В українській армії є велика проблема, коли командири середньої ланки бояться доповідати про реальну обстановку. І потім на основі спотвореної інформації керівництво зверху дає завдання, які неможливо виконати.
Про це в інтерв'ю hromadske розповів Петро Кузик, командир батальйону "Свобода", який підпорядковується 54-ій бригаді ЗСУ.
"Великі чини нашої армії сформовані за старими лекалами. І зламати цю систему, по-перше, неможливо, а по-друге, ламати її — це не займатися нічим іншим, як робити революцію всередині армії. І це значить не воювати. На жаль, ця система дуже потужна, дуже сильна.
Є такі неписані правила, що бояться об'єктивно доповідати погані новини наверх, покривають. Потім спотворена інформація йде по щаблях наверх і зверху вниз ідуть плани, зверстані на основі спотвореної інформації. Коли вертається назад, для мене виглядає ідіотичною — як так ви, ідіоти, не бачите, що ставите певну задачу, а там ворог уже стоїть?! Але, виявляється, вони не ідіоти, вони просто не володіють цією інформацією", - сказав Кузик.
На його думку, змінити це неможливо.
"Тому що більшість офіцерів так сформовані. Вони воюють щиро за Україну, у них хороша мотивація, але вони не зможуть по-іншому. Вони бояться говорити правду, вони не вміють говорити правду. Відбувається підміна понять. Для них героїзм — це не зберегти підрозділ, вижити й виконати задачу, повбивати купу ворогів. Для них героїзм — ось це поняття «стоїк». Коли все погано, його питають, що він… і звідти це жахливе словосполучення — "ситуація важка, але контрольована". За це словосполучення тільки треба розстрілювати. Бо воно маскує насправді багато жертв, багато втрат і камуфлює реальний стан речей, а інколи він просто жахливий", - заявив комбат.
Його також обурює твердження, що начебто критика допомагає ворогу.
"Ні хр*на. Критика — це не зі зла, це не те ж саме, що я погано до вас ставлюся. Це інформація для роботи, для аналізу. І взагалі слово «критика» загалом не має негативної конотації. Це аналіз того, що сталося. Заради справедливості, скажу, я багато зустрів класнючих офіцерів, прямо як із книжок — от лицарів... Є такі офіцери... А є, звісно, просто покидьки, які знайшли себе, імітуючи роботу, присмоктавшися до процесів, ходять із важним обличчям. Час розсудить. Історія їм поставить оцінки", - сказав Кузик.
