Результати соціологічного дослідження, проведеного Українським інститутом майбутнього за сприяння "Нью Імідж Маркетинг Груп" у період з 27.01.2021 до 05.02.2021, засвідчили різке падіння довіри українців до влади.
Про це йдеться у прес-релізі Українського інституту майбутнього за лютий 2021 року.
В рамках проведеного дослідження було опитано 2400 респондентів по всій Україні. Статистична похибка не перевищує 2.05%.
Так, у 2020 році Українській інститут майбутнього проводив два соціологічних дослідження спільно з "Нью Імідж Маркетинг Груп" і в аналізі цього дослідження експерти порівняли нинішні дані з даними попередніх досліджень.
Напрямок розвитку країни більшість респондентів оцінює як "неправильний" (74%). Лише 14% опитаних відмічають, що події в країні розвиваються у "правильному" напрямку.
У порівнянні з опитуваннями у лютому та червні 2020 року, напрямок розвитку подій в Україні респонденти оцінюють більш негативно, так у лютому 2020 року відповідь, що події в країні розвиваються у неправильному напрямку, надали 58% опитаних, у червні 2020 року – 67%.
Напрямок розвитку подій у області оцінюють більш позитивно – 23% респондентів зазначили, що події в області розвиваються у правильному напрямку, при цьому найбільш позитивно оцінюють напрямок розвитку подій у населеному пункті – 34% опитаних зазначили, що події у населеному пункті розвиваються у "правильному" напрямку, 51% - у "неправильному".
Зі зростанням віку респондентів, збільшується кількість тих, хто відмічає, що події в Україні розвиваються у неправильному напрямку, так серед респондентів віком 18-24 роки таку відповідь надали 59% опитаних, віком 55 років та старше – 79%.
Тут слід окремо звернути увагу на те, що лише 14% респондентів вважають, що країна рухається в правильному напрямку і це переважно молоді та відносно молоді люди, які неохоче ходять на вибори. Забігаючи наперед, треба звернути увагу на те, що кількість прихильників Володимира Зеленського вища за цю цифру (14%), але для влади потрібно звернути увагу саме на цю цифру, адже саме від кількості тих, хто задоволений напрямками розвитку країни залежить рівень підтримки.
Соціально-політичні настрої українців
Топ-8 найбільш актуальних проблем країни не змінилися у порівнянні з опитуванням, яке було реалізовано у червні 2020 року, однак зафіксовано одну суттєву відмінність: на перше місце топа вийшла проблема високих комунальних тарифів і введення тарифу за транспортування - 39% опитаних зазначили цю проблему, як найбільш актуальну.
За результатами дослідження, проведеного у червні 2020 року, перше місце посідала проблема "Війни/Військового конфлікту на Донбасі" - 36%, у даному дослідженні ця проблема посідає 4-е місце (28%), її також випередили проблеми щодо низького рівня заробітних плат/пенсій (36%) та корупція (35).
Чоловіки частіше за жінок, серед найбільш актуальних проблем, зазначали "корупцію" та "непрофесійність влади", жінки, в свою чергу, частіше за чоловіків, зазначали "високі комунальні тарифи, введення тарифу за транспортування" та "низький рівень зарплат, пенсій" як найбільш актуальні проблеми.
"Безробіття, відсутність робочих місць" як найбільш актуальна проблема частіше зазначалася респондентами з сільської місцевості, так у обласних центрах "безробіття, відсутність робочих місць" обрали як актуальну проблему 18% респондентів, в сільській місцевості – 29%.
"Війну/військовий конфлікт на Донбасі" респонденти з Заходу та Центру зазначали як найбільш актуальну проблему частіше за інших (30% та 32% відповідно), при цьому опитані з Півдня рідше за інших надавали таку відповідь (23%).
"Високі комунальні тарифи, введення тарифу за транспортування" та "низький рівень зарплат, пенсій" як найбільш актуальні проблеми респонденти з м. Київ зазначали рідше за інших (28% та 26% при загальних показниках 39% та 36% відповідно.
Респонденти із Заходу частіше за інших як актуальну проблему зазначали "безробіття, відсутність робочих місць". Цілком ймовірно, це пов’язано з пандемією Covid-19 та неможливістю виїхати на роботу закордон.
Але якщо ми запитуємо респондентів про те, що є головною перешкодою розвитку країни, то тут маємо два беззаперечних лідера у відповідях: корупція (49%) та непрофесійність влади (27%). Також 7% говоріть про слабкі інститути влади, що напряму корелюється з непрофесійністю влади. Війна перестала бути ключовою перешкодою в масовій свідомості – 10%.
Зусилля команди Зеленського по наративу "Припинити стріляти" дали свої плоди і ця тема перестала сприйматися суспільством, як серйозна загроза (хоча зараз, після останніх подій і заяв про завершення перемир’я та збільшення кількості жертв на Сході, очевидно, ця ситуація може бумерангом вдарити по суспільним настроях в цілому і по владі зокрема).
Окремо слід зупинитися на темі корупції, яка поступово, але дуже настирливо, повертається до суспільного обговорення. Вже зараз, попри всі зусилля влади продемонструвати боротьбу з корупцією, можна говорити, що суспільство припиняє вірити в те, що влада бореться з цим злом. І все це відбувається на фоні катастрофічної недовіри суспільства до антикорупційних органів.
Народ не проти перевиборів
Найвищий рівень довіри серед респондентів до запропонованих інституцій зафіксовано до Збройних сил України (як і у опитуваннях у лютому та червні 2020 року) – 53% респондентів повністю або скоріше довіряють ЗСУ.
Також відносно високий рівень довіри, в порівнянні з іншими інституціями, зафіксовано до українських ЗМІ та Патрульної поліції. Серед державних інституцій найбільш високий рівень довіри у Офісу президента (21%), найнижчий рівень довіри зафіксовано до Антикорупційного суду (8%), антикорупційних органів (НАБУ,САП) – 11%, Верховної Ради (12%) та судів в цілому (12%).
Серед окремих державних діячів та політиків найбільшу довіру зафіксовано до президента В. Зеленського – 12% респондентів повністю довіряють президенту, ще 17% – скоріше довіряють (у червні 2020 року ці показники були 22% та 25% відповідно, тобто рівень довіри до президента В. Зеленського суттєво знизився).
Респонденти з м. Київ рідше за інших зазначали, що повністю або скоріше довіряють В. Зеленському. Таким чином, Володимир Зеленський все більше втрачає вплив на ситуацію в столиці. 23% респондентів повністю або скоріше довіряють Ю. Бойко, 25% – Д. Разумкову.
Найнижчі рівні довіри зафіксовано до А. Шарія, А. Єрмака та Д. Шмигаля – сума відповідей "Скоріше довіряю" та "Повністю довіряю" становить 10%, 10% та 13% відповідно.
Найвищі антирейтинги щодо рівня довіри зафіксовано у Ю. Тимошенко та П. Порошенка – сума відповідей "Цілком довіряю" та "Скоріше не довіряю" становить 80% та 79% відповідно.
Водночас на запитання "Що може забезпечити підвищення ефективності діяльності влади?" 39% відповіли, що це має бути повне перезавантаження влади, яке передбачає появу нових облич, які раніше не були в політиці, але є професіоналами в різних сферах. 35% хочуть бачити прихід сильного лідера.
Більше половини респондентів (54%) відзначають, що потрібно провести позачергові парламентські вибори у 2021 році. З підвищенням віку респондентів зростає кількість тих, хто вважає за потрібне проведення позачергових виборів до Верховної Ради. Так, серед респондентів віком 18-24 роки таких 45%, віком 25-34 роки – 48%, віком 35-44 роки – 49%, віком 45-54 роки – 57%, віком 55 років та старше – 60%.
46% опитаних зазначили, що потрібно провести позачергові вибори президента у 2021 році. З підвищенням віку респондентів, суттєво зростає кількість тих, хто вважає за потрібне проведення позачергових виборів президента, так серед респондентів віком 18-24 роки таких 29%, віком 25-34 роки – 38%, віком 35-44 роки – 45%, віком 45-54 роки – 48%, віком 55 років та старше – 53%.
Респонденти зі Сходу частіше за інших відмічали, що потрібно провести позачергові вибори і до Верховної Ради і Президента; респонденти з м. Київ надавали подібні відповіді рідше за інших.
Таким чином, ми наблизилися до ситуації, коли суспільство єдиним виходом із ситуації бачить перезавантаження влади. Поки не можна говорити про те, що це процес незворотній, але для влади ситуацію можна вважати критичною.
Як повідомляв "Апостроф", президент Володимир Зеленський затвердив санкції проти політичного діяча Віктора Медведчука. Він поставив підпис під відповідним документом.
