Ухвалений у першому читанні законопроєкт №14005 про стягнення боргів не запроваджує нових правил, а лише спрощує цифрову взаємодію між державними реєстрами.
Про це в ефірі телеканалу "Апостроф" розповіла адвокатка, керуюча партнерка адвокатського об’єднання "Актум" Олена Хоменко.
"Більшість положень цього законопроєкту вже діють у межах чинного закону про виконавче провадження. Новий законопроєкт лише спрощує процедуру цифровізації, тобто обміну документами та взаємодію між усіма відкритими реєстрами", – пояснила Хоменко.
За словами адвокатки, арешт і продаж майна можливі лише тоді, коли сума боргу перевищує 20 мінімальних зарплат — у 2025 році це становить 160 тисяч гривень. Якщо борг менший, наприклад, за комунальні послуги, єдине житло арештовувати не будуть.
"Якщо у людини є відкрито виконавче провадження на суму 170 тисяч гривень, виконавець має право арештувати і виставити на торги майно боржника, навіть якщо це єдине житло", – зазначила адвокатка.
Хоменко уточнила, що навіть якщо людина винна гроші не державі, а приватній особі, процедура стягнення залишається незмінною. Спочатку стягувач має звернутися до суду, отримати рішення та виконавчий лист, і лише тоді відкривається виконавче провадження, у межах якого можуть блокувати рахунки або арештовувати майно.
Передусім, за її словами, стягнення відбувається з грошових коштів — із банківських рахунків чи електронних гаманців. Експертка наголосила, що новий закон не дає виконавцям більше повноважень, а лише пришвидшує обмін інформацією між банками, реєстрами та державними структурами.
Вона також зауважила, що навіть у разі арешту рахунків зарплатні чи соціальні рахунки не блокуватимуться повністю.
"Людина матиме право розпоряджатися сумою у межах двох заробітних плат — усе, що понад це, може бути спрямовано на погашення боргу", – підкреслила Хоменко.
Адвокатка пояснила, як діяти громадянам, які дізналися про борг понад 160 тисяч гривень. Спершу потрібно перевірити свою кредитну історію через Українське бюро кредитних історій, адже іноді в базах можуть бути помилкові або шахрайські записи.
Далі варто регулярно перевіряти застосунок "Дія", розділ "Виконавчі провадження", щоб бути в курсі можливих судових справ.
У разі виявлення боргу слід звернутися до адвоката, щоб оцінити ризики, зібрати підтвердження платежів або спробувати зменшити суму боргу через суд. Хоменко підкреслила, що краще не доводити справу до виконавчого провадження, адже тоді борг збільшується ще на 10% — оплату роботи виконавців.
Верховна Рада підтримала у першому читанні законопроєкт №14005 "Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення виконавчого провадження через цифровізацію". Законопроєкт пропонує інтегрувати автоматизовану систему виконавчого провадження з усіма ключовими державними реєстрами, банками та платіжними системами. Створюється розширений Єдиний реєстр боржників з принципово новими повноваженнями.
Раніше "Апостроф" повідомляв, що новий законопроєкт №14005, який дозволяє автоматично блокувати рахунки та майно громадян одразу після рішення суду про борг, може стати серйозною загрозою для мільйонів українців.
Державна податкова служба (ДПС) оголосила про запровадження автоматичного списання податкових боргів із банківських рахунків платників за допомогою програмних інструментів, які ідентифікуватимуть і блокуватимуть рахунки боржників без додаткових ручних процедур, щоб підвищити ефективність стягнення недоїмок і спростити адміністрування податків.
