Ветеран батальйону імені Кульчиці Вадим Федюнин, єдиний що вижив в бійні в Новоселиці, розповів, що сталося 22 травня, коли місцевий житель Анатолій Захаренко розстріляв 7 осіб.
Інтерв'ю опублікував журналіст Юрій Бутусов в Facebook.
"Нас було восьмеро осіб. Іскандер, Рома, Козак - з вусами з оселедцем (у нього Розстрига позивний раніше був), Білий - мій напарник (Білоус), Фінн - з Донецька хлопець, Мамаченко - з Лісового, Москалець - здоровий такий ... Всі ми добровольці, учасники війни, в тому числі діючі військовослужбовці ", - розповів чоловік.
Компанія друзів виїхала з Києва на риболовлю, приїхали на місце приблизно о першій годині дня.
"Коли приїхали на перше озеро - подзвонили Захаренко. Я почув: "Не під'їжджайте до Толика, не зупиняйтеся. Толик з ментами попросив не зупинятися". Ми проїжджаємо повз - Толик стоїть в костюмі, в сорочці (ніколи його таким в житті не бачив). Проїжджаємо, не зупиняємося, поставили машину так, щоб не було видно. На фотографії видно від альтанки зліва доріжка наверх йде (куди я тікав). Там за кущами машину поставили. поставили мангальчик, я вудки розпакував, сіл рибку ловити, Мамаченко приєднався. через 2 години Толик дзвонить, каже: "Підходьте, вони поїхали" - поліція, значить. Ми навіть не бачили, коли вони поїхали", - розповів Федюнин.
Після цього всі підійшли до Захаренко, трохи випили і він поїхав. Коли саме він повернувся точно невідомо, швидше за все коли вже стемніло. Вони сиділи всі разом, випивали, суперечок якихось гострих не виникало, спілкування проходило в дружній формі, і точно невідомо, чому Захаренко різко почав вбивати.
"Може "білка" у нього, я не знаю. Ніяких розумних причин бути не може. Він убив гідних людей, порядних, які йому багато років допомагали. Ось як це пояснити? Я не знаю, як нормальна людина може таке пояснити", - розповів чоловік.
Коли застілля закінчилося всі почали розходитися, "перший пішов Розстрига, потім Білий, потім Мамаченко... Я сидів за столом до останнього. Спати я хотів дико мало не на столі. Я вже відігнав від себе думку, що може якби залишився, то живими б залишилися всі... А може з ними б там ліг".
Каже, що кілька разів пропонував Андрію Москальцю і Іскандеру Османову йти спати, у них на ранок були плани, але Захаренко запропонував випити і Москалець залишився, а Османов дивився на зірки.
Стрілянина почалася хвилин через 10-20 після того, як Федюнин ліг спати.
"Вони спали. А я ще не встиг заснути. Я чув. Тепер, якщо хочете, рахуйте секунди ... Пролунали постріли. І крики одночасно з пострілами."Ах ти ж, с*ка". І постріли. "Ах ти ж с*ка". він промовляв, коли стріляв. Це взагалі. Це кошмар був сильний, звичайно. Я крикнув: "Пацани, він підстрелив Малька!". крикнув Фінн в сусідній кімнаті: "Пацани, він вистрілив в Ромку!" - розповів він.
Він почув, як Роман Ханенків відкрив двері зі словами: "Толік, що ти робиш, що сталося?" але договорити він не встиг, в нього вистрілили.
"Він вистрілив в Рому, і відразу, не перезаряджаючись, заходить в будиночок і наводить на мене рушницю. Я сиджу на дивані. Розстрига в цей час його тримає. А той тягне його на себе, рушницю. Я схоплююсь, в їх сторону. Знову ж, ухиляюсь від гуляючого ствола рушниці. Розумію, що вона в будь-який момент може вистрілити. Толик тягне Розстригу на себе з цією рушницею. Тут же звучить постріл. Він потрапляє йому в шию. Розстрига випускає дух. Падає переді мною ось так, ниць. Я розумію, що його вже немає. розумію, що все в голову, в шию йому попало. Вбивця при цьому вибігає. тобто людина вистрілює, біжить, відразу, не розвертаючись, розряджається, перезаряджається, вже вибігає на вулицю, починає повертатись", - згадує деталі трагедії чоловік.
Він не пам'ятає чи стріляв Захаренко в нього, йому вдалося дивом втекти, рахунок йшов на секунди.
"Я біжу. Там такий підйом, гірка. Я біжу босоніж. Розумію, що у мене вбили тільки що друзів, що їх зараз добивають з криками: "ах ви ж виродки, бл*дь, я вас зараз нах**, ви пид**ри, бл*дь ". Зараз добивають. Включаю п'яту передачу, біжу в сторону населеного пункту по озимим. Через 3 хвилини (це близько кілометра), там посадка, можу показати конкретно місце. це все можна поміряти. це кілометр . Він за цей час дав близько 10 пострілів. Менше, більше - не знаю. З гвинтівки, це 100%. це була не рушниця, вони були поспіль. Бах-бах-бах-бах-бах-бах. Я думаю: почекай, хто там відстрілюється? Може, він їх не вбив? Може, вони ще живі? Начебто всіх поклав. хто відстрілюється? Крики затихли. Думаю, так, ага, це у мене є або 3 хвилини, або він зара ... Я думав, він взагалі за мною біжить, розумієте", - розповів Федюнин.
Чоловік розповів, що з кількох дворів його виганяли, не реагували на крики на допомогу, поки він не знайшов будинок, де його захистили і викликали правоохоронців.
"І вже в наступній хаті горить світло. Підбігаю, відбиваюсь від собачки. Стукаю. Дружина кличе чоловіка. Виходить твереза людина, спортивний, накачаний. Потім я вже побачив, що у нього пістолет був, "гумка" видно. Він викликав, він почав дзвонити. Викликає поліцію. Вислухав спочатку мене. каже, я співробітник спецорганів, не переживай, розповідай, я тебе не вижену. Дзвонить до себе на службу і каже: "до мене прийшов такий-то, заявив про те. Я дістаю зброю, буду його захищати". Тобто там зафіксовано це все. Ось і все в принципі", - розповів він.
Як раніше повідомляв "Апостроф", в Києві поховали бійців Нацгвардії, яких 22 травня розстріляли в Житомирській області .
