквально забивати в підлогу, не побоюючись наслідків", - пише Асєєв.
Він розповідає про те, як одного з полонених катували, вводячи електрод в задній прохід. Той спробував перерізати собі вени цвяхом, проте його зупинили і перевели з одиночної камери в загальну, щоб за ним стежили інші ув'язнені.
Інша спроба суїциду стосувалася чоловіка, якого катували одночасно з сином на одному столі, і не тільки фізично - але і емоційно. Коли його син помочився під себе через мимовільне скорочення м'язів, оскільки їм обом пускали струм в задній прохід і на геніталії, батькові стали кричати: "Подивися на синка - обмочився, як щеня!".
Цю людину завели в загальну камеру з глибокими електроопіками і крововиливами на голові: в підвалі "Ізоляції" він спробував пробити собі череп об металевий куточок нар.
Оскільки протягом тижня його катували з семи до пів на дев'яту, в цей час чоловік вже рефлекторно втрачав самовладання: його руки починали судорожно тремтіти, він сідав на край нари біля дверей камери і повторював "терпи, синку, терпи, терпи, терпи", як нібито все ще перебував в підвалі, де його з сином обливали водою і били струмом.
На спроби співкамерників його заспокоїти реакція практично була відсутня, "через що доводилося саджати його за стіл, злегка натискати на зламані ребра - і тільки потім відволікати розмовами про риболовлю і шахту", оскільки він був шахтарем і рибалкою.
Його сина відпустили, але батькові давали зрозуміти, що завжди можуть повернути його назад, якщо на суді щось піде не так.
Ще одного сусіда по камері Асєєва катували протягом місяця, тримаючи в підвалі пристібнутим до грат наручниками - "так, що навіть пляшку з протухлою водою йому доводилося діставати ногами".
Також читайте на цю тему матеріал "Апострофа": Бізнес на заручниках: як влаштований "ринок" торгівлі полоненими в ОРДЛО.
